Постанова по делу № 275/698/18

Постанова

Іменем України

18 червня 2019 року

м. Київ

судова справа 275/698/18

провадження 51-9806км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів:~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

засудженого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня

2018 року про відмову в задоволенні його апеляційної скарги на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року, якою відмовлено у відкритті кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року щодо нього.

Обставини справи та зміст оскаржуваних судових рішень

За вироком Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року ОСОБА_7 засуджено: за пунктами 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України

до покарання у виді довічного позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 71 цього Кодексу за сукупністю вироків поглинено невідбуту частину покарання за попереднім вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 01 липня 2004 року та остаточно ОСОБА_7 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Верховний Суд України ухвалою від 24 вересня 2009 року залишив без задоволення касаційні скарги захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_7 , а вирок Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року щодо останнього без зміни.~

У порядку, передбаченому главою 34 КПК України, засуджений ОСОБА_7 звернувся до Брусилівського районного суду Житомирської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року щодо нього.

Д ійшовши переконання, що засуджений ОСОБА_7 при подачі заяви не дотримався правил інстанційної підсудності, визначених ст. 33 КПК України, місцевий суд ухвалою від 21 серпня 2018 року відмовив у відкритті кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного вироку апеляційного суду щодо нього .

У результаті розгляду апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 . Житомирський апеляційний суд ухвалою від 30 жовтня 2018 року залишив без змін ухвалу місцевого суду від 21 серпня 2018 року , а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Суть доводів засудженого зводиться до того, що матеріали справи в суді апеляційної інстанції було розглянуто незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_9 , який брав участь у складі колегії суддів під час розгляду його апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 21 серпня 2018 року, був головуючим суддею при розгляді справи апеляційним судом та постановленні вироку апеляційного суду від 14 квітня 2009 року, за яким ОСОБА_7 остаточно визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Позиція учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та його захисник кожен окремо повністю підтримали вимоги касаційної скарги. При цьому захисник зазначив, що в ході судового провадження в апеляційному порядку було порушено право на захист засудженого ОСОБА_7 , що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Прокурор вважала, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення через порушення права на захист засудженого ОСОБА_7 , а постановлені судові рішення скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Доводи засудженого про те, що матеріали справи в суді апеляційної інстанції було розглянуто незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_9 , який брав участь у складі колегії суддів під час розгляду його апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 21 серпня 2018 року, був головуючим суддею при розгляді справи апеляційним судом та постановленні вироку апеляційного суду від 14 квітня 2009 року, за яким ОСОБА_7 було визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі, колегія суддів касаційного суду вважає безпідставними з огляду на положення ст. 76 КПК України.

Разом із тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.

Згідно положень ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 КПК України захисник залучається судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Всупереч вищевказаним нормам процесуального закону, розгляд провадження в апеляційному порядку з перегляду ухвали місцевого суду від 21 серпня

2018 року про відмову у відкритті кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду від 14 квітня 2009 року щодо останнього відбувся за відсутності захисника останнього.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що допущене судом апеляційної інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним й таким, що тягне за собою безумовне скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Крім того, за ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Статтею 419 КПК України передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Матеріали провадження свідчать про те, що апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_7 належним чином не дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

Так, не погоджуючись із рішенням місцевого суду про відмову у відкритті кримінального провадження за заявою про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами, засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, за змістом якої наводив доводи на обґрунтування дотримання ним правил інстанційної підсудності при подачі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду щодо нього.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про те, що засуджений ОСОБА_7 при подачі заяви про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами не дотримався правил інстанційної підсудності, визначених ст. 33 КПК України.

Однак колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 КПК України не навів докладних мотивів прийнятого рішення з огляду на нижченаведене.

Частиною 4 статті 33 КПК України передбачено, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

Відповідно до ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Суди апеляційної інстанції здійснюють свої повноваження лише щодо перегляду судових рішень, постановлених судами першої інстанції, у випадках, передбачених законом (статті 3, 30, 33, розділи IV та VКПК України).

Згідно зі ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

За правилами ч. 1 ст. 466 цього Кодексу заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

З матеріалів справи вбачається, що Апеляційний суд Житомирської області як суд першої інстанції постановив вирок від 14 квітня 2009 року щодо

ОСОБА_7 за правилами чинного на той час КПК України 1960 року.

06 серпня 2018 року ОСОБА_7 звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд вироку апеляційного суду, тобто під час дії КПК України (в редакції

від 13 квітня 2012 року 4651-VI), правилами якого передбачено, що розгляд справи (кримінального провадження) в суді першої інстанції здійснюють виключно місцеві (районні) суди.

Таким чином, згідно з положеннями КПК України заяву ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду

від 14 квітня 2009 року як суд першої інстанції повинен розглядати місцевий (районний) суд.

Відповідно до ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Як убачається зі змісту вироку апеляційного суду, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочинів у смт Брусилові Житомирської області, а тому за правилами територіальної підсудності заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами повинен розглядати Брусилівський районний суд Житомирської області.

З огляду на те, що ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою та вмотивованою, оскільки її постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому це рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а матеріали справи призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду провадження у суді апеляційної інстанції слід, дотримуючись вимог кримінального процесуального закону, належним чином забезпечити право на захист засудженого, ретельно перевірити доводи поданої апеляційної скарги і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року, якою відмовлено у відкритті кримінального провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Житомирської області від 14 квітня 2009 року щодо вказаної особи, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_10