Постанова по делу № н/2270/5913/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа н/2270/5913/11

адміністративне провадження К/9901/7228/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укроптторг на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у складі колегії суддів Гонтарука В. М., Білої Л. М., Матохнюка Д. Б. у справі 2270/5913/11 за адміністративним позовом Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Укроптторг про стягнення фінансових санкцій,

У С Т А Н О В И В :

05 травня 2011 року Державна фіскальна служба України (далі - податковий орган, позивач у справі, правонаступник - Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укроптторг , в якому просила суд стягнути з платника податку фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 130 764 грн. 73 коп. на підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 07 лютого 2011 року 000419.

18 січня 2012 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності податковим органом складу податкового правопорушення у вигляді зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору, а відтак правомірності застосування фінансових санкцій на підставі рішення від 07 лютого 2011 року 000419.

16 січня 2015 року Товариство звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просило скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у позові податкового органу відмовити.

27 січня 2015 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду заяву Товариства про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі 2270/5913/11 за позовом Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Укроптторг про стягнення фінансових санкцій задоволено, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року скасовано, у задоволенні позову податкового органу відмовлено.

Задовольняючи заяву платника податків про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з наявності обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи та спростування фактів, покладених в основу прийняття постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року, судовим рішенням, яке набрало законної сили.

17 березня 2015 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Товариства про перегляд судового рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача та скасовуючи рішення першої інстанції суд апеляційної інстанції висновувався з її безпідставності.

09 квітня 2015 року Товариством подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме пункту 1 частини 2 статті 245, частини 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

10 квітня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано із Хмельницького адміністративного суду справу 2270/5913/11.

07 липня 2015 року податковим органом до Вищого адміністративного суду України надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

05 січня 2016 року справа 2270/5913/11 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 січня 2018 року справа 2270/5913/11 передана до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у листопаді 2010 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку Товариства, за наслідками якої складено акт від 09 листопада 2010 року 158/32-1/22767570 (далі - акт перевірки).

07 лютого 2011 року на підставі акта перевірки за порушення статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору до Товариства застосовано фінансові санкції у розмірі 130 764 грн. 73 коп. на підставі рішення від 07 лютого 2011 року 000419.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 07 лютого 2011 року 000419 оскаржено платником податків у судовому порядку.

13 жовтня 2011 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі 2270/3411/11 підтверджено правомірність рішення про застосування фінансових санкцій від 07 лютого 2011 року 000419.

За наслідком касаційного перегляду ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій у справі 2270/3411/11 скасовані, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.

Результатом повторного судового розгляду стало визнання протиправним рішення про застосування фінансових санкцій від 07 лютого 2011 року 000419, встановлене ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року, якою залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі 822/3176/14. Рішення суду набрало законної сили.

Підставою для подання платником податків заяви про перегляд судового рішення стало те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 07 лютого 2011 року 000419, визнано неправомірним рішеннями судів, які набрали законної сили.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами попередніх інстанцій) встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, аналізуючи приписи статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України та правильно вказуючи на ознаки нововиявлених обставин, прийшов до помилкового висновку про їх відсутність у цій справі з огляду на те, що на момент розгляду справи 2270/5913/11 про стягнення фінансових санкцій в 2011-2012 роках ще не існувало рішення суду, яким скасовано рішення про застосування вказаних фінансових санкцій, з тих підстав, що вказане рішення було прийняте лише 15 жовтня 2014 року.

Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення протиправності рішення про застосування фінансових санкцій від 07 лютого 2011 року 000419 є істотною обставиною, яка має значення у справі, оскільки встановлення його протиправності виключає можливість застосування фінансових санкцій, визначених ним. Рішення, як акт індивідуальної дії, безпідставність прийняття якого встановлена судом, є протиправним з моменту його винесення. Правомірність рішення про застосування фінансових санкцій не була предметом судового спору у цій справі, а відтак не досліджувалася судами попередніх інстанцій.

На момент розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій обставини щодо протиправності рішення про застосування фінансових санкцій не були і не могли бути відомими, оскільки такі обставини встановлені лише на підставі судових рішень, які набрали законної сили у 2014 році.

Верховний Суд погоджується з доводом касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, помилково застосовано строк в один місяць, як такий протягом якого особа може звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що положеннями частини 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено спеціальний строк подання відповідної заяви у випадку, якщо нововиявлені обставини встановлені судовим рішення, яке набрало законної сили.

Суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами цілком відповідає приписам процесуального законодавства, діючого на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Виходячи із зазначеного, Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, надав помилкову оцінку обставинам, що мають значення для адміністративної справи і в наслідок цього скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укроптторг задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі 2270/5913/11 скасувати, залишивши в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер