Постанова по делу № 910/10585/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року

м. Київ

Справа 910/10585/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. (головуючий), Кролевець О.А., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

представників учасників справи:

позивача -Кологойди О.В.,

відповідача - Маніулової Я.І.,

третьої особи -Дожданюка О.І., Сєрової О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Кінто" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 (суддя Босий В.П.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Сулім В.В., Дідиченко М.А.)

у справі за позовом 1) Приватного акціонерного товариства "Кінто" та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про визнання недійсним рішення, визнання прав та зобов`язання вчинити дії

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про визнання права та визнання бездіяльності протиправною,

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. У серпні 2018 Приватне акціонерне товариство "Кінто" (надалі - ПрАТ "Кінто") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал") звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта) про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів ПАТ "Укрнафта", оформленого абзацом другим та третім пункту 10 протоколу 26 загальних зборів акціонерів від 14.06.2018, а саме: в частині слів: "Дивіденди не нараховувати у зв`язку з наявністю значної заборгованості Товариства з податків і зборів. Решту чистого прибутку спрямувати на погашення заборгованості Товариства з податків і зборів" (надалі - рішення загальних зборів);

- визнання права позивачів на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" за 2017 рік в розрахунку 1,4075 грн. за одну акцію;

- зобов`язання ПАТ "Укрнафта" вчинити дії щодо виплати дивідендів позивачам через депозитарну систему України.

1.2. В обґрунтування позову позивачі посилаються на такі обставини та підстави:

1.2.1. ПрАТ "Кінто" як компанія з управління активами, що діє від свого імені та в інтересах Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний" (частка у СК 0,0019 %), Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський" (частка у СК 0,0022 %), Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Еквіті" (частка у СК 0,0017 %), Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі" (частка у СК 0,0358%), Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний" (частка у СК 0,0010%), Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток" (частка у СК 0,0033%), а також діє від імені Непідприємницького товариства відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (частка у СК 0,0132 %), Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" (частка у СК 0,0029 %), Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" (частка у СК 0,0006 %), Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (частка у СК 0,0062 %) станом на 14.06.2018 було акціонером ПАТ "Укрнафта", що підтверджується виписками по кожному з суб`єктів про стан рахунку в цінних паперах від 14.06.2018.

1.2.2. ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал", що діє від свого імені та в інтересах Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду "ОТП Фонд Акцій" диверсифікованого виду відкритого типу також станом на 14.06.2018 було акціонером ПАТ "Укрнафта", що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах від 14.06.2018 (частка у СК 0,0352 %).

1.2.3. 14.06.2018 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", на яких зокрема було вирішено: "Оскільки загальні збори Товариства не прийняли рішення про нарахування дивідендів за 2017 до 01.05.2018 відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" сплатити до Державного бюджету України до 01.07.2018 частину чистого прибутку Товариства за 2017 рік, визначену відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності". Дивіденди не нараховувати у зв`язку із наявністю значної заборгованості Товариства з податків і зборів. Решту чистого прибутку спрямувати на погашення заборгованості Товариства з податків та зборів".

1.2.4. Таке рішення було прийнято відповідно до пропозиції мажоритарного акціонера - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", хоча останній порушив 20-денний строк, встановлений абзацом першим частини другої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення пропозиції про включення до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства альтернативного проекту рішень з питань, визначених пунктами 7 та 10 проекту порядку денного, тому товариство не мало права вносити зміни до запропонованих акціонером питань.

1.2.5. ПАТ "Укрнафта" не повідомляло акціонерів про такі зміни та не направляло/вручало порядок денний, а також проекти рішень, що додаються на підставі пропозицій акціонера ПАТ "НАК "Нафтогаз України", чим порушило вимоги частини восьмої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" та пункту 9.1.22 статуту.

1.2.6. Рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" порушує норми абз. 6 частини п`ятої статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року N 139 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2017 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави" оскільки не прийняло рішення про виплату дивідендів безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку (у 2017 році у розмірі 75 відсотків), що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій.

1.2.7. Рішенням загальних зборів ПАТ "Укрнафта" порушено принцип рівності акціонерів-власників простих акцій на отримання дивідендів та право позивачів на отримання частини прибутку внаслідок прийняття рішення нараховувати та сплатити частину чистого прибутку (дивіденди) виключно на частку простих акцій, належних НАК "Нафтогаз України". Оскаржене рішення є дискримінаційним у розумінні Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", оскільки передбачає переважне право НАК "Нафтогаз України", як власника контрольного пакета акцій ПАТ "Укрнафта", щодо використання власності на свою користь, завдаючи при цьому шкоди іншим акціонерам, власникам простих акцій.

1.2.8. Норма абз. 8 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", що передбачає, зокрема, сплату до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним, у випадку не прийняття рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, спрямована на захист інтересів держави у випадку не скликання і не проведення зборів акціонерів, а тому не може бути використовуватися на шкоду акціонерів товариства, якщо такі рішення про нарахування дивідендів приймаються вже після 1 травня року, що настає за звітним;

1.2.9. Рішення загальних зборів порушує права позивачів на мирне володіння майном, що захищаються статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції.

1.3. 22.10.2018 АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" звернулось із заявою про вступ у справу, як третя особа з самостійними вимогами на предмет спору до ПАТ "Укрнафта", в якій заявник просив суд визнати за ним право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" за 2017 рік з розрахунку 1,4075 грн за одну акцію, а також визнати протиправною бездіяльність ПАТ "Укрнафта" щодо нарахування та виплати йому дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік. Ухвалою суду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

1.4. В обґрунтування позову третя особа з самостійними вимогами посилається на своє право, як акціонера (частка у СК 0,0032 %), на отримання дивідендів від ПАТ "Укрнафта" за результатами фінансово-господарської діяльності за 2017 рік. Проте, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати таких дивідендів суперечить абз. 6 частини 5 статті 11 Закону України "По управління об`єктами державної власності" і є протиправною.

1.5. Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, стверджуючи, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства, і господарський суд, за відсутності такого рішення, не має право визнати права позивачів на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" за 2017 рік в розрахунку 1,4075 грн за одну акцію та зобов`язувати ПАТ "Укрнафта" вчинити дії щодо виплати дивідендів позивачам через депозитарну систему України.

Відповідач зауважує, що рішення загальних зборів не нараховувати дивіденди у зв`язку з наявністю значної заборгованості товариства з податків і зборів, а решту чистого прибутку спрямувати на погашення заборгованості товариства з податків і зборів відповідає вимогам абз. 8 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Щодо доводів позивача про порушення НАК "Нафтогаз України" 20-денного строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" для здійснення пропозиції про включення до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства альтернативного проекту рішень з питань, визначених пунктами 7 та 10 проекту порядку денного, то відповідач зазначив, що НАК "Нафтогаз України" дотримав цей строк, на підтвердження чого надав лист від 24.05.2018 10-3394/1.2.1-18 та копію конверту від 25.05.2018. Така пропозиція була розмішена на веб-сайті ПАТ "Укрнафта" відповідно до частини 4 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства".

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у задоволенні позовних вимог ПрАТ "Кінто" та ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал", а також АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" відмовлено повністю.

2.2. Ухвалюючи рішення про відмову в позові ПрАТ "Кінто" та ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал", суд першої інстанції виходив з наступного:

2.2.1. відповідно до статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" виникнення обов`язку товариства сплатити на користь акціонера дивіденди пов`язується з фактом прийняття рішення про таку виплату та рішення про розподіл прибутку і збитків товариства, що є виключною компетенції загальних зборів товариства відповідно до пунктів 12 та 15 частини 2 статті 33 цього Закону;

2.2.2. лише у випадку прийняття рішення загальними зборами невиплата товариством дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

2.2.3. оскільки загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта" станом на 01.05.2018 не було прийнято рішення про виплату дивідендів, тому правомірно та обґрунтовано було прийнято рішення про сплату до Державного бюджету України до 01.07.2018 частини чистого прибутку Товариства за 2017 рік без спрямування коштів на виплату дивідендів, що відповідає вимогам частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності";

2.2.4. рішення про виплату до державного бюджету частини чистого прибутку у розмірі 38 164 126,41 грн відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", у зв`язку з неприйняттям загальними зборами рішення про виплату дивідендів до 1 травня року, не є рішенням про виплату дивідендів на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як товариства, 100% акцій якого перебувають у власності держави;

2.2.5. викладення альтернативних редакцій одного і того самого питання порядку денного відповідно до пропозиції ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не свідчить про внесення змін до такого порядку денного, оскільки за змістом частини 5 статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" зміни до проекту порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань, тому у ПАТ "Укрнафта" не виникло обов`язку повідомляти всіх акціонерів відповідно до частини 8 статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства";

2.2.6. пропозиції ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, були направлені ПАТ "Укрнафта" листом від 25.05.2018 року 10-3394/1.2.1-18, тобто за 20 днів до дати проведення зборів, як передбачено у частині 2 статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства". 29.05.2018 року були отримані ПАТ "Укрнафта", а на наступний робочий день - 30.05.2018 року були розміщені ПАТ "Укрнафта" на власному веб-сайті відповідно до частини 4 статті 35 Закону.

2.2.7. позивачами належними та допустимими доказами не доведено як факту невідповідності оспорюваного рішення загальних зборів акціонерів положенням чинного законодавства України, так і порушення їх прав як акціонерів відповідача.

2.3. У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами суд також відмовив, оскільки виникнення обов`язку товариства сплатити на користь акціонера дивіденди нормами чинного законодавства пов`язується з фактом прийняття загальними зборами рішення про таку виплату. У той же час, загальні збори ПАТ "Укрнафта" рішення про виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрнафта" за 2017 рік не приймали, що унеможливлює порушення відповідачем права АТ "ЗНВКІФ "Аванпост" як акціонера на отримання таких дивідендів.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 залишено без змін.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 31.05.2019 ПрАТ "Кінто" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва області від 19.12.2018 у справі 910/10585/18.

3.2. У касаційні скарзі скаржник просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3.3. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами:

3.3.1. норми абз. 6 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 139, оскільки суди не брали до уваги те, що відповідно до цього Закону, на відміну від положень Закону "Про акціонерні товариства", передбачено, що відповідач зобов`язаний (а не має право) прийняти рішення про виплату дивідендів у розмірі 75 % чистого прибутку за 2017 рік та сплатити дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року. Такий обов`язок відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України виникає безпосередньо з акту цивільного законодавства;

3.3.2. норми абз. 6 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", оскільки не враховано те, що частина чистого прибутку, що сплачується до державного бюджету, у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, є дивідендами держави;

3.3.3. норми частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерне товариство", частини 7 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", оскільки суди не брали до уваги те, що прості акції надають їх власникам однакові права. Лише привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів. Тому рішення про нарахування і виплата частини дивідендів лише державі як акціонеру товариства, який не є власником привілейованих акцій, незалежно та без урахування необхідності виплати дивідендів іншим акціонерам цього товариства, є порушенням прав інших акціонерів товариства - власників простих іменних акцій;

3.3.4. положень статті 1 Першого проколу Конвенції. На думку позивача, він мав принаймні, "законне очікування" на отримання активу (дивідендів), що засноване на нормі права (частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності") та судовою практикою;

3.3.5. норм частини 5, 6 та 8 статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства", частини 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України в частині висновків щодо дотримання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" строків внесення пропозицій з питань порядку денного та оцінки поданих доказів, а також дотримання відповідачем процедури включення змін до проекту порядку денного.

3.4. 06.06.2019 АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі 910/10585/18. У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов третьої особи задовольнити повністю.

3.5. В обґрунтування вимог скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" посилається на порушення судами норм абз. 6 та 8 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

3.6. 19.07.2019 відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Відповідно до частини 1 статті 20, пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів.

4.2. При цьому, відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" надання будь-яких гарантій щодо отримання доходу (дивідендів) за простими акціями забороняється.

4.3. Згідно з частинами 2 та 3 статті 30 цього Закону виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

4.4. Відповідно до абз. 2 частини 3 статті 1 Закону України "Про акціонерні товариства", що визначає сферу дії Закону, управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

4.5. Особливості управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави, визначені у Закону України "Про управління об`єктами державної власності", у якому, також передбачено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів (абз. 4 частині 5 статті 11).

4.6. Відповідно до пункту 9 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 N 702, суб`єкти управління корпоративними правами держави забезпечують відповідно до затверджених базових нормативів частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності господарських організацій у поточному фінансовому році, реалізацію дивідендної політики держави шляхом здійснення заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями згідно з їх установчими документами та законодавством.

4.7. Отже, обов`язок товариства сплатити на користь власника простих акцій дивіденди, в тому числі у випадках, якщо акціонером є держава, пов`язується лише з фактом прийняття загальними зборами рішення про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями. Без прийняття такого рішення, що є виключною компетенцією загальних зборів акціонерного товариства, виплата дивідендів не здійснюється.

4.8. Водночас, відповідно до абз. 8 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", на яку посилаються заявники касаційної скарги, встановлені правові наслідки неприйняття рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним. Зокрема, у такому випадку сплачується до державного бюджету частина чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.

4.9. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. N 139 затверджено базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2017 році (далі - базовий норматив) господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств (далі - суб`єкти господарювання), у розмірі 75 відсотків.

4.10. З аналізу названих норм випливає, що законодавство встановлює особливості регулювання розподілу чистого прибутку, порядку та строків виплати дивідендів господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави. Такі товариства в силу закону у разі неприйняття рішення про виплату дивідендів за підсумками календарного року повинні спрямувати частину чистого прибутку у розмірі базових нормативів, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4.11. Поняття "дивіденди", що вживається у абз. 6 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", та "частина прибутку", що вживається у абз. 8, очевидно схожі за своїм змістом. Відповідно до законодавчого терміну "дивіденди" і є частиною чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу (стаття 30 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас, такі поняття не слід ототожнювати, оскільки обов`язкова сплата частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі базових нормативів, установленому Кабінетом Міністрів України, є прямим наслідком неприйняття рішення про виплату дивідендів.

4.12. Відповідно до вимог чинного законодавства здійснення обов`язкової виплати частини чистого прибутку до державного бюджету не породжує автоматичного обов`язку здійснювати виплату дивідендів за відсутності відповідного рішення загальних зборів акціонерів.

4.13. Рішення загальних зборів про нарахування і виплату дивідендів лише одному або частині акціонерів, яке могло свідчити про порушення права інших акціонерів на отримання частини прибутку товариства, у даному випадку не приймалось.

4.14. За цих обставин, Верховний Суд відхиляє доводи скаржників, що право на отримання дивідендів товариства, акціонером якого є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, виникає у всіх акціонерів безпосередньо із акту цивільного законодавства (абз. 6, 8 частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності"), і рішення загальних зборів акціонерного товариства про нарахування дивідендів у такому разі не вимагається. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норму частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" до спірних правовідносин. Підстав для іншого висновку у цій справі немає.

4.15. Щодо посилань ПрАТ "Кінто" на те, що неприйняття рішення про виплату йому дивідендів спричинило порушення статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції, то Верховний Суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття "майно" (possessions) може означати "існуюче майно" (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право.

Загалом, акція компанії, яка має економічну цінність, разом з іншими її похідними правами, які надають можливість акціонеру впливати на компанію, може вважатися "майном". Водночас, слід також акцентувати увагу на тому, що виплата дивідендів за простими акціями здійснюється лише на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства, у якому визначаються умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів), що прямо передбачено у частині 2 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства". Норма частини 5 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", на яку посилається скаржник, жодним чином не гарантує позивачам у справі отримання дивідендів за простими акціями, а лише визначає порядок та граничні строки та розміри дивідендів, що підлягають сплаті безпосередньо до Державного бюджету України у разі якщо держава є акціонером (учасником) господарської організації, а також визначає наслідки неприйняття рішення про нарахування дивідендів у встановлений строк у вигляді сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку та нарахування пені. Жодна норма чинного законодавства не гарантує акціонеру простої акції отримання дивідендів за відсутності відповідного рішення.

У будь-якому випадку неможливо стверджувати, що "законне очікування" виникає, якщо має місце спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства и доводи заявника згодом були відхилені національними судами.

Отже, оскільки заявники відповідно до матеріальних норм національного законодавства не мають "законних очікувань" стосовно того, що товариство має зобов`язання здійснити виплату дивідендів за відсутності рішення загальних зборів, і стала судова практика щодо наявності у заявників такого права відсутня, то застосування статті 1 Протоколу 1 Конвенції до обставин відповідної справи виключається.

4.16. Посилання ПрАТ "Кінто" на порушення судами норм частини 5, 6 та 8 статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства", частини 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України в частині висновків щодо дотримання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" строків внесення пропозицій з питань порядку денного та оцінки поданих доказів, а також дотримання відповідачем процедури включення змін до проекту порядку денного, Верховний Суд відхиляє та погоджується з висновками судів, що пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, були надіслані своєчасно. Пропозиція акціонера щодо альтернативної редакції одного і того самого питання порядку денного не свідчить про внесення змін до такого порядку денного, тому у ПАТ "Укрнафта" не виникло обов`язку повідомляти всіх акціонерів відповідно до частини 8 статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства".

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. З огляду на надану оцінку висновків судів першої й апеляційної інстанцій, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення загальних зборів в частині слів: "Дивіденди не нараховувати у зв`язку з наявністю значної заборгованості Товариства з податків і зборів. Решту чистого прибутку спрямувати на погашення заборгованості Товариства з податків і зборів" не суперечать чинному законодавству, прийняття такого рішення є виключною компетенцією загальних зборів, і право на отримання дивідендів виникає у акціонерів лише за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір, строки та порядок їх виплати, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права

6. Щодо судових витрат.

6.1. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. З огляду на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Кінто" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аванпост" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 у справі 910/10585/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

І. Ткач