Постанова по делу № 917/1471/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа 917/1471/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 (судді: Терещенко О.І., Сіверін В.І., Гетьман Р.А)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 (суддя Безрук Т.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІгаз) Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ"

про стягнення 624 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Український науково-дослідний інститут природних газів (УкрНДІгаз) Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АвтоКрАЗ" (далі - ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ") про стягнення 624 000,00 грн, у тому числі 344 000, 00 грн пені та 280 000,00 грн штрафу за неналежне виконання умов договору поставки від 23.10.2017 166/09т-2017.

1.2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" здійснило поставку товару з порушенням строку, встановленого у договорі.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.03.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" на користь АТ "Укргазвидобування" 170 000,00 грн пені, 280 000,00 грн - штрафу.

2.2. Оскаржувані судові рішення обґрунтовано тим, що порушення термінів поставки сталося з вини відповідача. В той же час судом було задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Суд першої інстанції, врахував, що: відповідач виконав зобов`язання, поставивши техніку позивачу; незначний термін прострочення поставки товару; збиткову діяльність відповідача згідно Балансу (звіт про фінансовий стан) за вересень 2018 року та врахував, що застосування санкцій не може мати на меті збагачення кредитора, посилаючись на частину другу статті 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір штрафних санкцій на 50%.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, АТ "Укргазвидобування" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 в частині відмови у задоволенні позову в сумі 170 000,00 грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині судові рішення залишити без змін.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій за відсутності жодних доказів визнано встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведені, а саме про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені на 50% в сумі 170 000,00 грн.

На думку скаржника, суди попередніх інстанцій в порушення норм матеріального права відповідно до статті 42, абзацу 5 частини другої статті 218, частини першої статті 230, частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України, статей 6, 627, 617, 618 Цивільного кодексу України та порушення норм процесуального права на підставі статей 2, 73, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, не з`ясували обставини, що вплинули на несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачем, не взяли до уваги поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов`язання та відсутність у матеріалах справи доказів щодо підтвердження тяжкого фінансового становища

3.3. ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарського суду і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 23.10.2017 АТ "Укргазвидобування" та ТОВ Торговий Дім АвтоКрАЗ уклали договір поставки 166/09т - 2017.

4.3. Згідно з пунктом 1.1 договору ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" (постачальник) зобов`язався поставити АТ "Укргазвидобування" (покупець) товар, зазначений у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

4.4. Пунктом 1.2, 1.3 договору передбачено, що найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації. Ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору.

4.5. За змістом пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом: оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.

4.6. Відповідно до пункту 5.3 договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

4.7. Відповідно до пункту 7.11 договору, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного Договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

4.8. Відповідно до пункту 10.1. договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін, тобто з 23.10.2017 і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

4.9. Судами установлено, що у специфікації 1 від 23.10.2017 (додаток 1 до договору; далі - специфікація 1) сторони узгодили найменування товару та його загальну вартість: автомобіль спеціалізований ФПВ - 14224 на шасі КрАЗ - НОМЕР_2 , у кількості 2 штук за загальною ціною із ПДВ 4 000 000,00 грн.

У пункті 2, 3 специфікації 1 визначено умови поставки товару: DDP-61023, м.Харків, Основянський район, Драгомирівська, 5 та строк поставки товару - не пізніше 90 календарних днів після отримання рознарядки

4.10. Судами також установлено, що на виконання умов договору АТ "Укргазвидобування" було оформлено рознарядку від 23.10.2017 за вих. 09/3310/7, яка відповідно до розписки ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" була отримана 24.10.2017. Отже, кінцевою датою поставки товару згідно договору та специфікації 1 є 22.01.2018.

4.11. 16.01.2018 ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" направило позивачу лист про продовження терміну поставки автомобільної техніки у термін до 10.02.2019.

Проте, листом від 19.01.2018 позивач відмовився відступити від граничних строків поставки товару.

4.12. ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" здійснило поставку товару на адресу АТ "Укргазвидобування" 18.04.2018, що підтверджується актом приймання-передачі та видатковою накладною від 18.04.2018 1282.

4.13. На оплату автомобіля ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" напрвило позивачу рахунок від 18.04.2018 1282 на суму 4 000 000,00 грн, який позивач сплатив 31.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням від 31.05.2018 19766.

4.14. Підставою подання касаційної скарги стала незгода скаржника з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог шляхом зменшення штрафних санкцій у сумі 170 000,00 грн.

4.15. Суди попередніх інстанцій, здійснивши перерахунок пені, дійшли висновку, що сума пені за період прострочення з 23.01.2018 по 17.04.2018 поставки товару становить 340 000,00 грн.

4.16. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

4.17. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

4.18. Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступень виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

4.19. відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України 7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

4.20. Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пункту 7.11 договору поставки від 23.10.2017, у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

4.21. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, на підставі статті 233 Господарського кодексу України, частково задовольнив клопотання відповідача та зменшив розмір штрафних санкцій на 50 %.

При цьому, місцевий суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, врахував, що: відповідач виконав зобов`язання за договором та поставив техніку позивачу; незначний термін прострочення поставки товару; збиткову діяльність відповідача відповідно до Балансу (звіт про фінансовий стан) за вересень 2018 року та врахував, що застосування санкцій не може мати на меті збагачення кредитора.

Крім того, суди врахували доводи відповідача про те, що автомобілі за договором поставки від 23.10.2017 реалізовувалися на підставі договору комісії, укладеного між ТОВ "Торговий Дім АвтоКрАЗ" з ПАТ "АвтоКрАЗ"; комісійна винагорода за яким складає 2 000,00 грн за кожен автомобіль.

4.22. Верховний Суд вважає, що господарські суди попередніх інстанцій правомірно взяли до уваги наведені доводи відповідача, вказали про врахування інтересів сторін та дійшли обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені на 50%.

4.23. Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

4.24. З огляду на викладене, доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норми, закріпленої у статті 233 Господарського кодексу України, є необґрунтованими, оскільки суди з`ясували обставини, передбачені зазначеною нормою, з урахуванням наявних у справі доказів.

4.25. Доводи касаційної скарги про те, що у відповідача значні борги та важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, не можуть свідчити про помилковість висновків судів щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки вони оцінювалися в сукупності з іншими обставинами.

4.26. Інші доводи викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин господарськими судами попередніх інстанцій, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.27. З огляду на установлені обставини справи, в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що у даному випадку господарські суди попередніх інстанцій правомірно скористалися наданим статтею 233 Господарського кодексу України та частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України правом щодо зменшення розміру пені на 50 %, забезпечивши баланс інтересів сторін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних у справі постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.03.2019 у справі 917/1471/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

Т. Б. Дроботова