Постанова по делу № 676/3939/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року

Київ

справа 676/3939/16-а

адміністративне провадження К/9901/18634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Анцупової Т.О., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., Стародуба О.П., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (далі - управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив: визнати протиправним рішення управління ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії від 28 липня 2016 року 88/Л-16; зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії у розмірі 84 відсотків від розміру заробітної плати вказаної у довідці Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області від 22 липня 2016 року 68 з урахуванням вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у редакції чинній на час звернення з позовом.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що у зв'язку зі збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідач повинен здійснити перерахунок розміру призначеної йому пенсії на підставі положень статті 37 1 Закону України від 16 грудня 1993 року 3723-ХІІ Про державну службу (далі - Закон 3723-ХІІ) в редакції, чинній на час призначення пенсії.

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 05 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовив.

Суди дійшли висновку, що згідно з положеннями статті 90 Закону України від 10 грудня 2015 року 889-VIII Про державну службу (набрав чинності 01 травня 2016 року; далі - Закон 889-VIII) та Закону України від 09 липня 2003 року 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підстав для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців немає.

Зважаючи на те, що позивач подав заяву про перерахунок після 01 травня 2016 року, управління ПФУ обґрунтовано прийняло рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 січня 2017 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

Не погодившись із таким рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 подав заяву про його перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС. Неоднаковість у правозастосуванні, на думку заявника, підтверджується рішеннями Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2016 року, 17 січня, 03, 17 жовтня 2017 року (справи К/800/17279/16, К/800/27323/16, К/800/36952/16, К/800/28484/17 відповідно). У цих рішеннях суд касаційної інстанції дійшов висновку, що при вирішенні питання про перерахунок пенсії державного службовця підлягає застосуванню стаття 37 1 Закону 3723-ХІІ, яка була чинною на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців з 01 грудня 2015 року.

Суддя Верховного Суду України ухвалою від 14 березня 2017 року відкрив провадження у справі та витребував її з Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон 2147-VІІІ).

Відповідно до підпунктів 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону 2147-VIII Верховний Суд України розпорядженням від 12 січня 2018 року 20/0/19-18 заяву ОСОБА_1 та справу передав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2018 року для розгляду заяви ОСОБА_1 визначено суддю-доповідача Гриціва М.І. та колегію суддів.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді від 21 травня 2018 року визначено розгляд заяви провести колегією суддів у складі п'яти суддів.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування Верховний Суд перевірив матеріали справи і дійшов висновку про таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ та з 13 грудня 2010 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону 3723-ХІІ у розмірі 84 відсотків від заробітної плати.

22 липня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням з 01 грудня 2015 року заробітної плати працюючим державним службовцям.

Листом від 28 липня 2016 року 88/Л-16 управління ПФУ відмовило позивачу у такому перерахунку, мотивуючи тим, що у зв'язку з набранням чинності Законом 889-VIII скасовано положення статті 37 Закону 3723-ХІІ, а постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - постанова 1013) скасовано пункт 4 постанови 865, які встановлювали підстави та визначали механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723-ХІІ.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону 3723-XII (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну службу від 16 січня 2003 року 432-IV) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами а та б підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України .

Відповідно до статті 37 1 Закону 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 постанови 865 (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року 432-IV Про внесення змін до Закону України Про державну службу заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України Про державну службу , визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін.

Законом України 76-VIII статтю 37 1 Закону 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України .

Відтак станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті 37 1 Закону 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою 865.

Проте з набранням з 15 грудня 2015 року чинності постанови 1013 (підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року) з постанови 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови 1013, якою пункт 4 постанови 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом 889-VIII, який інакше регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року 1 рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Отже, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у попередній редакції, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VІІІ, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Т.О. Анцупова

Я.О. ~ Берназюк

Н.В. ~ Коваленко

О.П. Стародуб