Постанова по делу № 532/1533/16-к

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

м. Київ

~

справа 532/1533/16-к

провадження 51-9364 км 18

Верховний~~ Суд~~ колегією~~ суддів~ Першої~~ судової~~ палати~~

Касаційного~~ кримінального~~ суду~~ у~~ складі:

~

головуючого судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

~

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12~липня 2018 року стосовно

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ уродженця смт Магдалинівка Дніпропетровської

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ області, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

~

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 153 КК України.

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 липня 2018 року, ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 153 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4~роки. Вирішено питання щодо процесуальних витрат і долю речових доказів.

~~~~~~~~~~~ За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що 26 травня 2016 року близько 19.10, проїжджаючи на власному автомобілі Hyundai Santa Fe , державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , у с. Бродщина Кобеляцького району Полтавської області, погодився підвезти до м. Кобеляки ОСОБА_7 , однак не доїжджаючи до вказаного населеного пункту, з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом з неповнолітньою потерпілою, всупереч її волі, поїхав на автомобілі в напрямку с. Гайове, де зупинився на ґрунтовій дорозі поблизу лісосмуги, після чого, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке потерпіла сприйняла як реальне, використовуючи свою фізичну перевагу, тримаючи останню за руки, вступив з нею в аногенітальний контакт, задовольнивши свою статеву пристрасть неприродним способом.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_6 рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м`якості, просить його скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування спеціальної конфіскації до належного ОСОБА_6 автомобіля, без використання якого вчинення злочину за викладених в обвинуваченні обставин було б неможливим, і не застосував положення статей 96-1, 96-2 КК України, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України. Також зазначає про те, що призначене ОСОБА_6 судом першої інстанції покарання, з яким погодився й апеляційний суд, враховуючи конкретні обставини справи, є невиправдано м`яким. ~

Від захисника ОСОБА_8 надійшли заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора.

Також захисник ОСОБА_8 подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі та засудженого ОСОБА_6 .

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Положенням п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

~

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

~

За змістом ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

~

Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 153 КК України в касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

~

Щодо доводів прокурора, викладених у його касаційній скарзі, про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_6 внаслідок м`якості, то вони, на думку колегії судів, є слушними.

~

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

~

Як убачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 153 КК України, врахував відсутність обтяжуючих і пом`якшуючих обставин, тяжкість вчиненого злочину, особу винного, його стан здоров`я.

~

Не погоджуючись із указаним рішенням, прокурор оскаржив вирок до суду апеляційної інстанції та просив скасувати його й ухвалити новий вирок, зокрема, через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості.

~

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги прокурора в цій частині, погодився з рішенням суду першої інстанції та визнав обґрунтованим і справедливим призначене ОСОБА_6 покарання саме в розмірі 4 років позбавлення волі.

~

Проте колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що таке рішення суд апеляційної інстанції постановив без врахування з достатньою повнотою обставин провадження, того, що злочин учинено стосовно неповнолітньої особи, яка не досягла статевої зрілості.

~

Суд уважає, що визначений ОСОБА_6 розмір покарання суперечить принципу справедливості та не відповідає його меті виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами. ~

~

Тобто апеляційний суд не дотримався вимог статей 50, 65 67 КК України та безпідставно залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора в цій частині.

~

З огляду на наведене Суд уважає, що ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, її зміст не відповідає вимогам ст.~419 КПК України, а тому вона підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищезазначене та прийняти обґрунтоване, законне й справедливе рішення.

~

Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, положень статті 96-1 КК України, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

~

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

~

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

~

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, в тому числі й за апеляційною скаргою прокурора, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність викладених в ній доводів щодо застосування спеціальної конфіскації, посилаючись на те, що автомобіль Hyundai Santa Fe , державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , не був визнаний під час досудового розслідування знаряддям злочину, за рішенням слідчого отримав статус речового доказу.

~

Тому підстав для застосування спеціальної конфіскації з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України не встановлено.

~

Суд погоджується з таким висновком апеляційного суду та вважає його достатньо мотивованим, тому касаційну скаргу прокурора в цій частині слід залишити без задоволення.

~

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

У хвалу Апеляційного суду Полтавської області від 12 липня 2018 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

~~~~~~~~~~~ Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

~

С у д д і:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~ ОСОБА_3

~

~