Постанова по делу № 569/14679/17

Постанова

Іменем України

~

19 вересня 2019 року

м.~ Київ

~

Справа 569/14679/17

Провадження 51-1285км19

~

Верховний Суд~ колегією суддів Другої судової палати~ Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~ ~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ~ ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

~

за участю:

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)~~~~~~~

~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у об`єднаному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12017180010003943, 12017180010006141 за обвинуваченням

~

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 19 лютого 2009 року за ч. 2 ст. 121 КК України ~із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

~

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ст. 309~ КК України.

~

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, та засуджено:

- за ч. 1 ст. 307 КК України ~до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 2 ст. 307 КК України ~із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- за ч. 2 ст. 309 КК України ~до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

~

Вирішено питання речових доказів та ~судових витрат.

~

11 грудня 2018 року Рівненським апеляційним суд вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 у частині призначеного йому покарання скасовано та ухвалено вирок, за яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України~ у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч. 2 ст. 307 КК України ~із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією частини належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців із конфіскацією частини належного йому майна.

У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

~

Відповідно до вироку суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

За невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановлений час ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав при собі в поліетиленовому пакетику з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, масою 0.0606 г.

13 червня 2017 року приблизно о 18:27 год. ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу парку імені Тараса Шевченка, що знаходиться на вул. Княгині Ольги в м. Рівне, незаконно збув за 400 грн раніше придбану ним психотропну речовину метамфетамін, масою 0.0606 г, особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , яка була залучена до проведення оперативної закупки.

За невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановлений час, ОСОБА_7 повторно незаконно придбав і зберігав при собі з метою збуту наркотичний засіб канабіс, масою 0.095 г (в перерахунку на суху речовину), та психотропну речовину, обіг якої обмежено, метамфетамін, масою 0.0674 г

20 липня 2017 року приблизно о 10:05 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в будинку 11 на вул. Ювілейна в м. Рівне, незаконно збув за 300 грн раніше придбані ним особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 0.095 г, а також психотропну речовину метамфетамін, масою 0.0674 г, особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , яка була залучена до проведення оперативної закупки.

Цього ж дня після проведення оперативної закупки працівниками поліції був затриманий ОСОБА_7 у якого було виявлено та вилучено психотропну речовину метамфетамін, масою 0.2285 г., яку він придбав у невстановлений під час досудового розслідування час та зберігав при собі без мети збуту.

~

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

~

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить вирок Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати, призначивши новий розгляд провадження в цьому суді. На обґрунтування своїх вимог с тверджує, що апеляційний суд безпідставно погіршив становище ОСОБА_7 та дійшов помилкового висновку про неправильність застосування місцевим судом ст.75 КК України при призначенні засудженому покарання.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

~

Прокурор ОСОБА_5 вважала за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

~

Мотиви Суду

~

Заслухавши доповідь судді, доводи учасники судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

~

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

~

Правильність встановлення фактичних обставин, доведеність винуватості та застосування закону України при кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч . 1 ст. 307, ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не заперечуються та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

~

Також у касаційній скарзі не вказано на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть безумовне скасування оскаржуваного судового рішення.

~

Разом з тим є безпідставними твердження захисника про те, що апеляційним судом не встановлено необхідності збільшення обсягу обвинувачення чи застосування більш суворого покарання, а тому незастосування ст. 75 КК України є необґрунтованим.

~

Відповідно до ч. 1 ст. 421 КК України обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Згідно з ч. 1 ст. 420 КК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

~

Цих вимог закону судом апеляційної інстанції дотримано.

~

Так, не погоджуючись~ із вироком, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просив ухвалити новий вирок щодо ОСОБА_7 і призначити покарання за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

~

Частково задовольняючи апеляційну скаргу прокурора, апеляційний суд правильно постановив свій вирок, застосувавши більш суворе покарання за частиною обвинувачення та змінивши принцип його остаточного визначення, а також дійшовши висновку про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

~

Також є необґрунтованими доводи захисника про безпідставне визнання апеляційним судом неправильності застосування судом першої інстанції вимог ст. 75 КК України.

Так, застосовуючи ст.75 КК України та звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання, місцевий суд вказав про врахування ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу обвинуваченого та наведених у вироку обставин кримінального провадження.

Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, м ісцевим судом не наведено переконливих мотивів такого рішення, не дано належної оцінки даним про особу ОСОБА_7 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його асоціальну поведінку, ~ступеню тяжкості вчинених злочинів (які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів (ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України) та злочину середньої тяжкості (ч. 2 ст. 309 КК України),~ фактичними обставинами, при яких було вчинено злочини; кількості вчинених злочинів і їх суспільній небезпечності.

~

З таким висновком погоджується і суд касаційної інстанції, який, окрім того, звертає увагу, що у касаційній скарзі не йдеться про суворість призначеного~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 покарання та не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків апеляційного суду про неможливість виправлення засудженого при звільненні від відбування покарання.

~

Призначене апеляційним судом ОСОБА_7 ~покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання відповідно до якого суд, на основі оцінки ряду загальних і спеціальних критеріїв, зазначених у законі, визначив особі, яка вчинила злочин, справедливу міру покарання, спрямовану на досягнення цілей виправлення засудженого і приватної превенції.

~

Вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України є законним та обґрунтованим.

~

З огляду на викладене, підстави для скасування вироку Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року та задоволення касаційної скарги відсутні.

~

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442~КПК України, Суд

~

у х в а л и в:

~

Вирок Рівненського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

Постанова є остаточною і~оскарженню не підлягає.

~

С у д д і:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3