Постанова по делу № 465/6434/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2018 року

Київ

справа 465/6434/15-а

адміністративне провадження К/9901/23208/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву Головного управління Держпраці у Львівській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року у справі 465/6434/15-а (провадження К/800/7452/16) за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області, Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Климчук Наталії Анатоліївни про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області (правонаступником якої є Головне управління Держпраці у Львівській області; надалі - заявник, Управління), Головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Климчук Н.А., в якому просив скасувати постанову від 14 вересня 2015 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене статтею 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 7 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року (провадження К/800/7452/16) відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління.

Управління подало до Верховного Суду України заяву про перегляд вищезазначеної ухвали суду касаційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; в редакції до 15 грудня 2017 року, що діяла на момент подання заяви) у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи .

Як на приклад неоднакового правозастосування Управління послалась на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року провадження К/800/52116/15, у якій суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У своїй заяві Управління просило рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Держпраці у Львівській області з огляду на наступне.

Статтею 235 КАС України встановлено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, в оскаржуваному рішенні суд касаційної інстанції відмовив заявнику у відкритті касаційного провадження, керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України, оскільки висновки рішень попередніх інстанцій відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, а касаційна скарга та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Враховуючи, що дане рішення постановлено з огляду на необґрунтованість касаційної скарги заявника та на викладені ним доводи, тобто з процесуальних питань, тому судове рішення не містить висновків щодо правозастосування, зокрема, пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи .

Оскільки в судовому рішенні касаційної інстанції, про перегляд якого звернулось Управління, відсутнє правозастосування зазначеної у заяві норми матеріального права, відсутні підстави для надання оцінки щодо неоднакового застосування судом даної норми.

Частиною першою статті 244 КАС України встановлено, що Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Враховуючи, що обставини, зазначені заявником у заяві, не підтвердились, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Управління.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Головного управління Держпраці у Львівській області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М.М. Гімон

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз