Постанова по делу № 9901/809/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

м. Київ

Справа 9901 /809/18

Провадження 11-1518 заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М ., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,

учасники справи:

представник позивача - Ясинецький О. А.,

представник відповідача - Шершель О. В.,

розглянула в судовому засіданніапеляційну скаргу Громадської організації Ініціативи майбутнього (далі - ГО Ініціативи майбутнього ) на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (судді Желтобрюх І. Л., Бевзенко В. М., Білоус О. В., Данилевич Н. А., Шарапа В. М.) у справі 9901/809/18 за позовом ГО Ініціативи майбутнього до Президента України про визнання бездіяльності протиправною й зобов`язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року ГО Ініціативи майбутнього звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:

- зобов`язати Президента України оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті інформацію щодо початку розгляду електронної петиції позивача Про внесення ПАТ Альфа-банк та групи компаній АІС до переліку юридичних та фізичних осіб, щодо яких було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, і зняття з ОСОБА_5 недоторканності відповідно до вимог законодавства України;

- визнати неправомірною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду вказаної електронної петиції ГО Ініціативи майбутнього ;

- зобов`язати Президента України вчинити дії щодо розгляду вказаної електронної петиції ГО Ініціативи майбутнього відповідно до вимог законодавства України.

На обґрунтування позову ГО Ініціативи майбутнього зазначила, що 29 травня 2018 року на її веб-сайті було розміщено електронну петицію до Президента України Про внесення ПАТ Альфа-банк та групи компаній АІС до переліку юридичних та фізичних осіб, щодо яких було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, і зняття з ОСОБА_5 недоторканності , яку станом на 12 серпня 2018 року підтримали 25 412 громадян. Позивач на електронну адресу Адміністрації Президента України направив листа разом з усіма необхідними додатками, у якому зазначив про набрання вказаною петицією необхідної кількості голосів, проте жодної відповіді на цей лист не отримав. 23 серпня 2018 року ГО Ініціативи майбутнього вказану електронну петицію з усіма належними додатками подала до Адміністрації Президента України, проте відповідь щодо реєстрації та опублікування цієї петиції на адресу позивача не надійшла. 03 вересня 2018 року на адресу ГО Ініціативи майбутнього надійшов лист з вих. 22/037040-26К за підписом керівника Приймальні Президента України, у якому зазначено, що надіслану позивачем електронну петицію не буде оприлюднено на веб-сайті офіційного інтернет-представництва Президента України, оскільки у вказаній електронній петиції містяться питання, порядок розгляду і вирішення яких врегульовано, зокрема, кримінальним процесуальним законодавством. Крім того, всупереч положенням частини третьої статті 23-1 Закону України від 02 жовтня 1996 року 393/96-ВР Про звернення громадян (далі - Закон 393/96-ВР) у вказаній петиції містяться твердження, що можуть бути розцінені як посягання на честь і гідність зазначених у ній осіб. На думку позивача, відповідач допустив неправомірну бездіяльність щодо неоприлюднення та нерозгляду електронної петиції ГО Ініціативи майбутнього , оскільки зазначену петицію своїми підписами підтримали 25 412 громадян, що відповідно до частини одинадцятої статті 23-1 Закону 393/96-ВР є обов`язковою підставою для її оприлюднення та розгляду. Позивач також зазначив, що електронна петиція містить виключно законні вимоги до Президента України, які можуть бути предметом звернення громадян, і таке звернення є чи не єдиним можливим способом притягнення до відповідальності винних осіб, про яких ідеться у зверненні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 04 грудня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

Не погодившись із постановленим у справі судовим рішенням, ГО Ініціативи майбутнього в апеляційній скарзі зазначила, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з неповним вивченням аргументів та доказів, наданих позивачем, а також з порушенням норм процесуального права. На думку скаржника, зміст поданої ним електронної петиції не порушує вимог частини третьої статті 23-1 Закону 393/96-ВР, а тому відсутні визначені законом перешкоди для розміщення петиції на веб-сайті Президента України. Крім того, звернення до Президента України з проханням здійснити зазначені в електронній петиції дії є чи не єдиним можливим способом притягнення винних осіб до відповідальності. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржуване рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ГО Ініціативи майбутнього задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Президента України зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в електронній петиції ГО Ініціативи майбутнього порушуються питання, розгляд і вирішення яких врегульовані кримінальним процесуальним законодавством, а тому розгляд такої петиції в порядку, визначеному Законом 393/96-ВР, є неприпустимим. Крім того, на думку представника відповідача, суд першої інстанції правильно врахував, що поширення у будь-який спосіб (у тому числі й шляхом оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади, їх посадових осіб) інформації, яка містить конкретні звинувачення фізичної особи до винесення щодо неї судом вироку, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є порушенням презумпції невинуватості. У зв`язку з викладеним представник Президента України просить залишити апеляційну скаргу ГО Ініціативи майбутнього без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду - без змін.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав наведені в апеляційній скарзі доводи та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник відповідача просив залишити апеляційну скаргу ГО Ініціативи майбутнього без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи відповідача, заслухавши виступи учасників справи, перевіривши її матеріали, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення.

Суд першої інстанції установив , що 29 травня 2018 року керівник ГО Ініціативи майбутнього ОСОБА_6 розмістив на веб-сайті організації електронну петицію Президентові України Про внесення ПАТ Альфа-банк та групи компаній АІС до переліку юридичних та фізичних осіб, щодо яких було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, і зняття з ОСОБА_5 недоторканності .

Оскільки вказану петицію підтримало 25 412 осіб, 12 серпня 2018 року ГО Ініціативи майбутнього письмово звернулася до Президента України з вимогою оприлюднити на його офіційному веб-сайті інформацію про початок розгляду петиції та невідкладно розглянути її в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону 393/96-ВР.

Листом від 29 серпня 2018 року 22/037040-26К за підписом керівника Приймальні Президента України позивачу відмовлено в оприлюдненні електронної петиції та роз`яснено, що особливості порядку притягнення народного депутата України до відповідальності визначаються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та кримінальним процесуальним законодавством України. Розгляд питання щодо зняття депутатської недоторканності відноситься до компетенції Генеральної прокуратури та Верховної Ради України. Крім того, позивачу повідомлено, що всупереч положенням частини третьої статті 23-1 Закону 393/96-ВР петиція містить твердження, які можуть бути розцінені як посягання на честь і гідність зазначених у ній осіб та відповідно не підлягають оприлюдненню.

Водночас, ураховуючи важливий характер порушених у петиції питань, Приймальня Президента України надіслала звернення ГО Ініціативи майбутнього для розгляду до Генеральної прокуратури, Кабінету Міністрів України, Національного банку України та Апарату Ради національної безпеки і оборони України в частині питань, що належать до їх компетенції, з пропозицією поінформувати заявника про результати розгляду звернення.

Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність щодо неоприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про початок розгляду електронної петиції ГО Ініціативи майбутнього та відповідно не розглянув її, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Установлені судом першої інстанції обставини справи її учасники під сумнів не ставлять.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ГО Ініціативи майбутнього , Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що за змістом петиції вказана в ній особа фактично обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, а тому посилання позивача на те, що електронна петиція містила цілком законні вимоги до Президента України, є необґрунтованими. При цьому, за висновком суду першої інстанції, поширення у будь-який спосіб інформації, яка містить конкретні звинувачення фізичної особи до винесення щодо неї судом вироку, в розумінні ЄСПЛ є порушенням презумпції невинуватості. Суд першої інстанції також урахував, що відповідач ужив усіх залежних від нього законом заходів з метою забезпечення розгляду й ефективного вирішення порушених у петиції питань.

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з таких міркувань.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон 393/96-ВР. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Частинами першою та другою статті 23-1 Закону 393/96-ВР визначено, що громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по-батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об`єднання, що здійснює збір підписів, обов`язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається в порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Електронна петиція, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об`єднання і яка протягом установленого строку набрала необхідну кількість підписів на її підтримку, не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів надсилається громадським об`єднанням органу, якому адресована петиція, із зазначенням інформації про дату початку збору підписів, дату направлення електронної петиції, загальну кількість та перелік осіб, які підписали електронну петицію (чи посилання на джерело такої інформації в мережі Інтернет), строк збору підписів, назву та адресу електронної пошти громадського об`єднання (чистини одинадцята та тринадцята вказаної статті).

Таким чином, громадяни можуть звернутися до Президента України з електронною петицією, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об`єднання, за умови збору на її підтримку не менш як 25 000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Як установив суд першої інстанції, 29 травня 2018 року керівник ГО Ініціативи майбутнього ОСОБА_6 розмістив на веб-сайті організації електронну петицію Президентові України Про внесення ПАТ Альфа-банк та групи компаній АІС до переліку юридичних та фізичних осіб, щодо яких було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, і зняття з ОСОБА_5 недоторканності , яку згодом підтримали 25 412 громадян, у зв`язку із чим 12 серпня 2018 року ГО Ініціативи майбутнього письмово звернулася до Президента України з вимогою оприлюднити на його офіційному веб-сайті інформацію про початок розгляду вказаної петиції та невідкладно розглянути її в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону 393/96-ВР.

Суд першої інстанції також установив, що в указаній електронній петиції зазначено, що в 2015 році Президентом України було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи до низки юридичних та фізичних осіб, які діяли під зовнішнім управлінням Російської Федерації з метою отримання прибутку та виведення грошових коштів з бюджету України. Серед таких підприємств слід вказати й ПАТ Альфа-банк , співвласники якого є громадянами Російської Федерації та сприяють незаконній діяльності останньої на території України. У 2013 році президентом ПАТ Альфа-банк (Україна) з грубим порушенням чинного законодавства підписано з одним із боржників банку - народним депутатом України від партії Відродження ОСОБА_5 меморандум, внаслідок якого банк відступив борг компаніям, афільованим з ОСОБА_5 . У петиції також наведено інформацію щодо причетності ОСОБА_5 до двох жорстоких убивств, скоєних з метою приховування його незаконних дій як контролера Корпорації АІС щодо отримання незаконним шляхом грошових коштів та уникнення повернення кредиту. Грошові кошти, отримані внаслідок таких дій, з відома та за погодженням ПАТ Альфа-банк використані ОСОБА_5 для розрахунків з цим банком. Отже, за висновками авторів петиції, ПАТ Альфа-банк є спонсором злочинної діяльності ОСОБА_5 , однак останнього неможливо притягнути до кримінальної відповідальності з огляду на його депутатську недоторканність. Також у петиції йдеться про факти тиску ОСОБА_5 на діяльність окремих суддів та судів у цілому.

З огляду на викладені в петиції обставини позивач просив Президента України невідкладно зняти депутатську недоторканність з депутата ОСОБА_5 та терміново ввести санкції щодо ПАТ Альфа-банк і групи компаній АІС шляхом заборони здійснення будь-якої діяльності на території України.

Відповідно до статті 12 Закону 393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України Про судоустрій і статус суддів та Про доступ до судових рішень , Кодексом адміністративного судочинства України, законами України Про засади запобігання і протидії корупції , Про виконавче провадження .

Згідно із частиною третьою статті 23-1 Закону 393/96-ВР електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Отже, Закон 393/96-ВР визначає певні обмеження щодо змісту електронної петиції та встановлює вимоги щодо порядку її розгляду, зокрема: електронна петиція не може містити заклики до посягання на права і свободи людини та не може бути предметом розгляду, якщо в ній порушуються питання, розгляд і вирішення яких урегульовано кримінальним процесуальним законодавством.

Натомість електронна петиція ГО Ініціативи майбутнього містить, зокрема, повідомлення про причетність ОСОБА_5 до двох жорстоких убивств, скоєних з метою приховування його незаконних дій як контролера Корпорації АІС щодо отримання незаконним шляхом грошових коштів та уникнення повернення кредиту, а також факти тиску цієї особи на діяльність окремих суддів та судів у цілому, у зв`язку із чим ставиться питання про зняття депутатської недоторканності з народного депутата України ОСОБА_5 , тобто вказана петиція містить обвинувачення фізичної особи у вчиненні кримінальних правопорушень за відсутності вироку суду, що набрав законної сили, що свідчить про порушення в ній питань, розгляд і вирішення яких урегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України.

Вказані обставини на підставі наведених вище положень статті 12 Закону 393/96-ВР унеможливлюють розгляд електронної петиції ГО Ініціативи майбутнього в порядку, визначеному цим Законом, а тому посилання скаржника на порушення відповідачем положень указаного Закону є необґрунтованими.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо правомірності рішення відповідача про неможливість оприлюднення електронної петиції ГО Ініціативи майбутнього на офіційному веб-сайті Президента України, оскільки в ній порушуються питання, розгляд і вирішення яких урегульовано кримінальним процесуальним законодавством, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГО Ініціативи майбутнього є правильним.

Необґрунтованими є також доводи скаржника про те, що звернення до Президента України з проханням вчинити зазначені в електронній петиції дії є єдиним можливим способом притягнення винних осіб до відповідальності, оскільки вказане питання не належить до повноважень Президента України з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 80 Конституції України, а також статті 218 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року 1861-VI Про Регламент Верховної Ради України , народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Верховна Рада України надає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата. Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата ініціюється прокурором. Подання щодо народного депутата повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради України Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора). Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України.

Таким чином, зняття депутатської недоторканності з народного депутата України ініціюється Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора), а згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України надає Верховна Рада України.

Згідно із частиною третьою статті 7 Закону 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання наведених вище положень частини третьої статті 7 Закону 393/96-ВР Приймальня Президента України направила звернення ГО Ініціативи майбутнього до Генеральної прокуратури, Кабінету Міністрів України, Національного банку України та Апарату Ради національної безпеки і оборони України для розгляду в частині питань, що належать до їх компетенції, з проханням поінформувати заявника про результати розгляду звернення.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, щовідповідач ужив усіх залежних від нього законом заходів з метою забезпечення розгляду й ефективного вирішення порушених в електронній петиції ГО Ініціативи майбутнього питань.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі позивача доводи не спростовують викладених у рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ГО Ініціативи майбутнього задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації Ініціативи майбутнього залишити без задоволення.

2. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк О. Б. Прокопенко

С. В. Бакуліна Л. І. Рогач

В. В. Британчук І. В. Саприкіна

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

Л. М. Лобойко О. Г. Яновська

Н. П. Лященко