Постанова по делу № 537/4241/17

Постанова

і менем України

06 листопада 2018 року

м. Київ

справа 537/4241/17

провадження 51-6621км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 , ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Полтавської області на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від~ 22 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

12017170110001328, за обвинуваченням

~

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Лозової Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

~

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК).

~

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини ~

За вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік та відповідно до ст. 76 КК на засудженого покладено обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без згоди органів з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вироком установлено, що 26 липня 2017 року ОСОБА_6 близько 01:00, перебуваючи на території виробничого підрозділу Кременчуцька дистанція колії Регіональної філії Південна залізниця ПАТ Українська залізниця , розташованому на вул. Леонова, 66 у м. Кременчуці, таємно викрав майно зазначеного виробничого підрозділу на суму 5576 грн.~

Апеляційний суд Полтавської області ухвалою від 22 березня 2018 року вирок щодо ОСОБА_6 змінив: призначив засудженому покарання за ч. 1

ст. 185 КК у виді виправних робіт на строк 1 рік з відрахуванням у дохід держави 20 % із суми заробітку та звільнив засудженого від відбування покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році .

У решті вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

~

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

. ~~~~~~~~~ У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що: апеляційний суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання у виді виправних робіт, не врахував, що такий вид покарання не призначається особам, які не працюють; всупереч вимогам ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) ухвалою фактично скасував рішення місцевого суду щодо звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК; порушуючи вимоги ст. 419 КПК, не мотивував свого рішення щодо призначення більш м`якого~ покарання, ніж того, що просив прокурор в апеляційній скарзі.~~

~~

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав доводи касаційної скарги та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.~

~

Мотиви Суду ~~~~~~~~

~~~~~~~~~~~ Згідно зі~ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Частиною 2 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Розглядаючи касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду,~ колегія суддів дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався.

Змінюючи вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, суд апеляційної інстанції призначив останньому за

~ч. 1 ст. 185 КК покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік з відрахуванням у дохід держави 20 % із суми заробітку засудженого та звільнив останнього від відбування покарання на підставі акта амністії.

Разом із тим, частиною 1 ст. 57 КК передбачено, що покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Отже, зазначене покарання може бути призначено тільки працюючим особам.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 ніде не працює, а тому такий вид покарання, як виправні роботи, у цьому випадку не може бути призначено засудженому.

Отже, ~рішення суду апеляційної інстанції ухвалено за порушенням норм матеріального права.

Крім того, апеляційний суд не дотримався вимог процесуального закону щодо провадження в суді апеляційної інстанції.

Місцевим судом ОСОБА_6 було звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК.

Апеляційний суд за результатами розгляду постановив ухвалу, якою призначив засудженому покарання у виді виправних робіт, які належить відбувати реально.

Таким чином, суд апеляційної інстанції судовим рішенням у формі ухвали погіршив становище засудженого, оскільки фактично скасував рішення місцевого суду про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Відповідно до вимог ст. 420 КПК таке рішення апеляційний суд міг прийняти тільки шляхом ухвалення нового вироку.

Та обставина, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від покарання на підставі акта амністії, не впливає на обов`язок суду дотриматися вимог ст. 420 КПК.~~

Згідно зі ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального права та процесуального закону щодо провадження в суді апеляційної інстанції, його ухвала не може вважатися такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Зважаючи на наведене, ухвала Апеляційного суду Полтавської області

від~ 22 березня 2018 року підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.~

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

~

ухвалив:

~

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від~ 22 березня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.~

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

~

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3