Постанова по делу № 2а-0770/814/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

м. Київ

справа 2а-0770/814/12

адміністративне провадження К/9901/3420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, до якої приєдналося Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області, на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року (головуючий суддя: Бруновська Н.В., судді: Ліщинський А.М., Матковська З.М.) у справі 2а-0770/814/12 за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпатський рибокомбінат" до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Приватне акціонерне товариство Закарпатський рибокомбінат (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати неправомірними дії працівників Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області які 28 жовтня 2011 року на нагульному ставку "Форнош", заблокували дві спецмашини з виловленою живою рибою, та утримували їх без достатніх правових підстав більше 4,5 годин, внаслідок чого відбувся мор риби;

- стягнути з Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області на користь ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" завданих внаслідок незаконний дій посадових осіб Закарпатдержрибохорони збитків в розмірі 11212,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що 28 жовтня 2011 року під час вилову товарної риби на нагульному ставку "Форнош", який знаходиться в користуванні на правах оренди в ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", близько 11 години за київським часом прийшла група у складі 9 чоловік - працівників Закарпатдержрибохорони під головуванням старшого інспектора Закарпатдержрибохорони ОСОБА_2, які заборонили вилов риби та заблокували дві спецмашини з уже виловленою рибою, загальною вагою більше 2,7 тон.

Позивач зазначає, що жодних документів на проведення перевірки (направлення на перевірку, наказ на перевірку), а тим більше на заборону лову та припинення діяльності підприємства перевіряючі не надали. Натомість, позивачем було надано працівникам Закарпатдержрибохорони для огляду договір оренди водного об'єкта "Форнош" та акти зариблення проведені ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" , а також наказ про вилов риби на нагульному ставку "Форнош" . Проте, працівники не розблокували виїзд машинам, у зв'язку з чим зі спливом більш ніж 4,5 години та через нехватку кисню в машинах пройшов мор риби.

Машини працівники Закарпадержрибохорони розблокували та відпустили лише після прибуття оперативної групи Мукачівського РВ УМВС в Закарпатській області, яку було визвано працівниками ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат".

Постановою Мукачівського міськрайонного суду від 16.12.2011 року провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 За ст.85 ч.4 КупАП було закрито у зв'язку із відсутністю подій та складу адміністративного правопорушення. Постановою також було встановлено, що дія правил рибальства (порушення яких приписували позивачу та його працівникам), не поширюється на риборозплідні господарства (яким являється ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат") та штучно створені ізольовані водойми або їх ділянки (яким являється нагульний ставок "Форнош"). Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об'єктів, наданих у користування для потреб аквакультури не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів. В даному випадку, нагульний ставок "Форнош" - ізольований штучно створений водний об'єкт , використовується на правах оренди і використання водних біоресурсів здійснюється в порядку визначеному власником цих біоресурсів - ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" оскільки останній зарибив ці біоресурси і виростив.

28 жовтня 2011 року комісією у складі головного державного інспектора ветеринарної медицини в Мукачівському районі, заступником начальника управляння, директора міжрайонної ветеринарної медицини в Мукачівському районі та директора ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат" було складено акт 89 ветеринарно-санітарного обстеження, в якому було зафіксовано що дві спецмашини з рибою, які більше 4,5 годин блокували та утримували працівники Закарпатдержрибохорони транспортовані в с.Горбок для розміщення риби в зимувальні ставки та визначення кількості замореної (загиблої) риби та розміру збитків.

29 жовтня 2011 року комісією у складі головного державного інспектора ветеринарної медицини в Мукачівському районі, заступником начальника управляння, директора міжрайонної ветеринарної медицини в Мукачівському районі директора ПрАТ "Закарпатський рибокомбінат", в присутності депутатів сільської ради, ветеринарного лікаря рибокомбінату, завідуючого дільницею риборозплідника "Горбок" було складено акт, про відхід риби внаслідок блокування двох спецмашин працівниками Закарпатдержрибохорони в кількості 575 кг товстолобика. А також непридатність її для використання. Цього ж дня цю рибу було утилізовано згідно акту. Вартість 575 кг товстолобика склала 11212,50 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку як завдані збитки.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2012 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії працівників Головного державного управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області з приводу перевірки 28 жовтня 2011 року. В решті вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про задоволення позову. Визнано протиправними дії працівників Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області які 28 жовтня 2011 року на нагульному ставку Форнош здійснили перешкоди Приватному акціонерному товариству Закарпатський рибокомбінат з вивезення виловленої живої риби. Стягнуто з Держави через Головне управління державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь Приватного акціонерного товариства Закарпатський рибокомбінат суму в розмірі 11212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 50 коп. за заподіяну шкоду.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що предметом діяльності ПрАТ Закарпатський рибокомбінат є ведення рибного господарства, рибогосподарської меліорації, відтворення та раціональне використання водних живих ресурсів. Вирощування риби та її реалізація та ін.

Згідно договору оренди 590/02-27 від 09.08.2011 року Мукачівською районною державною адміністрацією надано ПрАТ Закарпатський рибокомбінат в оренду водосховище Форнош для риборозведення, вирощування та реалізації живої товарної риби.

28 жовтня 2011 року працівниками Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області складено Акт перевірки Приватного акціонерного товариства Закарпатський рибкомбінат (т.1 а.с.96)

На підставі вказаного акту перевірки від 28 жовтня 2011 року відносно посадової особи АТ Закарпатський рибокомбінат ОСОБА_1 складено протокол за 3255 про адміністративне правопорушення згідно якого позивач здійснював незаконний вилов риби із застосуванням промислових сітко-матеріалів, вилов риби здійснювався без дозвільних документів (т.1 а.с.95) .

16 грудня 2011 року постановою Мукачівського міськрайонного суду від 16.12.2011 р. провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 85 КпАП України закрито у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (т.1 а.с.8-9) .

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції вказав, що інспектором Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області ОСОБА_2 за участю рейдової групи згідно план-наказу 0955 від 28.10.2011 року, складено акт-перевірки від 28.10.2011 року, перевірка проводилась в присутності ОСОБА_1 (а.с.96), без письмового повідомлення органу державного нагляду (контролю) про проведення перевірки природоохоронного законодавства . План-наказ 0955 від 28.10.2011 року для підтвердження правомірності проведення перевірки та склад рейдової групи суду не наданий. Крім того, відповідачем не оформлено посвідчення (направлення) на перевірку, тобто не дотримано вимоги Закону України Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності (далі - Закон N877). Крім того, частиною 6 ст. 7 Закону N 877 визначено які саме відомості повинен містити акт, що складається за результатами перевірки у разі виявлення порушень вимог законодавства. Однак акт перевірки від 28.10.2011 року не містить тип заходу (плановий чи позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу.

Суд першої інстанції зазначив, що з матеріалів справи і документів наданих відповідачем не підтверджується можливість посадових осіб відповідача самостійно, без документального оформлення проводити перевірку, іменованої як "рибоохоронні роботи" (рейди), у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем перевірка проведена всупереч вимог ст. 1, 5, 6, 7 Закону "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності".

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення збитків, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано суду доказів дотриманням ним температури води, співвідношення риби і води, змінюваності води, технічних засобів, що використовуються при перевезенні, тобто не доведено що ним були дотримані вимоги транспортування, умови збереження життєдіяльності риби, час вилову риби, що визначені Державними стандартами України ДТСУ 2284-93.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, позов ОСОБА_1 заступника АТ Закарпатський рибокомбінат до Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області, старшого державного інспектора Закарпатдеррибохорони Регуш І.І. про визнання дій протиправними задоволено. Суд визнав протиправні дії посадових осіб Головного державного управління охорони використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області стосовно проведення перевірки Приватного акціонерного товариства Закарпатський рибокомбінат 28 жовтня 2011 року та складення протоколу про адміністративне правопорушення 3255 від 28.10.2011 р.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції задовольняючи частково позов в частині вимог про визнання протиправних дій працівників Головного державного управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області з приводу перевірки 28.10.2011 р. допустив процесуальне порушення, а саме: вийшов за межі позовних вимог , в той час як позивач вимоги про визнання протиправних дій відповідача з приводу саме перевірки 28.10.2011 р. не заявляв. (а.с. 33 )

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в частині вимог про визнання протиправними дій працівників 28.10.2011 року щодо здійснення перешкоди з вивезення виловленої живої риби.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач не надав суду доказів дотримання ним температури води, співвідношення риби і води, змінюваність води, технічних засобів що використовуються при перевезенні є помилковими , оскільки обов'язок доказування покладається на відповідача і особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. Проте, відповідач в порушення вимог ст. 1166 ЦК України не довів та не підтвердив жодними належними та допустимими доказами ту обставину, що шкода завдана позивачу не з його вини.

З цих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що позов в частині вимог про стягнення з держави на користь Приватного акціонерного товариства Закарпатський рибокомбінат суми в розмірі 11212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 50 коп. за заподіяну шкоду підлягає до задоволення оскільки в протиправних діях відповідача наявний причинний зв'язок із заподіяною шкодою.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та встановивши, факт неправомірних дій Відповідача з посиланням на ст.1166 ЦК України безпідставно поклав відповідальність на державу, при цьому боржником вказавши третю особу. Скаржник вказує, що за змістом ст.1166 ЦК України шкода відшкодовується особою, яка її завдала, натомість рішення суду не містить мотивів, за яких суд перекладає відповідальність з Відповідача на державу в особі третьої особи.

До касаційної скарги приєдналося Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області , яке просить скасувати судові рішення і направити справу на новий розгляд. Посилається на те, що працівники відповідача мали повне право на проведення обстеження водосховища комплексного призначення Форнош , а тому дії працівників відповідача були правомірними. Вказує, що суди безпідставно послалися на постанови Мукачівського міськрайонного суду від 16 грудня 2011 року та від 5 березня 2012 року. На думку Управління, якщо і мав місце замор товстолобика, то його причиною стало недотримання позивачем вимог ДТСУ 2284-93, тим більше, що позивач мав можливість випустити рибу назад у водосховище.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 37 Закону України Про тваринний світ визначена компетенція спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів щодо державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу.

Дії по проведенню перевірки є державним контролем і регулюються спеціальною нормою Закону України, Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , ст. 16 та 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 37, 59, 60 Про тваринний світ , Положення Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу, що вимогою адміністративного позову було визнання неправомірними дій працівників Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Закарпатській області щодо блокування спецмашин з виловленою живою рибою, тобто здійснення перешкод.

Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу, що дії по проведенню перевірки вже визнані протиправними постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 5 березня 2012 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для повторного визнання таких дій протиправними з виходом при цьому за межі позовних вимог.

З огляду на позицію відповідача у цій справі, ним не заперечувався той факт, що було заблоковано виїзд двох машин з нагульного ставка з посиланням на те, що позивачем здійснювався незаконний вилов риби. У заяві про приєднання до касаційної скарги, Управління також вказує про правомірність перебування працівників Відповідача та здійснення ними обстежень на нагульному ставку. При цьому, на думку Управління, протягом 4,5 годин при дотриманні вимог ДСТУ замор товстолобика статися не міг, у зв'язку з чим, вина Відповідача відсутня, і як наслідок, відсутні підстави для стягнення збитків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перешкод у вивезенні риби ані доводами касаційної скарги ані доводами заяви про приєднання до касаційної скарги не спростовується, оскільки вони не містять обґрунтованих доводів, які б свідчили, що судом неправильно застосовані норми матеріального права на підставі неповно з'ясованих обставин справи.

Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення збитків у розмірі 11212,50грн. з Держави в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст.71 КАС України в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої наведеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів (ст. 47 Господарського кодексу України).

Таким чином, безпідставними є доводи скаржника, що держава не може відповідати за збитки, завдані посадовими або службовими особами відповідача.

Під шкодою у розумінні вищенаведених норм права слід розуміти матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна позивача в результаті порушення належного йому майнового права та втрати матеріальних цінностей на які останній вправі був розраховувати.

У відповідності до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відтак, необхідною підставою для стягнення збитків з держави є факти неправомірних дій державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Колегія суддів вважає, що за встановленими судами обставинами, доведеним є факт неправомірних дій відповідача, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Доводи, викладені відповідачем у заяві про приєднання до касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та доказів, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції, встановлені ст.341 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, до якої приєдналося Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області, залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року у справі 2а-0770/814/12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду