Постанова по делу № 712/1153/16-к
Об акте
Текст решения
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ~ УКРАЇНИ
31 липня 2018 року~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
справа 712/1153/16-к
провадження ~ 51-1685км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
~
головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,
суддів~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,
прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,
захисників~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42015250000000055, за~обвинуваченням
~
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ с. Новоселиці Катеринопільського району Черкаської області, жителя м. Черкас, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.~4 ст.~27 і ч.~3 ст.~369, ч.~3 ст.~368-4 Кримінального кодексу України (далі КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2017 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
~
За вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 19 грудня 2016 року ОСОБА_8 :
- засуджено за ч. 2 ст. 369-2 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 750~неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн;
- виправдано за ч. 4 ст. 27 і ч. 3 ст. 369 КК за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з цим вироком дії ОСОБА_8 перекваліфіковано з ч. 3 ст.~368-4 КК на ч.~2 ст.~369-2 КК і визнано його винуватим у тому, що він, п еребуваючи на посаді заступника директора Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру начальника управління Державного земельного кадастру, будучи особою, котра провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, діючи умисно з корисливих мотивів, прийняв обіцянку одержання неправомірної вигоди для себе в розмірі 1500 дол. США (за офіційним курсом Національного банку України (далі НБУ) еквівалентно 34358,84 грн) за вплив на прийняття рішення службовими особами Христинівського районного відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про виготовлення витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки загальною площею 271,7275 га, які орендує ТОВ~ Орадівка .
Апеляційний суд Черкаської області вироком від 15 травня 2017 року вищевказаний вирок скасував та ухвалив новий, яким ОСОБА_8 засудив до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 4 ст. 27 і ч. 3 ст. 369 КК на строк 4~роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю , за ч. 3 ст. 368-4 КК на строк 2~роки, а на підставі ст.~70~КК за сукупністю злочинів до покарання у~виді позбавлення волі на строк 4~роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю .
За вироком апеляційного суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він, діючи умисно, з початку лютого по 27 жовтня 2015 року під час особистих зустрічей у м.~Черкасах із ОСОБА_9 , котрий представляв за довіреністю інтереси ТОВ~ Орадівка , підбурював останнього шляхом схиляння до надання неправомірної вигоди в розмірі 54000 доларів США службовій особі, яка займає відповідальне становище, виконувачу обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, за внесення змін до договору оренди земельних ділянок державної власності загальною площею 271,7275 га, які орендуються ТОВ Орадівка і належать до адміністративних меж Орадівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, в частині продовження терміну дії договору до 10 років, запевняючи, що лише в такий спосіб можна отримати вказані документи.
Переконавши ОСОБА_9 у необхідності надання неправомірної вигоди, 27 жовтня 2015 року ОСОБА_8 отримав від нього згоду на надання неправомірної вигоди вищевказаній службовій особі, яка займає відповідальне становище, в розмірі 54000~доларів США (за офіційним курсом НБУ 1 236 918,38 грн).
Крім того, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді заступника директора Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру начальника управління Державного земельного кадастру, будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, маючи доступ до Державного земельного кадастру, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 27 жовтня 2015 року приблизно об 11:00 під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 , який представляв за довіреністю інтереси ТОВ Орадівка , прийняв обіцянку від останнього одержати неправомірну вигоду для себе в розмірі 1500 дол. США (за офіційним курсом НБУ еквівалентно 34~358,84 грн) за виготовлення витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, орендовані ТОВ Орадівка в адміністративних межах Орадівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, які в подальшому будуть необхідні ОСОБА_9 для звернення до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області із заявою щодо продовження терміну дії вказаного вище договору оренди на строк до 10 років.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах аналогічного змісту засуджений ОСОБА_8 та захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просять скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх доводів посилаються на те, що суд апеляційної інстанції:
- порушив вимоги ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) щодо змісту вироку апеляційного суду та вмотивованості прийнятого рішення;
-~неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, засудивши ~ ОСОБА_8 за ч. ~ 4 ст.~27 і ч.~3 ст.~369 КК, та безпідставно перекваліфікував його дії з ч. ~2 ст.~ 369-2 на ч.~3 ст.~368-4 КК;
~-~не спростував висновків суду першої інстанції в частині недоведеності винуватості ОСОБА_8 за ч.~ 4 ст.~27 і ч.~3 ст.~369 КК, не обґрунтував, у чому саме полягає невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження;
- не зазначив способу, мети і мотивів дій ОСОБА_8 , у тому числі способу, в який він вчинив підбурювання ОСОБА_9 ;
- не встановив усіх співучасників вчиненого злочину за ч.~4 ст.~27 і ч.~3 ст.~369 КК;
-~побудував вирок на доказах, які не досліджувалися безпосередньо апеляційним судом, не допитав свідка ОСОБА_9 , хоча клопотання прокурора про цей допит було задоволено судом;
- визнаючи ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-4 КК, не дослідив посадових обов`язків ОСОБА_8 , таким чином усупереч вимогам п.~2 ч.~3 ст.~374 КПК не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього у вчиненні~ дій~ з використанням наданих йому службових повноважень.
~
Позиції учасників судового провадження~~~~~~~~
Від учасників процесу заперечень на касаційні скарги не надійшло.
~
У судовому засіданні захисники підтримали касаційні скарги, а прокурор просив залишити вирок без зміни.
~
Мотиви Суду~~~~~
Згідно з положеннями ч.~2 ст.~420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного~ судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою зазначені вимоги закону.
Так, із наявних у провадженні доказів, які апеляційний суд дослідив і поклав в основу вироку, вбачається, що саме ОСОБА_10 зустрівся з ОСОБА_8 і в ході розмови пояснив, що в адміністративних межах Орадівської сільської ради ціна за продовження договору оренди становить 300 дол. США за 1 га, однак власник підприємства погоджується заплатити лише 200 доларів США за 1 га і готовий на співпрацю. Тобто ОСОБА_10 фактично сам запропонував дати гроші за вирішення свого питання, при цьому хотів отримати згоду від ОСОБА_8 на вчинення вказаних ним дій та узгодити розмір необхідної для цього суми грошей.
Так, у ч.~4 ст.~27 КК зазначено, що підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Разом із тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_8 за ч.~4 ст.~27 і ч.~3 ст.~369 КК і зазначаючи про те, що ~підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_8 вчинено шляхом схиляння , суд апеляційної інстанції всупереч вимогам п.~2 ч.~3 ст.~374 КПК не встановив способу вчинення підбурювання, тобто факту схиляння іншого співучасника до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 КК, умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином.
З урахуванням зазначеного обґрунтованими є доводи в касаційних скаргах про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи свій вирок, усупереч положенням ч.~2 ст.~420, п.~2 ч. ~ 3 ст.~ 374~КПК належним чином не спростував висновків суду першої інстанції в частині недоведеності винуватості ОСОБА_8 за ч.~4 ст.~27, ч.~3 ст.~369 ~ КК, не обґрунтував, у чому саме суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального провадження.
~
Крім того, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_8 з ч.~2 ст.~369-2 КК на ч.~3 ст.~368-4 КК відповідно до пред`явленого обвинувачення, апеляційний суд указав у вироку, що ОСОБА_8 прийняв обіцянку надати 1500 дол. США для себе за вчинення певних дій із використанням наданих йому повноважень, а не свого особистого знайомства з компетентними особами, як вважав суд першої інстанції.
Однак апеляційний суд при постановленні вироку всупереч вимогам п.~2 ч.~3 ст.~374~КПК не з`ясував і не мотивував свого рішення про те, якими саме повноваженнями був наділений ОСОБА_8 , не дослідив і не послався як на доказ на його посадові права та обов`язки, а саме на те, чи мав він повноваження щодо виготовлення витягів із Державного земельного кадастру, а також чи мав вплив на районні відділи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Зазначені порушення відповідно до ч.~1 ст.~412 КПК є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, у зв`язку з чим касаційні скарги в цій частині підлягають задоволенню, ~вирок апеляційного суду відповідно до п.~1 ч.~1 ст.~438 КПК скасуванню, а кримінальне провадження призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
~
З урахуванням зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам, наведеним у касаційній скарзі, в іншій частині, оскільки оцінка таких доводів можлива лише після усунення зазначених порушень, у зв`язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
~
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
~
Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року 2147-VII, Суд
ухвалив:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2017 року щодо ОСОБА_8 скасувати.
Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
~
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
~
Судді:
~
~
ОСОБА_1 ~~~~~~~ ~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~ ~~~~~~~~ ~~~~~~~~ ОСОБА_3