← Судебная практика

Постанова по делу № 521/593/16-ц

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 26.06.2019 · Верховный Суд
полный текст из нашей базы10 811 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
521/593/16-ц
Дата принятия
26.06.2019
Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Судья
Білоконь Олена Валеріївна
Форма судопроизводства
Цивільне
Тип акта
Постанова
Категория дела

Текст решения

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа 521/593/16-ц

провадження 61-1826св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Целуха А. П. від 1 листопада 2016 року, ухвалу цього ж суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., від 05 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні спільною власністю.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , а відп овідач є власником квартири АДРЕСА_2 у ць ому ж будинку . По всьому периметру будинку проходить дерев`яний балкон-галерея загального користування, завдяки якому мешканці другого поверху будинку, в тому числі сторони, потрапляють до квартир. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 самовільно збудувала дві дерев`яні перегородки на балконі-галереї та захаращила на ньому прохід, чим спричинила їй та її неповнолітнім дітям обмеження у вільном у доступі до місця загального користування, що загрожує безпечному життю у будинку, ОСОБА_1 просила суд притягнути відповідача до відповідальності за порушення норм пожежної безпеки та зобов`язати ОСОБА_2 знести самовільно збудовані дві дерев`яні перегородки на балконі-галереї загального користування; прибрати з фасадної сторони балкону-галереї загального користування водяну трубу; прибрати з фасадної стіни та з підлоги балкону галереї загального користування лінолеум.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 1 листопада

2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 знести самовільні збудовані перегородки, встановлені в позаквартирному коридорі (галереї) на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 , між квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позаквартирний коридор (галерея) на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 є допоміжним приміщенням, призначеним для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, а самовільно збудовані відповідачкою спірні перегородки створюють перешкоди позивачці у користуванні належною їй на праві власності квартирою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного судуОдеської області від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 1 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 квітня 2017 року, залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача усунути позивачу перешкоди у користуванні власністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводів особи, яка її подала

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року, ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не було надано жодного доказу того, що зазначені вище перегородки були встановлені саме нею. Оскільки вона не має відношення до встановлених перегородок, відповідно, у неї не виник обов`язок їх знесення.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою цього ж суду від 12 березня

2018 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира

АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 має одну неповнолітню та двох малолітніх дітей 2002,

2012 та 2014 року народження відповідно.

Квартира АДРЕСА_2 у тому ж будинку належить на праві спільної часткової власності відповідачу ОСОБА_2 .

Суди установили, що відповідач встановила дерев`яні перегородки у позаквартирному коридорі між та перед квартирами сторін.

Відповідно до листа територіального органу державного пожежного нагляду в Одеській області від 15 серпня 2008 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 175 КУпАП, тобто за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановле но, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійс ненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанції, установивши, що самовільно встановлені відповідачкою у позаквартирному коридорі (галереї) на другому поверсі будинку АДРЕСА_4 спірні перегородки створюють перешкоди позивачу у користуванні належною їй на праві власності квартирою, дійшли обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача знести перегородки між квартирами АДРЕСА_2, АДРЕСА_3.

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем не було надано жодного доказу того, що зазначені вище перегородки були встановлені саме відповідачем, були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, суди надали цим доводам належну правову оцінку. При цьому відповідач у суді першої інстанції визнала встановлення нею перегородки між квартирами сторін, що слідує зі змісту її заперечення на позов (а. с. 17-19). Щодо іншої перегородки, то суди правильно вважали, що ця перегородка також була встановлена відповідачем, що також підтверджується листом територіального органу державного пожежного нагляду в Одеській області, з якого вбачається, що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 175 КУпАП за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки щодо встановлення спірних перегородок.

Відповідно до положень частини першої статті 355, частини першої

статті 369 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори , колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

За частиною другою статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї та інше) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Із встановлених судами обставин і вимог закону вбачається, що позаквартирний коридор у будинку АДРЕСА_4 належить сторонам та іншим власникам квартир у цьому будинку на праві спільної власності, отже, володіти та користуватись ним сторони повинні спільно (частина перша статті 369 ЦК України).

Встановивши самовільно, без погодження з іншими співвласниками позаквартирного коридору перегородки у ньому, відповідач порушила принцип спільності здійснення права спальної сумісної власності на шкоду інтересам позивача як іншого співвласника коридору, що також є підставою для задоволення вимог іншого співвласника цього коридору звільнити його від перегородок задля можливості користуватись спільним майном.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси

від 1 листопада 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 19 квітня 2017 року, та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 05 грудня

2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗