Постанова по делу № 389/2880/15-а(2-а/389/64/15)

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2018 року

Київ

справа 389/2880/15-а(2-а/389/64/15)

адміністративне провадження К/9901/14138/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 389/2880/15-а(2-а/389/64/15)

за позовом ОСОБА_2

до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Знам'янської міської ради Кіровоградської області

про визнання дій посадової особи протиправними та скасування постанови засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Знам'янської міської ради 19 від 07 серпня 2015 року,

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Богданової О.Е. від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Урасової Ю.В., Туркіної Л.П., Коршуна В.В. від 17 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

17 серпня 2015 року ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач або скаржник) звернувся до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Знам'янської міської ради Кіровоградської області (далі за текстом - Комісія або відповідач) про визнання дій посадової особи протиправними та скасування постанови засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Знам'янської міської ради від 07 серпня 2015 року 19.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим що, позивач розпочав роботи, на виконання яких у відповідності до пункту 15.1 Правил благоустрою м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга та с. Водяне необхідний дозвіл (ордер) на порушення благоустрою, дані роботи проведено на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності Знам'янської міської ради та у спільному користуванні із громадянкою ОСОБА_4 без отримання її згоди та без відповідного дозволу, а також до спливу визначеного законом строку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2015 року - залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова від 07 серпня 2015 року 19, винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Знам'янської міської ради є правомірною, ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, і прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Касаційна скарга подана 18 січня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 січня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі 389/2880/15-а(2-а/389/64/15), витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 06 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу 686/22639/15-а та призначив її до розгляду ухвалою від 18 червня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 21 червня 2018 року.

У касаційній скарзі клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що головним спеціалістом з питань екології та благоустрою управління МА та ЖКГ Знам'янської міської ради 15 липня 2015 року у відношенні позивача складений протокол про адміністративне правопорушення 6, за яким було встановлено, що останній без отримання дозволу (ордеру) на тимчасове порушення благоустрою в м. Знам'янка по вул. Гагаріна, 22 провів земляні та будівельні роботи, чим порушено вимоги пункту 15.1 Правил благоустрою м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга та с. Водяне, за що передбачена відповідальність відповідно до статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).

Підставою для складення вказаного протоколу стало комісійне обстеження тротуарної та газонної частини біля будинку АДРЕСА_1, проведене 15 липня 2015 року комісією в складі голови комісії начальника управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради ОСОБА_7, начальника юридичного відділу міськвиконкому ОСОБА_8, головного спеціаліста відділу земельних питань ОСОБА_9, головного спеціаліста з питань екології та благоустрою управління МА та ЖКГ ОСОБА_10, голови постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_11 та головного спеціаліста відділу архітектури та містобудування ОСОБА_12, в ході якого встановлено, що громадянином ОСОБА_2 без відповідних дозвільних документів та погоджень демонтовано паркан, який стояв по межі земельної ділянки, яка знаходиться у спільному користуванні з громадянкою ОСОБА_4, та розпочато роботи з улаштуванню тротуару на земельній ділянці біля квартири 1 будинку 22, також розпочато роботи на газонній частині та на тротуарі по вул. Гагаріна, які знаходяться у комунальній власності Знам'янської міської ради та про що складено відповідний акт від 15 липня 2015 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 03 липня 2015 року позивач звернувся із листом до міського голови Знам'янської міської ради з проханням дозволити йому, як власнику квартири по АДРЕСА_1 облаштувати прибудинкову та прилеглу територію тротуарною плиткою, а саме: навколо існуючих стін та вздовж тротуару, а також обрізати гілки дерев, які заважають людям ходити по тротуару. При цьому, 17 липня 2015 року виконавчий комітет Знам'янської міської ради надіслав позивачу листа, в якому повідомив про відмову у задоволенні його заяви про надання дозволу на облаштування прибудинкової і прилеглої території, з підстав не додержання ним пункту 3 статті 42 та пункту 3 статті 89 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України), а саме через відсутність письмової згоди співкористувача земельної ділянки ОСОБА_4 В результаті вищезазначеного, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Знам'янської міської ради 19 від 07 серпня 2015 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360,00 грн. за порушення пункту 15.1 Правил благоустрою м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга та с. Водяне, а саме: за проведення земляних та будівельних робіт на газонній частині та на тротуарі біля квартири АДРЕСА_1, тобто притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або в відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року 870) передбачає відповідальність лише юридичних, та фізичних осіб-підприємців, і не передбачає відповідальність громадян. Позивач є громадянином, тому на нього не розповсюджується правило надання дозволу на благоустрій території.

Крім того, скаржник зазначає, що 15 липня 2015 року посадовою особою складено протокол 6, у якому не зазначено дату, не вірно зазначено обставини справи, оскільки він суперечив припису від 06 липня 2015 року. Також, посилається на те, що під час складання протоколу указані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_9, які є посадовими особами виконавчого комітету Знам'янської міської ради.

Відповідачем заперечень чи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не подано, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для касаційного перегляду.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.

Відповідно до статті 213 КУпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, окрім інших органів, також адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Частиною першою статті 218 КУпАП України передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 152 КУпАП України розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно до статті 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З норм вказаної статті випливає, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Субєктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Пунктом 15.1 Правил благоустрою м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга та с. Водяне, передбачений порядок отримання дозволів (ордерів) на порушення благоустрою, а саме: відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, в тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка установленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).

Відповідно до частини шостої статті 26-1 Закону України Про благоустрій населених пунктів відмова у видачі дозволу видається заявнику в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу згідно із встановленим переліком; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в установленому порядку.

Частиною п'ятою та сьомою статті 26-1 Закону України Про благоустрій населених пунктів визначено, що дозвіл видається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви і, якщо у встановлений строк не видано дозвіл або відмову в його видачі, право виконання на об'єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт виникає на десятий робочий день з дня закінчення зазначеного строку, а дозвіл вважається виданим.

Відповідно до пункту 3 статті 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та висновкам судів першої та апеляційної інстанції, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанції, що постанова від 07 серпня 2015 року 19, винесена адміністративною комісією при виконавчому комітеті Знам'янською міською радою, є правомірною, ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 справи "Пономарьов проти України" ( 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд, також, звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі Проніна проти України зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine, аpplication no. 63566/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі.

Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суду попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко