Постанова по делу № 234/8200/16-к

Постанова

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа 234/8200/16-к

провадження 51-581 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:~

~

головуючого~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

~

за участю:

секретаря судового засідання~~~ ~~~ ОСОБА_4

прокурора~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5

захисника~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 ~~~~~~~~~~~~~~~~~

~~~~~~~

розглянув у~ судовому засіданні касаційну скаргу~ заступника прокурора Донецької області~ на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ~12015050390002337,~ за обвинуваченням

~

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та~ жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України.

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

За вироком Краматорського міського суду Донецької області~ від 06 лютого 2017 року ОСОБА_7 ~ засуджено за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки і два місяці, застосовано положення~ ч.5 ст.72 КК України та звільнено від призначеного покарання у зв язку з повним його відбуттям.

Вирішено цивільний позов та питання про речові докази і судові витрати у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

За вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 ,~ 9 жовтня 2015 року близько 13:15 години, перебуваючи на території яблуневого саду, розташованого у с. Ясногірка м. Краматорська Донецької області, знаходячись ~у ~власному автомобілі~ разом із своєю знайомою ОСОБА_8 , раптово виявивши факт зради з боку ОСОБА_8 та внаслідок її образливих висловлювань на його адресу, принижуючих його людську та чоловічу гідність ~, був введений в стан фізіологічного афекту. Перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, раптово виниклого внаслідок тяжкої образи з боку ОСОБА_8 , ~силою штовхнув останню долонею у щоку, від чого потерпіла вдарилася скронею в стійку автомобіля. Після цього, ОСОБА_7 взявши до рук ремінь безпеки переднього сидіння, накинув його на шию ОСОБА_8 і став здавлювати. В результаті~ дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 померла на місці.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та ~неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Прокурор зазначає, що ухвала не відповідає вимогам статей~370 ,~419 КПК України, адже у ~ній не наведено докладних мотивів прийнятого рішення та не зазначено вмотивованих висновків про відхилення доводів апеляційної скарги прокурора. Зокрема, щодо невірної ~кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст.116 КК України; не зазначено, які дії потерпілої суд вважав непристойними та такими, що особливо принижували чоловічу та людську гідність засудженого, оскільки твердження останнього про образливі висловлювання потерпілої, не узгоджуються з викладеними обставинами, висновки суду про образу базуються на показаннях зацікавлених осіб; не дано оцінку показанням свідків, які стверджували про неодноразові погрози вбивством з ревнощів на адресу потерпілої .~~ Поряд з цим, ~прокурор стверджує, що ~під час апеляційної процедури суд необґрунтовано ~відмовив у задоволенні клопотання ~про призначення повторної судової психолого-психіатричної експертизи. Тому, вважає, що наведені обставини призвели до порушення принципу змагальності та вимог закону щодо дослідження доказів.~

~

~

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав та просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти касаційної скарги прокурора, вважав її необгрунтованою та просив залишити без задоволення.

~

Мотиви суду

~

Згідно з положеннями ч. 1~ст. 433 КПК ~суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість, при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до~ст. 370 КПК України~судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до~ст. 94 цього Кодексу.

Крім того, Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення~~вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати~~із~~сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до змісту~ст. 92 КПК України~обов`язок доказування покладений на прокурора.

Аналогічна позиція Європейського Суду з прав людини~~викладена у справі Капо проти Бельгії (Capeau v Belgium) 2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п.25 зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом в світлі пункту 2~статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.~~~~~~

Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, як суд першої , так і апеляційної інстанції зі свого боку забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону.

Суд першої інстанції, ретельно перевіривши зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що за встановлених фактичних обставин справи жоден з цих доказів не доводить наявності в діях ОСОБА_7 складу ~злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а дії останнього охоплюються складом злочину визначеного ст.116 КК України, тобто умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання. З позицією місцевого суду погодилася і апеляційна інстанція.

Суди навели ~переконливі доводи на обґрунтування такого висновку, тому суд касаційної інстанції визнає його ~правильним, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 115 КК України, за якою пред'явлене обвинувачення ОСОБА_7 , передбачає відповідальність за умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, ~тобто ~за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

З об єктивної сторони даний злочин характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаним діянням та наслідком, а із суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

Відповідальність за~статтею 116 КК України~передбачена за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Суб`єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом суб`єкта - його сильним душевним хвилюванням, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.

Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Таким, що виник раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання, процес виникнення і протікання якого характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.

Тобто, психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують дві особливості: 1) умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; 2) емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

З урахуванням викладеного, розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об єктивною так і суб`єктивною стороною цих злочинів. Зокрема, ~при кваліфікації злочину за ст.116 КК України суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.

Тяжка образа - умисне грубе приниження честі і гідності суб`єкта, яке може бути вчинене у будь-якій формі, у тому числі і словесно. ~~Важливе значення для оцінки образи як такої, що є тяжкою, мають емоційні особливості суб`єкта та сприйняття ним факту образи.

Суд першої інстанції обґрунтовано відніс до тяжкої образи явну непристойну поведінку потерпілої ОСОБА_8 , яка висловила на адресу ОСОБА_7 своє ставлення до нього як до чоловіка, у формі особливого цинічного глузування, зневажливими висловлюваннями, ~що особливо принизило його честь і гідність.

При цьому, суд для оцінки образи як такої, що є тяжкою взяв до уваги індивідуально-психологічні, емоційні особливості ОСОБА_7 , який відносився до ОСОБА_8 як до своєї дружини, відношення до потерпілої супроводжувалися ревністю, а сприйняття ним факту образи, як приниження його гідності. Висловлювання потерпілої ОСОБА_8 спричинили відчай, лють з боку ОСОБА_7 , такий психологічний стан виник ~у останнього одразу після висловлювань ОСОБА_8 . ~

Вказані обставини не були спростовані стороною обвинувачення, тому обґрунтовано прийняті судом як доказ психологічного стану ОСОБА_7 під час скоєння злочину.

Крім того, із висновку судово-психіатричної експертизи 28 ~від 25 січня 2017 року та показань експертів встановлено, що ОСОБА_7 , 19 жовтня 2015 року, під час вчинення вбивства ОСОБА_8 знаходився у стані класичного фізіологічного афекту (як психологічної основи душевного хвилювання) який був спровокований висловлюваннями потерпілої на його адресу, які глибоко принизили людську та чоловічу гідність останнього .

Таким чином,~ доводи прокурора про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ст.116 КК України є неспроможними, адже під час судових розглядів чітко встановлено, ~у~ чому ~~саме полягала тяжка образа з боку потерпілої та якими діями остання обумовила~у засудженого стан сильного душевного хвилювання. Про що мотивовано~~ наведено у вироку суду.~

Поряд з цим, під час апеляційної процедури, ~апеляційний суд навів у своєму рішенні суть доводів апеляційної скарги прокурора, ретельно їх перевірив, проаналізував і дав переконливу відповідь на кожен із них. Крім того, виклав аналіз доказів і навів детальні мотиви прийнятого рішення, спростувавши твердження сторони обвинувачення щодо безпідставності перекваліфікації дій ОСОБА_7 із ч.1 ст.115 КК на ст.116 КК та наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.

Що стосується доводів прокурора про безпідставну відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні його клопотання про проведення повторної судової психолого-психіатричної експертизи, то вони теж не ґрунтуються на вимогах закону. ~Адже~~за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, що прокурором в суді апеляційної інстанції не було доведено.

Як вбачається із матеріалів провадження, ще під час проведення досудового розслідування, при ~призначенні експертизи, експертові ставилось питання про те, чи знаходився ОСОБА_7 в момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту, однак, за відсутності належних на те даних, адже не були допитані близькі обвинуваченому люди, експерт відповідь на це питання не~ дав. При цьому, сторона обвинувачення, ~~за наявності сумнівів щодо стану фізіологічного афекту у~ ОСОБА_7 , що безпосередньо впливає на кваліфікацію дій останнього, погодившись з висновком експерта, вважаючи його достатнім, не усунувши наявних недоліків, ~не призначивши додаткової експертизи, скерували обвинувальний акт до суду, безпідставно кваліфікуючи дії обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України. Лише в суді першої інстанції після допиту усіх свідків, на вимогу сторони захисту було призначено експертизу.~ Психологічний стан ОСОБА_7 був підтверджений висновком судової психолого-психіатричної експертизи 28 від 25 січня 2017 року. Підстав не прийняти до уваги вказаний висновок у суду~ не було. Посилання прокурора на невідповідність кваліфікації фахівців ,які входили до складу експертної комісії, повністю спростовано судом апеляційної інстанції.~

~

Твердження прокурора про неповне дослідження судом усіх обставини справи, зокрема,~~неврахування показань свідків, які стверджували про неодноразові погрози вбивством з ревнощів на адресу потерпілої, не заслуговують на увагу. Оскільки, з оскаржуваного судового рішення видно, що показання~~даних свідків досліджувалися судом, про що~~у рішенні наведено належні обґрунтування~~висновку суду щодо цих показань.~~~~

Отже, апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу прокурора, належним чином перевірив усі її доводи та прийняв вмотивоване рішення про обґрунтованість вироку суду першої інстанції та засудження ОСОБА_7 за ст.116 КК України. Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам~ст. 419 КПК України.

Що стосується наведених у касаційній скарзі доводів, то прокурор по суті, дав власну оцінку доказам на користь винуватості ОСОБА_7 , відмінну від оцінки, наданої судом першої, та перевіреної судом апеляційної інстанції, однак, не обґрунтував наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, за наявності яких, судове рішення щодо останнього, підлягало б безумовному скасуванню.

За таких обставин касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.433,~434,~436,~441,~442 КПК України, п. 15~розділу XI Перехідні положення КПК України~(в редакції~Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII), колегія суддів~вважає за необхідне залишити~ оскаржуване судове рішення щодо ОСОБА_7 ~без зміни.

З цих підстав~ Суд ухвалив:

~

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити~ без зміни , а касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області~ - без задоволення.

~

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~ ОСОБА_2 ~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_9

~