Постанова по делу № 757/24841/15-ц

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа 757/24841/15-ц

провадження 61-26179св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Печерський відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року у складі судді Цокол Л. І. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Печерський відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Печерський ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) про стягнення заборгованості за аліментами, нарахування та стягнення пені.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2008 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 500 грн щомісячно, починаючи з 28 грудня 2006 року до повноліття останнього. ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів. Загальна сума заборгованості за аліментами становить 99 945 грн та пеня за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі

19 950 грн 28 коп.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість по сплаті аліментів у розмірі

99 945 грн та неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення у розмірі 19 590 грн

28 коп.

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звільнення від заборгованості за аліментами.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він своєчасно сплачував аліменти у визначеному розмірі, при цьому ОСОБА_1 зловживала своїми правами та створювала обставини, які унеможливлювали виконання судових рішень та штучно створювала заборгованість по виплаті аліментів. Також зазначав, що виконавчий лист ніколи не знаходився на виконанні, при цьому він сплачував належні кошти на утримання дитини.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд задовольнити його позовні вимоги про звільнення від заборгованості за аліментами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва

від 15 березня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 91 145 грн

62 коп. та неустойку (пеню) у розмірі 18 684 грн 40 коп. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач має заборгованість за аліментами у розмірі 91 145 грн 62 коп. у зв`язку з несвоєчасною та не у повному обсязі сплатою грошових коштів за рішенням суду. Суд виходив з відсутності належних та допустимих доказів наявності істотних обставин, які б давали суду підстави повністю або частково звільнити боржника від сплати заборгованості за аліментами. Виконавче провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів було відкрито, у ньому здійснювались виконавчі дії, відповідачем не у повному обсязі сплачувались аліменти, що призвело до утворення заборгованості.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наявність заборгованості ОСОБА_2 за аліментами у розмірі 91 145 грн 62 коп. підтверджується розрахунком, складеним державним виконавцем

06 грудня 2016 року та затвердженим начальником Печерського ВДВС

м. Києва ГТУЮ у м. Києві. Вказаний розрахунок відповідачем не оскаржений та не спростований. Крім цього, відповідачем не надано належного розрахунку, який би підтверджував відсутність вищевказаної заборгованості за аліментами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

16 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2019 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа -Печерський ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, про стягнення заборгованості за аліментами, нарахування та стягнення пені призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що він сплачував аліменти, але ОСОБА_1 не отримувала їх у повному обсязі, створювала при цьому штучну заборгованість за аліментами та зверталась до правоохоронних органів у зв`язку з їх несплатою. Виконавчий лист на стягнення аліментів у розмірі 1 500 грн щомісячно не було пред`явлено до ВДВС у Печерському районі м. Києва, тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження по сплаті аліментів у розмірі 1 500 грн щомісячно, починаючи з 28 грудня 2006 року.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва

від 20 листопада 2008 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 500 грн щомісячно, починаючи з 28 грудня 2006 року до повноліття ОСОБА_3 . Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми за один місяць -

1 500 грн.

12 вересня 2008 року судом було видано виконавчий лист 2-700-1/08 на виконання вищезазначеного рішення суду в частині негайного виконання.

10 лютого 2011 року державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 2-700 від 04 лютого 2011 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі

1 500 грн щомісячно.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 06 грудня 2016 року, виданого державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві заборгованість за аліментами станом на 18 жовтня 2014 року становить 91 145 грн 62 коп.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Згідно із статтею 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судами встановлено, що відповідач має заборгованість за аліментами у розмірі 91 145,62 грн у зв`язку з несвоєчасною та не у повному обсязі сплатою грошових коштів за рішенням суду.

Правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що з наявність заборгованості ОСОБА_2 за аліментами у розмірі 91 145 грн 62 коп. підтверджується розрахунком, складеним державним виконавцем 06 грудня 2016 року та затвердженим начальником Печерського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві. Вказаний розрахунок відповідачем не оскаржений та не спростований. Крім цього, відповідно до положень статті 196 СК України підлягає стягненню також неустойка (пеня) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення у розмірі 18 684 грн 40 коп.

Доводи касаційної скарги про те, що виконавчий лист від 04 лютого

2011 року про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_6 у розмірі 1 500 грн до досягнення дитиною повноліття ніколи не подавався до ВДВС у Печерському районі м. Києва та у зв`язку з чим відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими, оскільки судами встановлено, що в матеріалах справи наявна постанова державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Шиян О. В. від 10 лютого 2011 року про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вищевказаного виконавчого листа 2-700

(а. с. 40, т. 2).

Посилання касаційної скарги на оскарження ОСОБА_2 дій державного виконавця у справі 757/36924/14-ц суд не приймає до уваги, оскільки, відповідно до Єдиного державного реєстр судових рішень (рішення 69895892), у цій справі відповідачем оскаржено постанову державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Соловйова В. В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 жовтня 2014 року у справі 2-700-1/08 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, а не розмір заборгованості за аліментами. Крім того, у вказаній справі встановлено наявність у ОСОБА_2 заборгованості за несплату аліментів у розмірі 92 275, 20 грн.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком, складеним державним виконавцем 06 грудня 2016 року та затверджений начальником Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, який перевірено судами та не спростовано відповідачем.

Доводи касаційної скарги не містять посилань щодо неправильного розрахунку розміру неустойки.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

Ю. В. Черняк