Постанова по делу № 200/9663/16-ц

Постанова

Іменем України

03 липня 2019 року

м. Київ

справа 200/9663/16-ц

провадження 61-40582св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

боржники: Дніпропетровська міська рада, Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради,

заявник - Акціонерне товариство Euroecology International Corporation ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2011 року акціонерне товариство Euroecology International Corporation (далі - АТ Euroecology International Corporation) звернулося до суду з клопотанням, у якому просило надати дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та додаткового рішення цього ж суду від 07 жовтня 2011 року, ухвалених у справі за позовом АТ Euroecology International Corporation до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради про стягнення суми, за якими з останніх стягнуто 187 955,21 дол. США і 836 355,86 дол. США, частину сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 647 053,00 чеських крони, частину сплаченої паушальної суми на адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки в розмірі 436 540,00 чеських крони та відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 775 161 чеська крона 60 гелерів, 772 281 чеська крона 60 гелерів, 9 417,00 євро й 41 841 чеська крона 41 гелер.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року, клопотання задоволено частково. Надано дозвіл на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь АТ Euroecology International Corporation 1 502 325,99 грн; 6 684 992,39 грн; частини сплаченого мита за арбітражний розгляд у розмірі 268 380, 11 грн; частини сплаченої паушальної суми за адміністративні витрати Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки в розмірі 181 065,00 грн; усього 8 636 763,49 грн; надано дозвіл на примусове виконання додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07 жовтня 2011 року про стягнення солідарно з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради на користь АТ Euroecology International Corporation відшкодування частини юридичних витрат у розмірі 435 015,51 грн. У задоволенні решти клопотання відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року вказані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвал Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року, Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2014 року та колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року відмовлено.

Задовольняючи частково клопотання, суди виходили із того, що арбітражне рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та додаткове арбітражне рішення цього ж суду від 07 жовтня 2011 року набрали законної сили; боржники не були позбавлені можливості взяти участь у судових процесах і фактично брали участь; рішення ухвалені у справах на підставі арбітражного застереження компетентним судом; стягувач не пропустив строк пред`явлення рішень іноземного суду до примусового виконання в Україні; немає рішення суду України, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах та немає справи у провадженні суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж самого предмета і на тих же підставах; спір за законом України підлягає судовому розгляду, а вик онання рішень не загрожує інтересам України; тобто немає підстав для відмови в наданні дозволу на примусове виконання зазначених рішень іноземного суду, передбачених частиною другою статті 396 ЦПК України.

У квітні 2016 року Дніпропетровська міська рада звернулася до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року.

Свої вимоги боржник обґрунтовував тим, що 23 березня 2016 року Дніпропетровською міською радою отриманий лист від Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 7871/09-58/953, яким роз`яснено, що угода від 09 грудня 1994 року та доповнення до неї від 25 грудня 1996 року базувалися на державному замовлені. Як наслідок, умови цих угод щодо юрисдикції суду, за наявності спору, повинні були відповідати чинним на той час нормам законодавства України. З огляду на зазначене, управлінням юстиції рекомендовано Дніпропетровській міській раді звернутися до суду. Вказана обставина не була і не могла бути відома на час розгляду справи, що є підставою для перегляду ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Із 26 липня 1993 року частиною другою статті 12 Господарського (арбітражного) процесуального кодексу України встановлена заборона на передачу спорів на вирішення третейського суду, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб. Таким чином, угоди, укладені між АТ Euroecology International Corporation та Дніпропетровською міською радою від 09 грудня 1994 року та від 25 грудня 1996 року про доповнення до угоди від 09 грудня 1994 року не могли бути предметом арбітражного розгляду третейським судом Чеської Республіки, за результатами якого прийнято рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та від 07 жовтня 2011 року в справі за позовом АТ Euroecology International Corporation до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради про стягнення суми. Отже, рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та від 07 жовтня 2011 року прийнято не компетентним судом, чим було порушено встановлену статтею 390 ЦПК України умову визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню. У зв`язку з чим, після ухвалення судом вказаного рішення виникла істотна обставина, яка не була і не могла бути відома на час розгляду справи, тому виникли підстави для перегляду ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, а тому ця ухвала підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладене, Дніпропетровська міська рада просила скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2016 року заяву Дніпропетровської міської ради про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року у справі 403/4910/12 про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07 жовтня 2011 року - скасовано. Відмовлено АТ Euroecology International Corporation у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та додаткового арбітражного рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 07 жовтня 2011 року у справі за позовом Акціонерного товариства Euroecology International Corporation до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Дніпропетровської міської ради про стягнення суми.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що угоди, укладені між АТ Euroecology International Corporation та Дніпропетровською міською радою, від 09 грудня 1994 року та від 25 грудня 1996 року про доповнення до угоди від 09 грудня 1994 року, не могли бути предметом арбітражного розгляду третейським судом Чеської Республіки, за результатами якого прийнято рішення Арбітражного суду при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 14 липня 2011 року та від 07 жовтня 2011 року. Встановлена Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області у листі 7871/09-58/953 обставина про те, що вказані угоди, укладені між АТ Euroecology International Corporation та Дніпропетровською міською радою базувалися на державному замовлені, як наслідок, умови цих угод щодо юрисдикції суду, за наявності спору, повинні були відповідати чинним на той час нормам законодавства України, а отже, не могли бути предметом арбітражного розгляду третейським судом Чеської Республіки, має розцінюватись як нововиявлена обставина для перегляду ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року згідно з пунктом 1 частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року, оскільки вона є істотною, тобто такою, що могла вплинути на висновки суду при ухваленні вказаного судового рішення, та яка не була і не могла бути відома на час розгляду справи.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. У задоволенні заяви Дніпропетровської міської ради про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2012 року переглянуто Апеляційним судом Дніпропетровської області, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ та Верховним Судом України. Всі зазначені інстанції детально проаналізували як арбітражну угоду, так і рішення арбітражного суду та кредитний договір між сторонами спору, та дійшли висновку, що рішення Арбітражного суду підлягає примусовому виконанню в Україні. Не може вважатися нововиявленою обставиною лист Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14 березня 2016 року 7871/09-58/953, який містить інформаційний характер та не може вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену у судовому рішенні, що переглядається. Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою положення статті 124 ГПК України, яким підсудність справ за участю іноземних суб`єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Тобто у цьому випадку йдеться не про звичайний господарський спір, а про спір за участю іноземного суб`єкта господарювання.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У липні 2018 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що в рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Угоди, укладені між АТ Euroecology International Corporation та Дніпропетровською міською радою базувалися на державному замовлені, як наслідок, умови цих угод щодо юрисдикції суду, за наявності спору, повинні були відповідати чинним на той час нормам законодавства України, а отже, не могли бути предметом арбітражного розгляду третейським судом Чеської Республіки.

У жовтні 2018 року АТ Euroecology International Corporation подало до суду відзив на касаційну скаргу, згідно з яким Дніпропетровська міська рада була знайома як зі змістом угод, що нею укладалися, так і зі змістом нормативних актів, на які посилається в заяві, і в 1994 році під час укладення угоди, і в 2012 році під час розгляду справи Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська. Дніпропетровською міською радою пропущений строк для подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, адже вона дізналась про ті обставини, які вважає нововиявленими, значно раніше дати отримання відповіді Управління юстиції. Господарський суд Дніпропетровської області в ухвалі від 25 червня 2010 року у справі 7/207-09, встановив, що єдиним судом, який правомочний розглядати будь-які спори між заявником та боржниками, що виникають із кредитної угоди від 09 грудня 1994 року, є саме Арбітражний суд при Економічній палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки на підставі третейського застереження, викладеного в Угоді від 25 грудня 1996 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу, а ухвалою від 10 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Частиною четвертої статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Нормативно-правове обґрунтування

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України , які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Отже, за чітким змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПКУкраїни справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність не тільки по суті, а й щодо наявності нововиявлених обставин та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції повинен виходити із того, що за відсутності нововиявлених обставин, суд першої інстанції мав постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тому незалежно від форми процесуального документу (ухвала чи постанова), яку суд першої інстанції постановив з порушенням норм процесуального права (за відсутності нововиявлених обставин), апеляційний суд в межах своїх повноважень повинен скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання про розгляд заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Нормами ЦПК не передбачено права суду апеляційної інстанції постановляти ухвалу про задоволення такої заяви чи відмови у її задоволенні.

Аналогічний по суті висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі 2-190/2011 (провадження 61-35193св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі 755/21917/14-ц (провадження 61-24916св18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Отже, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ щодо розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати по суті апеляційний суд немає, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається.

Оскільки, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції, апеляційний суд допустив порушення порядку вирішення вказаного процесуального питання та вийшов за межі своїх повноважень, тому оскаржувану постанову необхідно скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи належить врахувати наведене та мати на увазі, що за встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення у зв`язку з новоявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд, мав постановити ухвалу про відмову у задоволені такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України).

При цьому для суду апеляційної інстанції визначальним у такому випадку є не форма прийнятого судом першої інстанції процесуального документа, а те, яке судове рішення підлягало ухваленню за таких обставин і саме з цього апеляційний суд мав виходити, обираючи процесуальну форму реагування на судове рішення.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик