Постанова по делу № 164/1479/15-к

Постанова

Іменем України

~

16 квітня 2019 року

м. Київ

справа 164/1479/15-к

провадження 51- 2666 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора ~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 , ~

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 04 травня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Маневицького районного суду Волинської області від 30 грудня~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 2016 року, ОСОБА_6 визнано невинуватим у висунутому обвинуваченні за~~~~~~~~~~~~~~ ч. 2 ст. 366 КК та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КК у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Органами досудового розслідування, ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він будучи службовою особою - начальником житлово-комунального підприємства Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, у порушення п. 19 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 396 ~~~~~~~~~~~~~~~~~від 16 грудня 2009 року, розробленого на виконання вимог Закону України Про приватизацію державного житлового фонд , зобов`язаний видавати відповідні довідки про склад сім`ї та займані приміщення, у якій вказуються члени сім`ї наймача, які зареєстровані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_2 , ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 18 березня 2013 року, достовірно знаючи про проживання за адресою: АДРЕСА_3 , громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також їх малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та реєстрацію осіб, за якими зберігалося право на житло ОСОБА_11 , трьох її дітей: неповнолітнього ОСОБА_12 , малолітніх ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , в березні 2013 року, підписав та видав громадянці ОСОБА_7 завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: довідку 64 про реєстрацію за вищевказаною адресою тільки двох осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також заяву форми 2 на ім`я керівника органу приватизації про оформлення передачі у приватну спільну власність квартири за вищевказаною адресою, в якій містились завідомо неправдиві відомості про повнолітніх членів сім`ї наймача, так як наявні підписи тільки двох повнолітніх наймачів - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , поставивши в цих документах печатку ЖКП і свій підпис.

Саме довідка 64 від 18 березня 2013 року та заява стали підставою для винесення керівником органу приватизації - сільським головою Прилісненської сільської ради Маневицького району ОСОБА_17 розпорядження 1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ від 18 березня 2013 року про передачу квартири АДРЕСА_4 , в приватну спільну власність. На основі зазначених документів, без погодження органів опіки і піклування, було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартири на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , внаслідок чого малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , неповнолітнього ОСОБА_12 , малолітніх ОСОБА_13 та ОСОБА_14 позбавлено права на користування та розпорядження вказаним житловим приміщенням, вартість якого становила 278~000 грн, що понад 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинено тяжкі наслідки для їх законних прав та інтересів.

Виправдовуючи ОСОБА_6 у висунутому обвинуваченні за ч. 2 ст. 366 КК, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах кримінального провадження не представлено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 на момент підписання заяви Ф-2 та довідки 64 від 18 березня~~~~~~~~~~~~~~ 2013 року достовірно знав про осіб, які зареєстровані та фактично проживають в квартирі АДРЕСА_4 , а також, що видача вказаних документів входила в його службові обов`язки, а тому його дії не носили умисний характер.

Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 04 травня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишив без зміни.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які ~їх подали

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною і необґрунтованою оскільки апеляційний суд не перевірив всіх доводів прокурора щодо незаконного виправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ст. 366 КК, шляхом безпосереднього дослідження доказів, і не дав на них вичерпних й переконливих відповідей, не зазначив підстав, через які визнав апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370 , 419 КПК.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Однак цих законодавчих приписів апеляційний суд не дотримався.

Як вбачається з матеріалівкримінального провадження, прокурор, не погоджуючись із вироком судупершої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про його скасування.

Так, мотивуючи свої доводи, прокурор зазначав, що вирок не відповідає вимогам статей 370, 374 КПК , а висновок суду щодо недоведеності винуватості~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_6 у висунутому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 366 КК є безпідставним та не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Стверджував, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 366 КК, повністю підтверджується зібраними стороною обвинувачення доказами, а також приписами Положення про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 396 від 16 грудня 2009 року, де згідно пункту 19 довідка про склад сім`ї та займані приміщення береться громадянином на підприємстві (організації), що обслуговує жилий будинок, гуртожиток.

Крім того, прокурор наголошував на тому, що згідно з п. 18 вищевказаного Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, до органу приватизації, крім іншого, за неповнолітніх членів сім`ї подає згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальників на участь у приватизації дітей або згоду щодо приватизації житла.

Також, прокурор зазначив, що ОСОБА_6 , підтверджуючи власним підписом довідку про склад сім`ї та займані приміщення, у силу своїх посадових обов`язків, є відповідальною особою за достовірність вказаних в ній даних, та за відсутності якої орган приватизації не видав би відповідного розпорядження про передачу квартири у приватну власність.

Отже, на обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор наводив конкретні аргументи щодо незаконності та необґрунтованості вироку суду першої інстанції, які підлягали обов`язковій ретельній перевірці під час апеляційного розгляду.

Аналіз зазначених в апеляційній скарзі доводів має істотне значення для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК .

Разом з цим апеляційний суд, усупереч вимогам ч. 2 ст. 419 КПК , не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування вищевказаних доводів прокурора та докладних мотивів прийнятого рішення.

Також, апеляційний суд в ухвалі не виклав належного мотивування власних висновків про недоведеність обвинувачення, які би ґрунтувалися на аналізі доводів апеляційної скарги прокурора, їх співставленні з висновками суду першої інстанції та зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Зокрема, апеляційний суд в своєму рішенні не проаналізував належним чином доводів прокурора про наявність в керівника житлово-комунального підприємства Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області повноважень на видачу довідок про склад сім`ї та займані приміщення у контексті приписів п. 19 Положення про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян , затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 396 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~від 16 грудня 2009 року (в ред. від 16 грудня 2009 року).

Також, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що видача довідок про склад сім`ї належить до повноважень секретаря~ Прилісненської сільської ради Маневицького району і що саме така обставина спростовує доводи апеляції прокурора про наявність таких повноважень в начальника ЖКП цієї сільської ради.

Крім того, суд апеляційної інстанції взагалі поза увагою залишив твердження прокурора про відсутність відповідних рішень Маневицької РДА про відмову від майнових прав неповнолітніх ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з урахуванням правил, передбачених п. 18 вищевказаного Положення, а також приписами п. 67 Порядку провадження органу опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 866 від 24 вересня 2008 року та ч. 4 ~~~~~~~~~~~~ст. 177 Сімейного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 419 КПК повною мірою не перевірив всіх доводів апеляційної скарги прокурора, вичерпних та аргументованих відповідей на них не на дав, не провів ретельного аналізу і оцінки обставин, на які він посилався, а тому висновок цього суду про недоведеність винуватості ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 366 КК є передчасним та необґрунтованим.

За таких обставин ухвала апеляційного суду є незаконною й не обґрунтованою, а допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону у силу положень ч. 1 ст. 412 КПК є істотними.

З урахуванням зазначеного, ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1~~~~~~~~~~~~~~~ ст. 438 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції , під час якого необхідно повно та всебічно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідатиме вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року,

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 04 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню

не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3