Постанова по делу № 800/498/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

м. Київ

Справа 800/498/17

Провадження 11-307сапc18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова ~ О. ~ С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мамонової І. В.,

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_3,

представник відповідача - Белінська ~ О. ~ В. ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Шипуліна Т. М., Ханова Р. Ф.) від 13 лютого 2018 року у справі 800/498/17 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання дій протиправнимита

ВСТАНОВИЛА:

14 листопада 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП про визнання протиправними дій відповідача з розгляду скарги ОСОБА_6 від 12 вересня 2016 року на дії судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_5 Крім того, позивач просив стягнути з ВРП понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На обґрунтування позову ОСОБА_5 зазначив, що 12 вересня 2016 року ОСОБА_6 подав до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) скаргу на дії слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5, в якій просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за постановлення ним ухвал від 10 травня та 02 вересня 2016 року про задоволення клопотань слідчого про арешт майна. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРЮ від 12 вересня 2016 року цю скаргу передано члену ВРЮ Мірошниченку ~ А. ~ М. для проведення перевірки. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 26 квітня 2017 року відкрила дисциплінарну справу стосовно позивача та рішенням від 26 липня 2017 року 2240/3дп/15-17 притягнула ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності й застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про відсторонення на 6 місяців від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням його до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. ВРП рішенням від 17 жовтня 2017 року 3307/0/15-17 змінила рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 26 липня 2017 року 2240/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців. На думку позивача, дії ВРП з розгляду скарги ОСОБА_6 від 12 вересня 2016 року є протиправними, оскільки вчинені з порушенням установленої законом компетенції дисциплінарних органів на здійснення дисциплінарних проваджень.

Позивач також указав, що за скаргою ОСОБА_6 станом на 12 вересня 2016 року дисциплінарне провадження стосовно судді місцевого суду відповідно до Закону України від 07 липня 2010 року 2453-VI Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон 2453-VI) мала право здійснювати лише Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС), а перевірку на прийнятність скарги про притягнення судді до відповідальності міг здійснити виключно член ВККС. На думку позивача, член ВРЮ не мав повноважень здійснювати перевірку за скаргою на дії судді місцевого суду, а тому після перевірки відповідної скарги на прийнятність до розгляду зобов'язаний був повернути скаргу та залишити її без розгляду як подану з порушенням закону. Крім того, ОСОБА_6 одночасно з подачею скарги до ВРЮ подав таку ж скаргу до ВККС, тому недодержання компетенції органів, до повноважень яких належить здійснення дисциплінарного провадження щодо судді місцевого суду, може призвести до порушення вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

До набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон 2147-VIII) та припинення діяльності Вищого адміністративного суду України розгляд адміністративного позову ОСОБА_5 цим судом не закінчено.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України та на підставі Закону 2147-VIII справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 13 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовив повністю.

Не погодившись із постановленим у справі судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зазначила, що постановлене судом рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення винесене за неповного з'ясування усіх обставин справи, що мали значення для її вирішення, та без додержання норм матеріального права, а саме пункту 1 частини першої статті 44 Закону України від 21 грудня 2016 року 1798-VIII Про Вищу раду правосуддя (далі - Закон 1798-VIII), пункту 1 частини шостої статті 93 Закону 2453-VI, пункту 12.6 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року 52/0/15-17, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

На думку скаржника, скарга ОСОБА_6 від 12 вересня 2016 року на дії судді ОСОБА_5 не підлягала навіть реєстрації у ВРЮ, що виключало можливість її передачі члену ВРЮ для здійснення перевірки з приводу наявності/відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також подальшої передачі до ВРП. З'ясувавши, що скарга ОСОБА_6 подана з порушенням Закону 2453-VI, доповідач ВРП зобов'язаний був залишити таку скаргу без розгляду та повернути її ОСОБА_6 Недодержання чіткої компетенції органів, до повноважень яких належить здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, могло призвести до одночасного розгляду цими органами аналогічних звернень, здійснення дисциплінарних проваджень та порушення статті 61 Конституції України. Посилання суду на ту обставину, що ВККС втратила повноваження з розгляду дисциплінарних справ суддів, а ВРЮ не встигла розглянути скаргу ОСОБА_6 до створення ВРП, не виправдовує протиправності дій відповідача.

На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржене рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та повністю задовольнити адміністративний позов ОСОБА_5

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з викладених у ній підстав. Представник відповідача - Белінська ~ О. ~ В. просила оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи , заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача та представника відповідача , перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення.

Суд першої інстанції установив, що Верховна Рада України постановою від 22 квітня 1999 року 607-14 обрала ОСОБА_5 суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

12 вересня 2016 року ОСОБА_6 подав до ВРЮ скаргу на дії слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 У скарзі ОСОБА_6 порушив питання про притягнення судді ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності. Скаргу мотивовано протиправністю дій судді, вчинених ним при постановленні ухвал від 10 травня та 02 вересня 2016 року про задоволення клопотань слідчого про арешт майна.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРЮ від 12 вересня 2016 року скаргу передано члену ВРЮ Мірошниченку ~ А. ~ М. для проведення перевірки.

05 січня 2017 року набрав чинності Закон 1798-VIII.

12 січня 2017 року ВРЮ прийняла рішення про свою реорганізацію у ВРП, набуття членами ВРЮ статусу членів ВРП та здійснення повноважень членів ВРП.

Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 26 квітня 2017 року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5, рішенням від 26 липня 2017 року 2240/3дп/15-17 притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про відсторонення на 6 місяців від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, і подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням від 17 жовтня 2017 року 3307/0/15-17 ВРП змінила рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 26 липня 2017 року 2240/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 та застосувала до судді дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку зі змінами в законодавстві ВККС із 30 вересня 2016 року втратила повноваження зі здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів, тому у члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Мірошниченка ~ А. ~ М. (доповідача) не було підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_6, а у Третьої Дисциплінарної палати ВРП - для залишення дисциплінарної скарги без розгляду та закриття дисциплінарної справи.

ВеликаПалата Верховного Суду вважає обґрунтованим зазначений висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою та другою статті 93 Закону 2453-VI (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_6 до ВРЮ зі скаргою на дії слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5) дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Частиною шостою цієї статті визначено, що секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, реєструє скаргу (заяву) в день її надходження і проводить автоматизований розподіл між членами цього органу. Перевірка скарги (заяви) на прийнятність до розгляду здійснюється визначеним таким чином членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або, за дорученням такого члена органу, інспектором органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Матеріалами справи установлено, що 12 вересня 2016 року ОСОБА_6 подав до ВРЮ скаргу на дії слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5, в якій просив притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за постановлення ним ухвал від 10 травня та 02 вересня 2016 року про задоволення клопотань слідчого про арешт майна.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом автоматизованого розподілу скарги між членами ВРЮ від 12 вересня 2016 року її передано члену ВРЮ Мірошниченку ~ А. ~ М. для проведення перевірки.

На день подання ОСОБА_6 скарги до ВРЮ повноваження, організація і порядок діяльності ВРЮ визначалися Конституцією України та Законом України від 15 січня 1998 року 22/98-ВР Про Вищу раду юстиції (далі - Закон 22/98-ВР).

На підставі пункту 3 частини першої статті 3 Закону 22/98-ВР до повноважень ВРЮ було віднесено здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Статтею 94 Закону 2453-VI визначалося, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: ВККС - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; ВРП - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Таким чином, на момент подання ОСОБА_6 скарги до ВРЮ, відповідач мав повноваження здійснювати дисциплінарні провадження лише стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон 1402-VIII), частиною першою статті 108 якого встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.

05 січня 2017 року набрав чинності Закон 1798-VIII, пунктом 3 частини першої статті 3 якого визначено, що ВРП забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді.

12 січня 2017 року ВРЮ прийняла рішення про свою реорганізацію у ВРП, набуття членами ВРЮ статусу членів ВРП та здійснення повноважень членів ВРП.

Відповідно до абзацу 2 пункту 21розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону 1798-VIII заяви та скарги, передані на розгляд члену ВРЮ за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів ВРП, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

Таким чином, з набранням чинності законами 1798-VIII та 1402-VIII ВККС втратила повноваження щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів, а дисциплінарні органи ВРП набули повноважень щодо розгляду дисциплінарних проваджень щодо усіх суддів. При цьому заяви та скарги, передані на розгляд члену ВРЮ за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів ВРП, залишалися в такого члена та могли бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член.

З матеріалів справи убачається, що станом на час втрати чинності Законом

22/98-ВР перевірка скарги ОСОБА_6 на прийнятність до розгляду та розгляд цієї скарги ВРЮ не здійснені.

За таких обставин, виходячи з наведених вище положень законів 1798-VIII та 1402-VIII, повноваження щодо розгляду скарги ОСОБА_6 набула ВРП.

Відповідно до частин другої та третьої статті 42 Закону 1798-VIII дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

На підставі статті 43 Закону 1798-VIII член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок доповідача разом з дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

Матеріалами справи установлено, що член ВРП Мірошниченко ~ А. ~ М. провів попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої склав висновок з викладенням у ньому фактів та обставин, на підставі якого Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 26 квітня 2017 року відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5

Згідно із частиною тринадцятою статті 49 Закону 1798-VIII Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев'яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.

Частинами першою та другою статті 50 Закону 1798-VIII визначено, що Дисциплінарна палата обговорює результати розгляду дисциплінарної справи в нарадчій кімнаті. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Третя Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 26 липня 2017 року 2240/3дп/15-17 притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності й застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про відсторонення на шість місяців від здійснення правосуддя з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, з подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Аналізуючи дії члена ВРП Мірошниченка ~ А. ~ М. та Третьої Дисциплінарної палати ВРП під час розгляду скарги ОСОБА_6 у взаємозв'язку з наведеними вище нормами законодавства, чинними на момент здійснення ними оскаржених ОСОБА_5 дій, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для визнання цих дій протиправними, оскільки член ВРП та її дисциплінарний орган діяли відповідно до норм статей 42, 43, 49, 50, 108 та пункту 21 розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону 1798-VIII.

Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на те, що скарга ОСОБА_6 від 12 вересня 2016 року на дії судді ОСОБА_5 не підлягала реєстрації у ВРЮ, що унеможливлювало її передачу члену ВРЮ для здійснення перевірки з приводу наявності/відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а також подальшу передачу скарги до ВРП, оскільки необхідність реєстрації такої скарги (заяви) секретаріатом ВРЮ в день її надходження і проведення автоматизованого розподілу між членами цього органу були прямо передбачені частиною шостою статті 93 Закону 2453-VI (у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_6 до ВРЮ зі скаргою).

Безпідставними є посилання скаржника на те, що недодержання чіткої компетенції органів, до повноважень яких належить здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, могло призвести до одночасного розгляду ними аналогічних звернень, здійснення дисциплінарних проваджень та порушення статті 61 Конституції України з огляду на таке.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як убачається зі скарги ОСОБА_6, поданої 12 вересня 2016 року до ВРЮ, така скарга була також направлена до ВККС.

Однак з набранням чинності Законом 1402-VIII з 30 вересня 2016 року ВККС втратила повноваження щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів.

Будь-які докази, що підтверджують відкриття ВККС дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_6 на дії ОСОБА_5, а також притягнення цим органом судді до відповідальності за вказаною скаргою, сторона позивача до судів першої та апеляційної інстанцій не надала.

Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що на момент звернення ОСОБА_5 до суду з позовом до ВРП у цій справі рішенням відповідача від 17 жовтня 2017 року 3307/0/15-17 за скаргою ОСОБА_6 було притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

За таких обставин при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_5 обрав неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права, оскільки за умови притягнення судді до дисциплінарної відповідальності належним способом захисту порушеного права є звернення зі скаргою на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, до Великої Палати Верховного Суду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 у листопаді 2017 року оскаржив до суду рішення ВРП від 17 жовтня 2017 року 3307/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 26 липня 2017 року 2240/3дп/15-17.

Постановою від 17 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі П/800/487/17 у задоволенні адміністративного позову (скарги) ОСОБА_5 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення від 17 жовтня 2017 року 3307/0/15-17 відмовила. Вказане судове рішення набрало законної сили з дати його прийняття.

Таким чином, правомірність дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, що також унеможливлює задоволення його позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача з розгляду скарги ОСОБА_6 від 12 вересня 2016 року на дії судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5

На підставі частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3

Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 червня 2018 року.

Головуючий В. С. Князєв

Суддя-доповідач ~ ~ О. ~ С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк ~ Н. ~ П. Лященко

С. В. Бакуліна ~ О. ~ Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. ~ І. Рогач

Д. А. Гудима ~ І. ~ В. Саприкіна

О. Р. Кібенко ~ В. ~ Ю. Уркевич

Л. М. Лобойко ~ О. ~ Г. Яновська

Повний текст постанови підписано 25 червня 2018 року.