Постанова по делу № 462/4389/14-ц

Постанова

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа 462/4389/14-ц

провадження 61-864св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ПророкаВ. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4

представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідач - публічне акціонерне товариство Універсал Банк ,

представник відповідача - ОСОБА_7,

відповідач - приватне підприємство Нива-В.Ш. ,

відповідач - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області,

третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Універсал Банк на рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 квітня 2016 року в складі колегії суддів: Монастирецького Д. І., Кабаля І. І., Струс Л. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Універсал Банк (далі - ПАТ Універсал Банк ), приватного підприємства Нива-В.Ш. (далі - ПП Нива-В.Ш. ), відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності недійсними, скасування державної реєстрації права власності та рішення державного реєстратора.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 вересня 2010 року, яке набрало законної сили, з нього на користь ПАТ Універсал Банк стягнуто заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2007 року у розмірі 47 238,45 дол. США, що еквівалентно 365 705,57 грн.

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 17 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження.

15 березня 2011 року державний виконавець виніс постанову про арешт всього належного позивачу майна, у тому числі квартири АДРЕСА_1.

Згодом позивач дізнався, що відповідно до висновку про вартість майна, складеного фізичною особою - підприємцем, експертом, суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_9, початкова вартість об'єкта оцінки - спірної квартири становить 260 932,00 грн. Також він дізнався, що аукціон з реалізації арештованого спірного майна, призначений на 25 січня 2013 року, не відбувся у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

28 січня 2013 року ПАТ Універсал Банк звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області із заявою про придбання майна за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок ціни іпотечного майна та просило оформити акт про реалізацію предмета іпотеки.

Згідно з протоколом 1412618 проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_4, 13 лютого 2013 року прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників.

На виконання статті 49 Закону України Про іпотеку та на підставі листа ПАТ Універсал Банк від 07 лютого 2013 року предмет іпотеки - спірну квартиру передано банку шляхом зарахування його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка становить 260 932,00 грн.

На підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 20 березня 2013 року ПАТ Універсал Банк перейшло право власності на вказану квартиру.

Позивач вважає, що прилюдні торги проведені з порушенням вимог закону, оскільки його не було повідомлено про дату, час і місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації спірного майна, оголошення про проведення прилюдних торгів було розміщене з порушенням семиденного строку.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що правочин, на підставі якого ПАТ Універсал Банк набуло право власності на спірну квартиру, може визнаватись недійсним лише з підстав порушення порядку реалізації нерухомого майна, на яке рішенням суду звернуто стягнення як на предмет іпотеки.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 березня 2015 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 березня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 квітня 2016 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано недійсним протокол від 13 лютого 2013 року 1412618 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) - двокімнатної квартири загальною площею 42,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4

Визнано недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20 лютого 2013 року, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчуком Р. В., про передання ПАТ Універсал Банк нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1,) шляхом заліку його забезпечених вимог у рахунок ціни майна, яка становить 260 932,00 грн.

Визнано недійсним свідоцтво від 25 березня 2013 року, видане на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. та зареєстроване в реєстрі за 884, яким посвідчується право власності ПАТ Універсал Банк на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

Скасовано державну реєстрацію права власності ПАТ Універсал Банк на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що придбання відповідачем - ПАТ Універсал Банк арештованого майна шляхом оформлення протоколу від 13 лютого 2013 року 1412618 відповідно до статті 49 Закону України Про іпотеку за відсутності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, є грубим порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначені саме Тимчасовим положенням про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2016 року доповнено резолютивну частину рішення, провадження у справі в частині позовних вимог до ПП Нива-В.Ш. закрито.

Додаткове рішення мотивоване тим, що ПП Нива-В.Ш. припинило свою діяльність, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04 січня 2016 року зроблено запис 11741170135012744 та 05 січня 2016 року знято з обліку.

У червні 2016 року ПАТ Універсал Банк подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не повинен був визнавати недійсним протокол про проведення прилюдних торгів, складений та затверджений ПП Нива-В.Ш. , яке припинило свою діяльність, повинен був закрити провадження у цій частині під час ухвалення рішення суду, а не додаткового рішення.

Також суд апеляційної інстанції не врахував, що норми Закону України Про виконавче провадження допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів, а тому до цих правовідносин підлягає застосуванню стаття 45 Закону України Про іпотеку .

У листопаді 2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судове рішення є законним і обґрунтованим, всі висновки апеляційного суду відповідають встановленим обставинам справи, підстав для його скасування немає, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

04 січня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд встановив, що 10 вересня 2007 року між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір 11-1/632к-07, за яким ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 49 860,00 дол. США з відсотковою ставкою за користування кредитом 13,45 % строком до 09 серпня 2027 року.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_4 10 вересня 2007 року укладено договір іпотеки, за яким останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 вересня 2010 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованість за кредитним договором від 10 вересня 2007 року в розмірі 47 238,45 дол. США, що еквівалентно 363 915,57 грн та судові витрати.

15 листопада 2010 року Залізничний районний суд м. Львова видав виконавчий лист 2-3093/10 про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2007 року в розмірі 47 238,45 дол. США, або за курсом Національного банк України 363 915,57 грн, та 1 790,00 грн судових витрат.

Постановою державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_11 від 17 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження 24534655 з виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ Універсал Банк коштів у сумі 365 705,57 грн.

15 березня 2011 року державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_11 виніс постанову про арешт всього належного боржнику ОСОБА_4 майна.

29 листопада 2011 року постановою державного виконавця фізичну особу-підприємця ОСОБА_12 суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання призначено експертом у виконавчому провадженні та доручено йому надати звіт про оцінку майна. Відповідно до висновку про вартість майна, що складений фізичною особою - підприємцем ОСОБА_12, ринкова вартість об'єкта оцінки за адресою: АДРЕСА_1, на 21 грудня 2011 року становить 326 755,00 грн.

Постановою заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 20 березня 2012 року матеріали цього виконавчого провадження 24534655 передані до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та прийняті до виконання старшим державним виконавцем Германчуком Р.В. згідно з винесеною ним постановою від 20 квітня 2012 року.

10 липня 2012 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова змінено спосіб виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова у справі 2-3099/10 від 15 листопада 2010 року шляхом звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, на суму боргу в розмірі 365 705,57 грн із встановленням початкової ціни квартири на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Ця ухвала не оскаржена і набрала законної сили.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_13 від 12 листопада 2012 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_9, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання призначено експертом у виконавчому провадженні та доручено йому надати звіт про оцінку майна.

Відповідно до звіту про оцінку майна, складеного оцінювачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9, вартість нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, на 12 листопада 2012 року становить 260 932,00 грн, про що рекомендованим листом було повідомлено ОСОБА_4 і ПАТ Універсал Банк .

19 грудня 2012 року державний виконавець відповідно до статті 62 Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, на адресу Головного управління юстиції у Львівській області направив заявку на реалізацію арештованого майна, а саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 разом із пакетом необхідних документів.

Для проведення прилюдних торгів з реалізації належної ОСОБА_4 квартири було залучено ПП Нива-В.Ш. на підставі договору від 29 грудня 2012 року 1412618.

ПП Нива-В.Ш. призначило на 10.45 год. 25 січня 2013 року прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме лота 13 - предмет іпотеки: двокімнатна квартира загальною площею 42,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, про що листом від 10 січня 2013 року повідомлено державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя, а також 10 січня 2013 року на веб-сайті державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України під 477128 розміщено офіційне повідомлення.

Згідно з листом ПП Нива-В.Ш. від 25 січня 2013 року 618н аукціон з реалізації арештованого майна, а саме лота 13 - предмет іпотеки: двокімнатна квартира загальною площею 42,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, стартова ціна 260 932,00 грн без ПДВ, призначений на 25 січня 2013 року, не відбувся у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

Повторні прилюдні торги були призначені на 20 лютого 2013 року, про що 05 лютого 2013 року на веб-сайті державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України під 481903 розміщено офіційне повідомлення, а також листом від 05 лютого 2013 року повідомлено боржника. Уцінку майна на 25 % проведено 28 січня 2013 року, про що складено відповідний акт.

28 січня 2013 року ПАТ Універсал Банк направило до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області клопотання, у якому банк, керуючись статтею 49 Закону України Про іпотеку , заявляв про придбання майна за початковою ціною, що становить 260 932,00 грн, шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна та просив оформити акт про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1.

Листом начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 28 січня 2013 року ПП Нива-В.Ш. повідомлено про намір ПАТ Універсал Банк придбати іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, за початковою ціною 260 932,00 грн та зобов'язано ПП Нива-В.Ш. зняти з реалізації спірну квартиру.

За результатами проведених прилюдних торгів 13 лютого 2013 року був складений протокол 1412618 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), що належить на праві власності ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), відповідно до якого прилюдні торги визнані такими, що не відбулися, у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників. На виконання статті 49 Закону України Про іпотеку та згідно з листом ПАТ Універсал Банк від 07 лютого 2013 року 164 лот 13 - предмет іпотеки: двокімнатна квартира АДРЕСА_1 передається ПАТ Універсал Банк шляхом заліку його забезпечених вимог в рахунок ціни майна, яка становить 260 932,00 грн.

20 березня 2013 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Германчук Р. В. склав акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого 25 березня 2013 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. видала свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за 884, яким посвідчується перехід права власності на нерухоме майно від ОСОБА_4 до ПАТ Універсал Банк в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1

На виконання вимог ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, суд апеляційної інстанції встановив, що безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2012 року, якою замінено спосіб виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2010 року, фактично є рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що придбання відповідачем - ПАТ Універсал Банк арештованого майна, шляхом оформлення протоколу від 13 лютого 2013 року 1412618 відповідно до статті 49 Закону України Про іпотеку , за відсутності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, є грубим порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначені саме Тимчасовим положенням про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає, зокрема, в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Статтею 44 цього Закону передбачена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 54 Закону України Про виконавче провадження визначено особливості процедури звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно з частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування Закону України Про іпотеку до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація відповідно до частини першої статті 52 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, норми Закону України Про виконавче провадження допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Якщо за судовим рішенням з відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то суд не може змінити спосіб виконання такого судового рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватися за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України Про виконавче провадження , першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості. Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки згідно зі статтею 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави, норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання судових рішень про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Закону України Про іпотеку .

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції задовольнивши позов у частині визнання недійсним протоколу, акта державного виконавця та свідоцтва про право власності банку на квартиру з підстав неправомірного застосування до спірних правовідносин статті 49 Закону України Про іпотеку , не взяв до уваги, що Законом України Про виконавче провадження передбачені випадки для застосування порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку , без наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2012 року, якою замінено спосіб виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 15 листопада 2010 року, фактично є рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Будь-яких порушень норм закону, які б вплинули на результати торгів суд не встановив, а також не знайшли підтвердження факти порушення внаслідок цього прав і законних інтересів ОСОБА_4, який оспорює результати торгів, оскільки підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ураховуючи зазначене, а також те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд, визначені статтею 411 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування судових рішень та ухвалення у справі нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Універсал Банк задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 жовтня 2014 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 квітня 2016 року скасувати з ухваленням нового рішення.

У позові ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства Універсал Банк , відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, про визнання недійсними протоколу проведення прилюдних торгів, акта про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Пророк І. М. Фаловська С. П. Штелик