Постанова по делу № 607/15077/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

справа 607/15077/16-а

адміністративне провадження К/9901/21149/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу 607/15077/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області (далі - Тернопільске ОУ ПФУ), третя особа - відкрите акціонерне товариство (далі - ТОВ) Тернопільське об`єднання Текстерно про визнання дій протиправними та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Тернопільського ОУ ПФУ

на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2017 року, ухвалену у склад головуючого судді Позняка В.М. та

ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Улицького В.З., суддів Гулида Р.М., Кузьмича С.М., -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача по факту відмови у призначенні пенсії та зобов`язати відповідача призначити їй пенсію відповідно до пункту є статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон 1788-ХІІ) з часу першого звернення, а саме з 04 вересня 2015 року.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 послалась на те, що вона працювала з 11 липня 1983 року і працює по даний час у ВАТ ТО Текстерно на посаді ткача, тобто має стаж більше 32 років, однак відповідач невірно обраховує її трудовий стаж, не враховуючи час перебування в декретній відпусті, лікарняних та відпустках, що вважає незаконним.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2017 року залишено без розгляду позов в частині вимог за період з 04 вересня 2015 року по 29 червня 2016 року у зв`язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, частково задовольнив позовні вимоги:

- визнав неправомірними дії Тернопільського ОУ ПФУ щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту є статті 13 Закону 1788-ХІІ;

- зобов`язав Тернопільського ОУ ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту є статті 13 Закону 1788-ХІІ з дня звернення за призначенням пенсії - 22 листопада 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, тому рішення відповідно до протоколу від 05 грудня 2016 року 665 комісії Тернопільського ОУ ПФУ про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту є статті 13 Закону 1788-ХІІ є таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

02 червня 2017 року комісії Тернопільського ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу.

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки всім наявним в матеріалах справи доказам, які підтверджують обставини, що мають важливе значення для правильного вирішення справи, зокрема: належної правової оцінки уточнюючої довідки, виданої ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно . Таким чином, пенсійний орган правомірно прийняв рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії відповідно до пункту є статті 13 Закону 1788-ХІІ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Суди встановили, що згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 , вона за період з 11 липня 1983 року по даний час працювала в Тернопільський бавовняно-прядильний комбінат, який відповідально до наказу ФДМУ 39-АТ від 23 квітня 1996 року перейменовано у ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно .

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ВАТ ТО Текстерно від 26 серпня 2015 року за 3, ОСОБА_1 працювала повний робочий день ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно за період з 11 липня 1983 року по 31 липня 2015 року, виконувала роботи по обслуговуванню ткацьких верстатів в бавовняному виробництві за професією ткач, що передбачена списком виробництв і професій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року за період із 11 липня 1983 року по 31 липня 2015 року становить 14 років 7 місяців 19 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_3 (а.с.27-28).

Так, 22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту є статті 13 Закону 1788-ХІІ.

Рішенням комісії управління пенсійного фонду України в місті Тернополі для розгляду питань, пов`язаних з призначенням пенсій, відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , яке оформлене протоколом від 03 грудня 2015 року 62, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідно до пільгової довідки від 26 серпня 2015 року 3, спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на призначення пенсії, як робітниці текстильного виробництва за період з 11 липня 1983 року по 31 липня 2015 року становить 14 років 07 місяців 19 днів, а тому в заявниці на момент звернення не було необхідного стажу для призначення пенсії.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом є частини першої статті 13 Закону 1788-ХІІ передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Професія ткач внесена до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року 583.

Статтею 62 Закону 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Стаж роботи позивача за професією ткач в період з 11 липня 1983 року по 31 липня 2015 року підтверджено трудовою книжкою та довідкою ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно (правонаступник Тернопільського бавовняного комбінату) від 26 серпня 2015 року 3.

Посилання Тернопільського ОУ ПФУ на довідку ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно від 26 серпня 2015 року 3, не взяті судами у цій справі до уваги, оскільки органом, який наділений правом визначати наявність стажу для призначення відповідної пенсії, є органи Пенсійного фонду України, а не ВАТ Тернопільське об`єднання Текстерно .

За змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.

Таким чином, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

За таких обставин, період відпустки зараховується до загального стажу роботи, а також до спеціального стажу роботи, який дає право особі на пенсію за вислугу років. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що рішення відповідно до протоколу від 05 грудня 2016 року 665 комісії Тернопільського ОУ ПФУ про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту є статті 13 Закону 1788-ХІІ є таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій і погоджується з їх висновками у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року у справі 607/15077/16-а - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду