Постанова по делу № 804/16271/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа 804/16271/15

адміністративне провадження К/9901/16665/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Лисенко О.М.,

за участю представника відповідача Корчинської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 (головуючий суддя Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2015 110010000/2015/20059.; визнати недійсним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2015 110010000/2015/600392/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції митний орган оскаржив його у касаційному порядку.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права. Митний орган зазначає, що для контролю та митного оформлення декларантом не подано витребувані документи, в тому числі договорів (угод) з третіми особами, що стало однією з підстав для коригування митної вартості. Дніпропетровська митниця ДФС вказує на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на ненадання договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, оскільки товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником ТОВ Русская горно-металлургическая компания , відправником товару значиться ВАТ Стойленский ГОК ; відсутність в наданих до митного оформлення інвойсах зазначення вмісту Fe, від якого в пропорційному відношенні залежить ціна поставленого товару. Відповідач вважає, що декларантом подано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару, що підтверджує висновок про ненадання документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Крім того, відповідач звертає увагу, що в рахунках виробника ціна товару незалежно від вмісту Fe визначена в єдиному розмірі при різному вмісті Fe, що, на думку контролюючого органу, свідчить лише про базову ціну залізорудного концентрату, а не фактичну, яка має встановлюватись у відповідності із контрактом в залежності від вмісту зазначеної речовини, що є суттєвим для обчислення ціни. На думку відповідача, висновки суду апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, про те, що обов'язкові документи, які подані до митного органу не містили розбіжностей - не відповідають фактичним обставинам справи.

У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, включаючи договір та рахунки, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, та з якими законодавство пов'язує право контролюючого органу, маючи обґрунтований сумнів, витребовувати додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.04.2019. Судом оголошено перерву до 16.04.2019.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи і обґрунтування, що викладені у касаційній скарзі. Також зазначив про судову практикувирішення спорів, які виникли з аналогічних правовідносин Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову суду апеляційної інстанції, судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 29.04.2015 між ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (покупцем) та ООО "Русская горно-металлургическая компания", м.Москва, Росія (продавець) укладено контракт 15-0835-12 (далі - Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови і строки поставки якого визначаються даними Контрактом, Додатками (Специфікаціями) і додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Згідно пунктів 2.3, 2.4 Контракту якість товару по даному Контракту повинна відповідна технічним умовам продавця, нормативно-технічній документації, СТО 00186826-026-2015 - концентрат залізорудний агломераційний ОАО "Стойленский ГОК", СТО 00186826-029-2015 - руда залізна агломераційна ОАО "Стойленский ГОК", а також підтверджуватись сертифікатом якості, виданим виробником товару. Сертифікати якості видаються окремо по кожному маршруту.

Згідно Додатку від 27.05.2015 4 до Контракту від 29.04.2015 15-0835-12 продавець - ООО "Русская горно-металлургическая компания" - зобов'язаний у червні 2015 року поставити залізорудний концентрат, СТО 00186826-026-2015, у кількості - 80 000 тон за ціною 1977,84 рублів РФ за тону на загальну суму 158 227 200,00 руб. РФ при вмісті Fе 66%, на умовах поставки: СРТ - станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці, Україна; вантажовідправник: ОАО "Стойленский ГОК", Росія, Белгородська область, виробник: ОАО "Стойленский ГОК", Росія, Белгородська область, м.Старий Оскол.

На підставі положень контракту від 29.04.2015 15-0835-12 та додатку від 27.05.2015 4 продавцем на митну територію України для покупця було ввезено вантаж - Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе 2 03-66,0%, Si0 2 - 7,3%; волога - 9,93%, 9,96% одержаний методом магнітної сепарації СТО 00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб.

15.06.2015 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення товару.

Вищевказаний товар заявлено до митного оформлення шляхом подання МД 110010000/2015/021225; митна вартість товару заявлена декларантом за ціною договору (основний метод) та визначена на рівні 1,908руб./кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару декларантом було подано до митного органу пакет документів.

З причин певного ступеню ризиковості операції та за наявності розбіжностей у наданих до митного оформлення документах з метою здійснення вичерпного переліку форм та обсягів митного контролю для унеможливлення декларування недостовірної митної вартості посадовою особою контролюючого органу за МД від 27.05.2015 110010000/2015/021225 сформовано профіль ризику "Можливе заниження митної вартості товару.

За результатами контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності,

Оскільки декларантом надано документи, що містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару згідно таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою митниці сформовано електронне повідомлення із зазначенням переліку документів, що підлягають наданню на вимогу митного органу.

Листом від 15.06.2015 вих. 062Д/1556 ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат " проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів у встановлений термін.

Також, сторонами проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості під час якої Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2015 110010000/2015/600392/1, відповідно до якого митну вартість товару скориговано до 2,9508 руб./кг із застосуванням другорядного методу (2-г) Митного кодексу України та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2015 110010000/2015/20059.

Підставою для коригування митної вартості товару слугував висновок митного органу про наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції керувався тим, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством шляхом надання додатково витребуваних контролюючим органом документів, а тому відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Задовольняючи адміністративний позов, суд апеляційної інстанції посилався на те, що митним органом неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом митної вартості, безпідставно визначивши митну вартість за резервним методом, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані митним органом.

Відповідач просить суд скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016.

Переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було подано митному органу наступні документи: контракт від 29.04.2015 15-0835-12; додаток від 27.05.2015 4 до Контракту; рахунок фактуру (інвойс) від 07.06.2015 БЕЛ00082 разом з додатком до нього; рахунок фактуру (інвойс) від 07.06.2015 БЕЛ00084 разом з додатком до нього; лист ПАТ "ДМКД" від 10.06.2015 062Д/1516, залізнична накладна від 09.06.2015 46909263; залізнична накладна від 07.06.2015 АЦ643228; залізнична накладна від 09.06.2015 46919627; два рахунки фактури від 07.06.2015 б/н; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.06.2015 RUUA 5086000782 4491341; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.06.2015 RUUA 5086000783 4491342; сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 10.06.2015 RUUA 5086000784 4491343; сертифікат якості від 07.06.2015 72; сертифікат якості від 07.06.2015 73; лист від 12.06.2015 062Д/1540; копія митної декларації країни відправлення від 28.05.2015 10101100/070515/0000576.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Правила визначення митної вартості за ціною договору встановлені статтею 58 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Обставини справи свідчать, що контролюючим органом відповідно до статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, та у зв'язку з виявленими розбіжностями декларанту запропоновано було надати додаткові документи.

За результатами контролю митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності, а саме:

товар імпортовано за контрактом від 29.04.2015 15-0835-12 та додатком 4 від 27.05.2015, що заявлений декларантом як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару. Договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом не наданий;

відповідно до контракту від 29.04.2015 15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе. Базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 1977,84 руб. РФ/т при вмісті Fе 66%. У залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12 руб. РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Отже, відповідно до зазначеного середня вартість одиниці оцінюваного товару заявлена на рівні 1982,06 руб. РФ/т.;

при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України залізничним транспортом декларант зобов'язаний надати митному органу комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

надані рахунки контрактоутримувача та виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць. Відсутність на транспортних і/або комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю;

згідно інформації, що міститься у графі 46 наданої декларантом копії декларації експорту від 28.05.2015 10101100/280515/0000576 митна вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 34,72 дол. США/т, що за курсом ЦБРФ станом на день оформлення зазначеної МД складає 1771,34 руб. РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача;

відповідно до умов контракту від 29.04.2015 15-0835-12, додатку від 27.05.2015 4, визначено умови поставки СРТ Дніпродзержинськ, які передбачають несення продавцем витрат доставки до місця призначення на кордоні України. Відповідно до заяви декларанта від 05.06.2015 062Д/1540 підтвердження транспортної складової територією України неможливий.

Крім того, митним органом встановлено, що декларантом надано рахунки виробника від 07.06.2015 б/н, що виставлені в рамках контракту 15-04-29 (дата не зазначена), додатку від 29.04.2015 2, не містять умов поставки та не завірені печаткою підприємства, що видало зазначені рахунки (ОАО "Стойленський ГОК").

Рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості для можливості ідентифікації за вмістом Fe, але ціна залізнорудного концентрату при базі Fe 66,5% визначена на рівні 1290 руб.РФ/т. У залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 21,12руб.РФ/мт. за 1% Fе в долі в пропорції. Середня ж вартість одиниці оцінюваного товару заявлена декларантом на рівні 1,908руб. РФ /кг.

Також, контролюючий орган вважав, що рахунок виробника та рахунок контрактоутримувача містять вартість оцінюваного товару визначену відносно різної базової ціни, що залежить від вмісту Fe. За відсутності договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, унеможливлене проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості. Рахунок контрактоутримувача та виробника ідентифікуються між собою лише за вагою та, як зазначено вище, містять ціну товару визначену в залежності від вмісту Fe, що не відповідає ціні рахунку виробника. Таким чином, відповідні документи контрактоутримувача та виробника містять розбіжності щодо вартості товару, що постачається.

Відповідач дійшов висновку, що оскільки декларантом надано документи, які містять розбіжності стосовно умов поставки оцінюваного товару та, відповідно, вартості зазначеного товару відповідно до таких умов, необхідне надання відомостей щодо транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою митниці сформовано електронне повідомлення із зазначенням переліку документів, що підлягають наданню на вимогу митного органу, а саме митний орган зобов'язав декларанта у 10 - денний термін додатково надати наступні документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом на поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листами від 15.06.2015 вих 062Д/1540, 062Д/1556 ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", надісланим у складі електронного повідомлення, проінформовано митний орган про неможливість надання додаткових документів у термін визначений пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно до пункту 8 статті 55 Митного кодексу України.

Як вбачається, позивачем не надано витребуваних додаткових документів на вимогу митного органу в термін визначений пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, ні в термін, визначений пунктом 8 цієї статті, ні під час судового розгляду.

Відповідно до пункту 3.4 статті 57 Митного кодексу України проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості, під час якої Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.06.2015 110010000/2015/600392/1, відповідно до якого митну вартість товару "Залізорудний концентрат. Концентрат залізорудний агломераційний, з вмістом Fе 2 03-66,0%, Si0 2 - 7,3%; волога - 9,93%, 9,96%; одержаний методом магнітної сепарації. СТО 00186826-026-2015. Застосовується при виробництві агломератів у агломераційному цеху. Використовується у металургійному виробництві для власних потреб." скориговано до 2,9508 RU/кг із застосуванням другорядного методу (2-г) відповідно Митного кодексу України та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2015 110010000/2015/20059.

Обґрунтовуючи розбіжності у наданих позивачем документах, митний орган посилався на те, що товар імпортовано за контрактом та додатком, що заявлений декларантом як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, в той час, як договір із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом не наданий.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Положеннями статті 59 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник (частиною другою статтею 59 Митного кодексу України).

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Зі спірного рішення вбачається, що у митного органу була наявна інформація, за якою ввезений ідентичний товар концентрат залізорудний агломераційний (за прямим контрактом, враховуючи якісні показники за вмістом Fe - в середньому від 66,1%-66,6%) на умовах СРТ Дніпродзержинськ МД від 13.03.2015 110010000/2015/020288 - середня вартість одиниці товар 2,8569 руб.РФ/кг, МД від 13.03.2015 110010000/2015/020301 - середня вартість одиниці товару 2,8534 руб.РФ/кг при базовій ціні сировини з базовим вмістом Fe 66% на рівні 2263,00 руб.РФ/т без ПДВ та вартості плати з перевезення, при цьому вартість перевезення - 580 руб.РФ/т. Митний орган встановив, що базова ціна сировини з базовим вмістом Fe 66% на умовах СРТ Дніпродзержинськ концентрату залізорудного агломераційного за прямим контрактами складає 2,843 руб.РФ/кг.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у Товариства додаткові документи. За таких обставин, суд першої інстанції правомірно погодився з відповідачем, що документи виробника та контрактоутримувача дійсно містять суттєві розбіжності щодо вартості товару.

Крім того, судами встановлено, позивачем не надано ні під час митного оформлення, ні під час судового розгляду справи договору із третіми особами, який пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається. Вказаний факт унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Незважаючи на те, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві, останнім не спростовані встановлені у ході митного контролю невідповідності та розбіжності у поданих до митного оформлення документах та не доведено обґрунтованості визначення митної вартості товарів за основним методом. Додаткових документів витребовуваних митним органом позивачем не надано.

У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

Судом апеляційної інстанції при скасованні рішення суду першої інстанції не спростовані висновки суду щодо обґрунтованості сумнівів митного органу в правильності митної оцінки товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Суд касаційної інстанції має підстави вважати, що аналіз митного законодавства свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Касаційний суд звертає увагу, що митний орган вправі витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Однак, при цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати додаткові документи, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 15.06.2015 110010000/2015/600392/1, відповідно до якого митну вартість скориговано на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(ґ) відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України.

Згідно приписів частини першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Таким чином, переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Дніпропетровської митниці ДФС підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За вказаних обставин постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 скасувати, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду