Постанова по делу № 914/319/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа 914/319/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Дудяк Р.А.

позивача - адвокат Таболін О.С.

третьої особи - адвокат Басій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 20.05.2019

у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючого), Желіка М.Б., Орищин Г.В.

та на рішення Господарського суду Львівської області

від 21.06.2018

у складі судді: Мазовіти А.Б.

у справі 914/319/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2. Національного банку України

про визнання недійсним одностороннього правочину-заяви 159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до ТОВ "Яблуневий Дар" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви 159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 позов задоволено частково; визнано недійсним односторонній правочин - заяву 159 від 09.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог в частині зарахування 335,5467 євро, що еквівалентно 381,71 доларів США; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ "Яблуневий Дар" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Дельта Банк" у задоволенні позову повністю.

4. ПАТ "Дельта Банк" та Національний банк України також звернулися з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржуване судове рішення і прийняти нове рішення, яким позов ПАТ "Дельта Банк" задовольнити у повному обсязі.

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Яблуневий Дар" відмовлено; апеляційні скарги ПАТ "Дельта Банк" та Національного банку України задоволено; рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 скасовано, позов задоволено; визнано недійсним односторонній правочин - заяву 159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог.

6. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

6.1 21.01.2011 між ПАТ "Дельта Банк" (кредитор) та ТОВ "Яблуневий Дар" (позичальник) було укладено договір кредитної лінії ВКЛ-2005469.

6.2 За цим договором, з урахуванням додаткових договорів (зокрема, додаткового договору 4 від 22.06.2011), кредитор (позивач) зобов`язався надавати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

6.3 Надання кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в сумі 33 000 000,00 євро, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 20.01.2016 на умовах, визначених цим договором.

6.4 Згідно із п. 3.2.6.2. договору кредитної лінії, у випадку, якщо валюта коштів, списаних кредитором з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в АТ "Дельта Банк", не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за договором, здійснюється купівля/продаж/обмін (конвертація) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) та/або її обмін на Міжнародному валютному ринку (МВР), за поточним курсом, що склався на МВРУ та/або МВР за цією операцією на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обов`язковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою. При цьому курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) кредитором іноземної валюти на МВРУ та/або МВР, та порядок його визначення з метою виконання вищезазначеного доручення позичальника, вважаються такими, що узгоджені останнім.

6.5 Відповідно до п.п. 3.3.4., 3.3.5. договору кредитної лінії позичальник зобов`язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання в порядку, визначеному цим договором, повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені цим договором.

6.6 Згідно із п. 4.3. договору кредитної лінії, у випадку невиконання позичальником зобов`язань, визначених п. 3.3. цього договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на одинадцятий календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія цього договору припиняється. Виконання позичальником даного обов`язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог.

6.7 У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором кредитної лінії, позивачем було надіслано відповідачу претензію на суму 11 742 435,21 євро, з яких сума заборгованості за кредитом - 11 742 435,21 євро, сума заборгованості за нарахованими процентами - 147 843,57 євро. У претензії відповідачу надавався 30-денний строк на сплату вказаної суми.

6.8 В ході розгляду справи в суді першої інстанції, сторони не заперечували наявність підстав для пред`явлення претензії позичальнику. Факт порушення умов договору кредитної лінії відповідач не заперечував, як і обов`язку повернути ПАТ "Дельта Банк" зазначену суму. Не заперечував цей факт, а також обов`язок дострокового повернення кредиту й позивач. Однак, як вбачається з п. 4.3. договору кредитної лінії, за наявності порушення обов`язків позичальником, на одинадцятий день від дати такого порушення у позичальника настає обов`язок дострокового повернення належних платежів, а виконання позичальником даного обов`язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог.

6.9 Матеріалами справи підтверджується настання обов`язку ТОВ "Яблуневий дар" сплатити на користь ПАТ "Дельта Банк" 11 742 435,21 євро за договором кредитної лінії ВКЛ-2005469 від 21.01.2011.

6.10 Таким чином, судом встановлено, що факт настання обов`язку ТОВ "Яблуневий Дар" сплатити кошти на користь ПАТ "Дельта Банк" в сумі 34 463 393,78 євро, який виник на підставі договору кредитної лінії ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, є доведеним.

6.11 20.01.2011 між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та ТОВ "Яблуневий Дар" (клієнт) укладено договір банківського рахунку 13/25469-6975.

6.12 За цим договором банк (позивач) відкриває клієнту (відповідачу) поточні рахунки НОМЕР_1 в доларах США та НОМЕР_1 в євро та отримує плату за обслуговування рахунків згідно з тарифами банку на банківські послуги, які доведені клієнту в момент підписання цього договору.

6.13 Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 договору банківського рахунку платіжні доручення, отримані з 9.00 до 13.00 банк виконує протягом поточного робочого дня.

6.14 Згідно підпункту 2.3 пункту 2 договору банківського рахунку, платіжні доручення, отримані з 13.00 до 16.30 банк виконує в межах строку виконання, зазначеного клієнтом у графі "Допоміжні реквізити" платіжного доручення.

6.15 Згідно підпункту 2.4.1 пункту 2.4 пункту 2 договору банківського рахунку якщо строк виконання зазначений, банк виконує платіжні доручення в передбачені строки, а саме: "Терміновий" - платіжне доручення виконується банком поточного робочого дня.

6.16 У підпункті 2.4.2 пункту 2.4 пункту 2 договору банківського рахунку зазначено, що якщо строк виконання зазначений, банк виконує платіжні доручення в передбачені строки, а саме: "Звичайний" - платіжне доручення виконується банком наступного робочого дня.

6.17 Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 договору банківського рахунку у випадку отримання банком платіжного доручення без зазначення строку виконання з 13.00 до 16.30 банк виконує його наступного робочого дня.

6.18 Згідно банківських виписок за грудень 2014, січень-лютий 2015 року, травень 2015 року, на банківському рахунку відповідача НОМЕР_1 залишок грошових коштів складав 77 161,52 доларів США.

6.19 В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем долучено до матеріалів справи докази ініціювання переказу грошових коштів в сумі 77 161 доларів США по рахунку НОМЕР_1 , а саме: 12.02.2015, 18.02.2015, 20.02.2015, 24.02.2015 з призначенням платежу "переказ коштів на власний рахунок". Проте, такий переказ позивачем не був здійснений, останнім зворотнього не доведено.

6.20 20.02.2015 відповідач скерував позивачу заяву 159 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій ТОВ "Яблуневий Дар" повідомило про часткове припинення зобов`язання щодо сплати ним на користь ПАТ "Дельта Банк" суми боргу за договором кредитної лінії ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 у розмірі 68 463,43 євро, що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 77 161 доларів США, та припинення зобов`язання щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Яблуневий Дар" боргу на загальну 68 463,43 євро, що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 77 161 доларів США за договором 13/25469-6975 від 21.01.2011 банківського рахунку НОМЕР_1 .

6.21 02.03.2015 правлінням НБУ прийнято постанову 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних".

6.22 02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно із яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" - Кадирова В.В.

6.23 08.04.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення 71, яким запровадила тимчасову адміністрацію строком на шість місяців, а рішенням від 03.08.2015 147 тимчасову адміністрацію продовжено до 02.10.2015.

6.24 На підставі постанови НБУ 664 від 02.10.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення 181 від 02.10.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", якою розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду 619 від 20.02.2017 продовжено строк процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на два роки по 04.10.2019 включно.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 14.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" через Західний апеляційний господарський суд звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 11.06.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі 914/319/18, в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Дельта Банк", підтвердженням чого є вхідний штамп Західного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.

8. 01.07.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 разом зі справою 914/319/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі 914/319/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.07.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі 914/319/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018, в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Дельта Банк"; призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 на 13.08.2019 о 10:45 год.

11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.08.2019 29.3-02/1811, у зв`язку з перебуванням судді Погребняка В.Я. у відпустці, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи 914/319/18.

12. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.08.2019 справу 914/319/18 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.

13. Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 прийнято касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018, в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" у справі 914/319/18, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., до свого провадження.

14. Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2019 було зупинено провадження у справі 914/319/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018, в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи 910/12968/17.

15. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.08.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повернуто для розгляду справу 910/12968/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Сі" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі 910/12968/17 призначено до розгляду на 01.10.2019 о 15:20 год.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2019 поновлено касаційне провадження у справі 914/319/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018, в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Дельта Банк"; призначено розгляд касаційної скарги на 08.10.2019 о 09:45 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

17. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Яблуневий Дар" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Дельта Банк" в задоволенні позову повністю.

18. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

18.1 Судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: статей 203, 215, 509, 526, 601 Цивільного кодексу України, та статті 203 Господарського кодексу України.

18.2 Судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме: статей 177, 179, 184, 192, 193, 203, 215, 509, 526, 601 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

19. Представник скаржника в судовому засіданні 08.10.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України та ПАТ "Дельта Банк" подано відзиви на касаційну скаргу, в яких останні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції від 20.05.2019 - без змін.

21. Представники ПАТ "Дельта Банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні 08.10.2019 заперечили проти касаційної скарги.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

26. Аналогічні положення закріплені і у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

27. Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

28. Виходячи з викладеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути:

- зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей. При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

29. Крім цього, між сторонами не повинно бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

30. Відповідно до частин 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

31. За змістом статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

32. У разі, коли зобов`язання сторін за договорами підлягають виконанню у різних валютах (євро та доларах США відповідно), такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які не є рівнозначними.

33. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі 914/3217/16.

34. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що суд першої інстанції наведеного не врахував та не надав оцінки обставинам справи, умовам договору кредитної лінії ВКЛ-2005469 НКЛ-від 21.01.2011, договору банківського рахунку 13/25469-6975 від 21.01.2011 та заяві ТОВ "Яблуневий Дар" 159 від 20.02.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

35. Згідно частини 1 статті 317 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

36. Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

37. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 18.1, 18.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

38. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

39. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

40. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

41. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

42. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

43. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

44. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, в частині задоволених позовних вимог, таким вимогам закону відповідає.

45. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

46. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови, в частині задоволених позовних вимог, були дотримані.

47. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України 2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" від 11.06.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі 914/319/18, в частині задоволених позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі 914/319/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

К. М. Огороднік