← Судебная практика

Постанова по делу № 645/4954/15-а

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду · 31.07.2018 · Верховный Суд
полный текст из нашей базы15 450 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
645/4954/15-а
Дата принятия
31.07.2018
Суд
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Судья
Ханова Р.Ф.
Форма судопроизводства
Адміністративне
Тип акта
Постанова
Категория дела
митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:

Текст решения

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа 645/4954/15-а

адміністративне провадження К/9901/2517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Фрунзенського районного суду міста Харкова від 5 серпня 2015 року у складі судді Алфьорової Т.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у складі суддів Калитки О.М., Бондара В.О., Кононенко З.О. у справі 645/4954/15-а за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В

У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулася з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил 089/80700/15 від 26 травня 2015 року про визнання її винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (трьохсот) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 549 120,39 грн, та закрити провадження у справі.

В обгрунтування позову зазначає, що спірне рішення прийнято митним органом в порушення положень підпункту 197.1.25. пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, статей 255, 485, 486, 489 Митного кодексу України. Вказує, що декларування ввезеного товару (видавничої продукції) здійснено нею, як митним брокером компанії - отримувача товару, відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням встановлених пільг та преференцій для ввезення на митну територію України книжок вітчизняного виробництва, тобто без обкладання податком на додану вартість.

5 серпня 2015 року постановою Фрунзенського районного суду міста Харкова, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, позов задоволено, скасовано постанову у справі про порушення митних правил 089/80700/15 від 26 травня 2015 року про визнання позивача винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення стягнення у вигляді штрафу у сумі 549 120,39 грн. Провадження у справі закрито.

Судові рішення мотивовані тим, що діюче станом на час митного оформлення імпортованого товару (березень 2015 року) законодавство передбачало пільги з оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України книжок вітчизняного виробництва, відтак позивач, враховуючи вказану пільгу, не вчинила порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України під час розмитнення товару.

У листопаді 2015 року відповідачем подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 14 грудня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Горбатюк С.А.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу 645/4954/15-а з Фрунзенського районного суду міста Харкова.

10 січня 2018 року справу 645/4954/15-а передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме вимог статей 266, 485 Митного кодексу України, статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, які підлягали застосуванню, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

13 березня 2015 року у відношенні позивача як представника митного брокера Товариства з обмеженою відповідальністю Сінтал плюс складено протокол про порушення митних правил 89/80700/15. Згідно протоколу позивачем заявлено неправдиві відомості про наявність у відношенні задекларованих товарів (книжок) пільг щодо обкладання податком на додану вартість, що має ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України.

26 травня 2015 року заступником начальника митного органу за результатом розгляду матеріалів у справі про адміністративне правопорушення прийнято постанову про визнання позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 549 120,39 грн.

Відповідно до вказаної постанови 05 березня 2015 року позивачем надано електронну митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ 807100001/2015/000736 на товар 1 книги (друковані, зброшуровані), художня література… та товар 3 словники та енциклопедії (друковані, зброшуровані) . У вказаній митній декларації позивачем, за встановленою формою заявлено преференцію за кодом 143 Постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови - умовне нарахування податку на додану вартість в розмірі 183040,13 грн.

Висновок митного органу про вчинення позивачем порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України зроблено на основі правової оцінки відповідачем положення підпункту 197.1.25. пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (в редакції Закону України 206-8 від 13 лютого 2015 року), відповідно до якої, постачання та розповсюдження книжок є різними за характером операціями та не дають однакових преференцій щодо оподаткування.

Щодо наявності пільг з оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України книжок вітчизняного виробництва.

Відповідно до підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (в редакції Закону України 206-8 від 13 лютого 2015 року, чинна з 4 березня 2015 року) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

За змістом пункту 197.4. статті 197 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, поширюється на операції із ввезення на митну територію України.

У відповідь на лист компанії-одержувача товару ( Книжковий клуб Клуб сімейного дозвілля ) 670 від 10.04.2015 року щодо застосування положень підпункту 197.1.25. пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів надано роз'яснення від 14 травня 2015 року 4395/10/28-09-49-23.

Відповідно до вказаного роз'яснення, враховуючи пункти 197.1. та 197.4. статті 197 Податкового кодексу України операції із ввезеня на митну територію України книжок вітчизняного виробництва (крім видань еротичного характеру), які виготовлені (надруковані на папері) на митній території України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що заявлений до декларування товар є українського походження. Крім того, судами були відхилені як безпідставні доводи відповідача про буцім-то розрізнення законодавцем понять постачання (передплати) та розповсюдження книжок вітчизняного виробництва для цілей звільнення від обкладання податком на додану вартість.

Погоджуючись з позицією судів попередніх інстанцій про безпідставність аргументів відповідача щодо відсутності пільг з обкладання податком на додану вартість операцій з постачання книжок вітчизняного виробництва (на відміну від їх виготовлення і розповсюдження), Суд, втім, не погоджується з мотивами судів щодо безспірного визнання вітчизняного походження товарів, яке є вирішальним при встановленні того, чи надається відповідна пільга (преференція).

Логічно-граматичний та порівняльний правовий аналіз норми підпункту 197.1.25. пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (зіставлення з попередньою редакцією) свідчить про те, що від оподаткування податком на додану вартість рівною мірою звільнені операції як з постачання, так і операції з підготовлення, виготовлення та розповсюдження книжок вітчизняного виробництва.

Класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року 1011, що розроблений та затверджений відповідно до статті 454 Митного кодексу України та пункту 5 Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 травня 2012 року 623).

Відповідно, у процесі оформлення митної декларації, позивач повинен використовувати вказаний класифікатор.

У пункті 73 зазначеного класифікатору (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у графі назва товару зазначено Постачання (передплата) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови , а у графі Податок на додану вартість Підстава для надання пільги зазначено Податковий кодекс України, розділ V, стаття 197, пункт 197.1, підпункт 197.1.25 , код пільги - 143.

Крім того, сукупний аналіз вимог пунктів 197.1. та 197.4. статті 197 Податкового кодексу України свідчить про те, що від оподаткування податком на додану вартість звільнені також і операції з ввезення на митну територію України книжок вітчизняного виробництва, про що зазначено у наведеному вище роз'ясненні податкового органу.

Таким чином, позивач мала право при декларуванні товару вказати в митній декларації про наявність відповідної пільги, за умови, що книжкова продукція є вітчизняного виробництва.

Водночас, обставини походження товару, заявленого до декларування, судами не встановлено. Матеріали справи та встановлені у справі обставини не дозволяють стверджувати, що заявлені до декларування товари є походженям з України, тобто вітчизняні. Відповідні дані відсутні і у митній декларації ІМ/40/ДЕ 807100001/2015/000736 від 05 березня 2015 року.

Зазначена обставина не дає змоги кваліфікувати відповідні товари (та операції з ними, зокрема операції з їх ввезення на митну територію України), як такі, що віднесені законодавцем до преференційного оподаткування податком на додану вартість.

Щодо порушення митних правил.

За змістом частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 Митного кодексу України містить декілька варіантів об'єктивної сторони правопорушення (дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів), конкретний варіант з яких повинен бути визначений суб'єктом, уповноваженим здійснювати провадження у справах про порушення митних правил, з урахуванням завдання та змісту такого провадження, визначених статтею 486 Митного кодексу України, результатом якого може стати накладення відповідного адміністративного стягнення в межах встановлених законом строків.

З урахуванням викладеного, без з'ясування зазначених вище обставин неможливо встановити факт об'єктивної сторони інкримінованого позивачу порушення митних правил.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Фрунзенського районного суду міста Харкова від 5 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі 645/4954/15-а скасувати.

Адміністративну справу 645/4954/15-а направити на новий розгляд до Фрунзенського районного суду міста Харкова.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗