Постанова по делу № 826/7327/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа 826/7327/18

адміністративне провадження К/9901/652/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року (головуючий суддя Ісаєнко Ю.А., судді Земляна Г.В., Мельничук В.П.) про повернення апеляційної скарги у справі 826/7327/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коларес-Брокерс", про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Сумиобленерго звернулось до суду із позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 05 квітня 2018 року 3198-р/пк-пз.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ Сумиобленерго подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника ПАТ Сумиобленерго - адвоката Жулавського Сергія Аркадійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року повернуто скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що представником позивача - адвокатом Жулавським С.А. не додано до апеляційної скарги договору про надання правової допомоги б/н від 20 листопада 2018 року, що унеможливило встановлення обсягу наданих адвокату повноважень, зокрема в частині надання права підпису апеляційної скарги в інтересах ПАТ Сумиобленерго .

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ Сумиобленерго подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги наголошено на тому, що чинним КАС України вимагається подання від адвоката на підтвердження наданих йому повноважень або ордеру, або довіреності. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером приписи частини 4 статті 59 КАС України не містять. Також скаржник наголосив на помилковості посилань суду апеляційної інстанції на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі 810/739/15, оскільки у вказаному рішенні суд здійснив висновки щодо застосування частини 4 статті 58 та частини 2 статті 59 КАС України в редакції станом на 27 лютого 2015 року. Разом з тим, в подальшому положення вказаної статті було викладено в іншій редакції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановив апеляційний суд та підтверджується матеріалами справи, представником позивача - адвокатом Жулавським С.А. було подано в інтересах ПАТ Сумиобленерго апеляційну скаргу. На підтвердження наданих повноважень представником до апеляційної скарги було долучено ордер серії СМ 01-11/18 від 21 листопада 2018 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 20 листопада 2018 року у Шостому апеляційному адміністративному суді у справі 826/7327/18, та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.212).

На переконання суду апеляційної інстанції, для належного підтвердження наданих адвокату повноважень на підписання апеляційної скарги необхідним є також долучення і вказаного договору про надання правової допомоги.

Колегія суддів касаційного суду не може погодитись з такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 57 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року 5076-VI Про адвокатуру і адвокатську діяльність (далі - Закон 5076-VI).

За приписами статті 26 Закону 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.

Слід зауважити, що зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Положенням частини 5 статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, поданої представником ПАТ Сумиобленерго - адвокатом Жулавським С.А. у зв`язку з тим, що останнім до апеляційної скарги не додано договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі П/9901/736/18.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги у справі 826/7327/18 скасувати.

Справу 826/7327/18 направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду