Постанова по делу № 9901/350/18

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа 9901/350/18

Провадження 11-1465заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ключник А. Ю.,

представника Верховної Ради України - Долгова Ю. В.,

представника Вищої ради правосуддя - Склярук Ю. В.,

розглянула в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Попкова Павла Олександровича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в справі 9901/350/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ), третя особа - Вища рада правосуддя (далі - ВРП), про визнання незаконною постанови та

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просив визнати незаконною та скасувати Постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року

1631-VIII Про звільнення судді (далі - Постанова 1631-VIII), якою ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України.

Рішенням від 30 листопада 2018 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 : визнав незаконною та скасував Постанову ВРУ від 29 вересня 2016 року 1631-VIII Про звільнення судді .

25 січня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду додатковим рішенням задовольнив частково заяву представника ОСОБА_1 - Попкова П. О. про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ВРУ на користь ОСОБА_1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні стягнення решти суми відмовив.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року апеляційну скаргу ВРУ на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2018 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2019 року - залишено без задоволення, судові рішення - без змін.

При ухваленні указаного судового рішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не вирішувалось.

До Великої Палати Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Попкова П. О. про розподіл судових витрат на професійну правову допомогу та ухвалення додаткового судового рішення.

Також до заяви додані матеріали на підтвердження доводів заявника, зокрема, акти приймання-передачі надання послуг за договором про надання правової допомоги від 22 грудня 2016 року 01/16, заключні банківські виписки та акт звірки взаємних розрахунків за надані послуги у справі 9901/350/18 за договором про надання правової допомоги від 22 грудня 2016 року 01/16.

На обґрунтування зазначеної заяви представник ОСОБА_1 - Попков П. О. посилається на те, що 22 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та адвокатом Полковим П. О. укладено договір 01/16 про надання правової допомоги, згідно з пунктом 1.2 якого предмет цього договору охоплює, зокрема, представництво інтересів ОСОБА_1 в суді як позивача в адміністративній справі П/800/554/16 з позовними вимогами про визнання незаконною та скасування Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року 1631-VIII Про звільнення судді , яка (справа) на момент укладення цього договору розглядалась у Вищому адміністративному суді України.

З 22 грудня 2016 року представництво Попковим П. О. інтересів ОСОБА_1 у цій адміністративній справі здійснювалось у рамках надання адвокатом професійної правової допомоги, витрати на яку підлягають розподілу між сторонами.

Загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, понесений позивачем на стадії апеляційного розгляду, склав 96 700 грн.

При цьому позивач наголошує на тому, що вказані витрати на професійну правничу допомогу не були предметом розгляду в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду як суді першої інстанції, оскільки відповідні послуги в рамках представництва інтересів позивача в адміністративній справі 9901/350/18 були надані адвокатом хронологічно після завершення розгляду справи в суді першої інстанції.

21 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою призначила справу 9901/350/18 до розгляду для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Письмових пояснень від відповідача та третьої особи до суду не надходило.

Представник ОСОБА_1 - Попков П. О. , будучи належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив.

У судовому засіданні представники ВРУ та ВРП заперечили проти задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в справі, проте письмових пояснень не надали.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників ВРУ та ВРП, Велика Палата Верховного Суду вважає, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 143 КАС суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За змістом статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи убачається, що з гідно з пунктами 1, 3 додаткової угоди 1-554 до договору 01/16 про надання правової допомоги від 22 грудня 2016 року гонорар адвоката за надання послуг щодо представництва інтересів клієнта в суді як позивача в адміністративній справі П/800/554/16 складається з погодинної вартості надання послуг та додаткової винагороди адвоката. Погодинна вартість надання юридичних послуг визначається виходячи з вартості години надання правової допомоги, яка становить 1000 грн.

У пункті 2 зазначеної додаткової угоди 1-554 встановлено, що фактична кількість витраченого адвокатом часу округлюється до півгодин за правилами математики.

На підтвердження понесених витрат представник позивача надав суду апеляційної інстанції акти приймання-передачі наданих послуг, зокрема, від 30 листопада 2017 року 01-554, від 11 червня 2018 року 02-554, від 22 жовтня 2018 року

03-554, від 3 грудня 2018 року 04-554, з яких убачається, що загальний час, витрачений адвокатом Попковим П. О. на представництво інтересів ОСОБА_1 у справі П/800/554/16 та збирання письмових доказів за адвокатськими запитами за період з 16 січня 2017 року по 30 листопада 2018 року, склав 55 годин. Погодинна вартість надання юридичних послуг адвокатом склала 55 000 грн.

Проте Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначені докази не підлягають задоволенню в суді апеляційної інстанції, оскільки були предметом розгляду в суді першої інстанції, а додатковим рішенням від 25 січня 2019 року частково задоволено заяву Попкова П. О. про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.

Отже, Велика Палата Верховного Суду досліджує докази понесених витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи 9901/350/18 та пропорційно від розміру задоволених вимог апеляційних скарг.

Предметом апеляційного перегляду були судові рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2018 року та 25 січня 2019 року, якими частково задоволені вимоги позивача.

При цьому ВРУ подала апеляційну скаргу на судове рішення цього суду від 30 листопада 2018 року, а представник позивача подав апеляційну скаргу на судове рішення від 25 січня 2019 року, які залишено без задоволення постановою Великої Палити Верховного Суду від 4 червня 2019 року.

Так, представником ОСОБА_1 - Попковим П. О. на підтвердження понесених витрат додано до заяви, зокрема, акт від 6 червня 2019 року 05-554 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 22 грудня 2016 року 01/16.

Відповідно до цього акта адвокат Попков П. О. надав ОСОБА_1 у період з 5 грудня 2018 року по 4 червня 2019 року юридичних послуг на суму 27 000 грн, а саме:

1. Підготування та подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу - на суму 3 000 грн.

2. Підготування та подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду клопотання про повернення оригіналів письмових доказів - на суму 500 грн.

3. Підготування та надсилання до Великої Палати Верховного Суду відзиву на апеляційну скаргу ВРУ - на суму 10 000 грн.

4. Участь у судовому засіданні у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (25 січня 2019 року) - на суму 1000 грн.

5. Підготування та надсилання до Великої Палати Верховного Суду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції від 25 січня 2019 року - на суму 6 000 грн.

6. Підготування та надсилання до Великої Палати Верховного Суду заяви про вирішення питання розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення - на суму 1000 грн.

7. Підготування та подання до Великої Палати Верховного Суду письмової промови у судових дебатах - на суму 2 000 грн.

8. Підготування та подання до Великої Палати Верховного Суду клопотання про винесення окремих ухвал щодо виявлених порушень законодавства - на суму 2 000 грн.

9. Участь у судовому засіданні Великої Палати Верховного Суду - на суму 1500 грн.

Дослідивши надані суду докази понесених витрат, зокрема акт від 6 червня 2019 року 05-554, Велика Плата Верховного Суду вважає, що пункти 1, 2, 4, 5, 8 не підлягають задоволенню, оскільки стосуються надання Попковим П. О. юридичних послуг ОСОБА_1 в суді першої інстанції. У цій частині стягнути кошти суд першої інстанції відмовив, а Велика Палата Верховного Суду, розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Попкова П. О. на це рішення - у її задоволенні відмовила.

Таким чином підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 у частині відшкодування наданої правничої допомоги щодо підготовки, подання відзиву на апеляційну скаргу та виконання робіт, які стосуються спростування доводів апеляційної скарги відповідача, оскільки Велика Палата Верховного Суду не погодилась із їхніми доводами та залишила апеляційну скаргу ВРУ без задоволення.

Водночас Велика Палата Верховного Суду констатує, що обов`язок доведення неспівмірності та можливого зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, зокрема щодо підготовки відзиву на апеляційну скаргу ВРУ у розмірі 10 000 грн, покладається на відповідача (пункт 3 акта).

Разом з тим ВРУ аргументів та доказів такої неспівмірності Великій Палаті Верховного Суду не надала, тому ці витрати позивача підлягають стягненню у повному обсязі.

Щодо інших юридичних послуг, зазначених у цьому акті, слід зазначити, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню та стягненню пропорційно від розміру задоволених вимог, а саме:

1000 грн - за підготування та подання до Великої Палати Верховного Суду письмової промови у судових дебатах (50 % від 2000 грн) (пункт 7 акта);

750 грн - за участь у судовому засіданні у Великій Палаті Верховного Суду (50 % від 1500 грн) (пункт 9 акта);

121 грн - за підготування та надсилання до Великої Палати Верховного Суду заяви про вирішення питання розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення (11750?96700?100 %) (пункт 6 акта).

Ураховуючи вищенаведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про присудження на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВРУ понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 871 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 252, 266, 292, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Заяву представника ОСОБА_1 - Попкова Павла Олександровича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в справі 9901/350/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання незаконною постанови - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль , МФО 322904, 10-значний номер карткового поточного рахунку НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11 871 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко

Судді Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук Ю. Л. Власов Л. І. Рогач В. В. Пророк

Ж. М. Єленіна О. С. Золотніков О. Р. Кібенко О. М. Ситнік О. С. Ткачук О. Г. Яновська