Постанова по делу № 826/5438/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року

Київ

справа 826/5438/15

адміністративне провадження К/9901/10650/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя - В.А. Твердохліб, судді - Л.О. Костюк, Н.М. Троян)

у справі 826/5438/15

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури міста Києва

про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача у невиконанні положення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015 про вручення позивачу копії постанови про закриття кримінального провадження 12013110020000394 від 09.01.2013 незаконною; зобов`язання відповідача вчинити дію, визначену ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015, а саме: вручити позивачу копію постанови про закриття кримінального провадження 12013110020000394 від 09.01.2013; відшкодувати на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди у розмірі 1 200 000, 00 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2015 у справі 826/5438/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Прокуратури міста Києва у невиконанні вимог ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015 у справі 757/21764/14-к про вручення постанови про закриття кримінального провадження 12013110020000394 від 09.01.2013. Зобов`язано Прокуратуру міста Києва виконати вимоги ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2015 року у справі 757/21764/14-к. Стягнуто з Державного бюджету України в особі прокуратури міста Києва на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2016 касаційні скарги ОСОБА_1 та Прокуратури міста Києва задоволено частково. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 в частині вирішення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди і прийнято в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті судові рішення залишено без змін.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2016 у справі 826/5438/15 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів відмовлено.

5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 ухвалу суду першої інстанції скасовано, заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа задоволено частково. Видано ОСОБА_1 дублікат виконавчого листа у адміністративній справі 826/5438/15 від 21.10.2015.

6. 05.10.2016 позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про постановлення додаткового судового рішення щодо вимог апеляційної скарги про постановлення відносно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 і державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 окремі ухвали з направленням їх на розгляд і прийняття відповідних заходів реагування з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Міністерства юстиції відповідно.

7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення додаткового судового рішення відмовлено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі позивач просить вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати, постановити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали відносно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2, секретаря судового засідання Пасічнюк С.В., судового виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3

9. Також в касаційній скарзі скаржник вказує, що окрема ухвала має бути постановлена також відносно суду апеляційної інстанції за підтасовку фактів і обставин справи.

Позиція інших учасників справи

10. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016.

12. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2019 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

13. Відповідно до частини першої стаття 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

14. У заяві про постановлення додаткового судового рішення позивач вказував про невирішення судом його вимог апеляційної скарги щодо постановлення окремої ухвали відносно судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 та державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3

15. Відповідно частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

16. Згідно із частиною другою вказаної статті у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

17. Стаття 166 Кодексу адміністративного судочинства України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

18. Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

19. Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

20. Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

21. Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

22. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.

23. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оригінал виконавчого листа було втрачено в процесі поштового пересилання, ознак порушень закону з боку державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 не встановлено, у зв`язку з чим відсутні підстави для постановлення окремої ухвали, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив позивачу у постановленні додаткового судового рішення.

24. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, не було передбачено постановлення окремої ухвали судом вищої інстанції відносно судді нижчої інстанції.

25. Колегія суддів вважає безпідставним порушення позивачем в касаційній скарзі питання щодо постановлення окремої ухвали відносно суду апеляційної інстанції.

26. Відповідно до частини восьмої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

27. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

28. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

29. За змістом частини другої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції з підстав порушення норм процесуального права судом першої та апеляційної інстанцій може скасувати або змінити рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

30. Оскільки судом апеляційної інстанції 25.10.2016 розглянуто заяву позивача про постановлення додаткового рішення, за результатами якої постановлено ухвалу відповідно до вимог частин четвертої та п`ятої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на вчинення процесуальної дії), порушень апеляційним судом норм процесуального права судом касаційної інстанції не встановлено, тому клопотання позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

32. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми процесуального права.

33. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

34. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

36. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

37. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

38. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі 826/5438/15 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк