Постанова по делу № 207/780/16-к

Постанова

Іменем України

24 травня 2018 р.

м. Київ

справа 207/780/16-к

провадження 51-4030км18

~

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати~ Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів: ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

~

секретаря судового засідання~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_5 ,

захисника ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року ~у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016040160000025, за~ обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 309 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від~ 15 червня 2016 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк ~~~~~~~~~~~~~~~~4 роки. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_8 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_8 ~визнано винуватим та засуджено за те, що він у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, незаконно придбав та в подальшому став~ незаконно зберігати за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс ~для власного вживання без мети збуту.

12 лютого 2016 року в період часу з 19.30 год. до 20.30 год. працівниками поліції було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 і в приміщенні гаражу було виявлено і вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 121,0 г., який він зберігав для власного вживання без мети збуту.

Окрім того, ОСОБА_8 повторно у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, у невстановленому місці та у невстановленої досудовим розслідуванням особи, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту психотропних речовин у великих розмірах, незаконно придбав та в подальшому став незаконно зберігати психотропну речовину - метамфетамін у власному автомобілі ТОYОТА , для власного вживання без мети збуту.

~Так, 12 лютого 2016 року, в період часу з 18.30 год. до 19.10 год. працівниками поліції в салоні автомобіля ТОYОТА , який належить ОСОБА_8 , та який знаходився по вул. Невській у м. Дніпродзержинську було виявлено та вилучено психотропну речовину метамфетамін, вагою 8,026 г., що є великим розміром.

За апеляцією прокурора вказаний вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської~ області та постановлено свій вирок від 21 лютого 2017 року . Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~2 роки;~ за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.~ На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_8 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним про особу засудженого, просять вирок апеляційного суду змінити, застосувати до ОСОБА_8 положення ст. 75 КК України. При цьому звертають увагу на те, що суд на їх думку належним чином не врахував щире каяття ~ ОСОБА_8 , те, що він позитивно характеризується, хворіє, є інвалідом ІІІ групи та на його утриманні перебуває мати ~похилого віку. Окрім того, захисник ОСОБА_6 надіслав заяву про застосування до ОСОБА_8 ~ Закону України Про амністію у 2016 році .

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити подані касаційні скарги. Заяву про застосування до його підзахисного закону України Про амністію у 2016 році не підтримав.

Прокурор ~ ОСОБА_5 вважає, що касаційні ~скарги є необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення а також відмовити в застосуванні до ОСОБА_8 акту амністії.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні зазначених у вироку кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій за ч. ч. 1, 2 ст. 309 КК України у касаційній скарзі захисника не~оспорюється.

Доводи скарг про необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України є безпідставними.

Так, мотивуючи своє рішення щодо виду та міри покарання, яке необхідно призначити ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу: в силу ст. 89 КК України, ОСОБА_8 не судимий, є інвалідом 3-ї групи, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2013 року та страждає на наркологічне захворювання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно. Окрім того, суд також урахував обставини, що пом`якшують покарання - визнання вини та щире каяття .

На підставі цих даних у їх сукупності суд першої інстанції призначив винному покарання у виді позбавлення волі, однак дійшов висновку про можливість його виправлення та перевиховання без~відбування покарання та звільнив ОСОБА_8 від~відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Апеляційний суд, оцінюючи правильність та справедливість призначеного ОСОБА_8 ~покарання, а також обґрунтованість рішення про~~застосування ст. 75 КК України, взяв до уваги обставини, враховані районним судом.

Разом із цим, апеляційний суд дійшов висновку, що при призначенні покарання та застосуванні ст. 75 КК України не в повному обсязі судом першої інстанції прийнято до уваги те, що~~ ОСОБА_8 ~учинив злочини, які відносяться до середньої тяжкості;~ кількість вилученого у нього наркотичного засобу та психотропної речовини; дані про його особу, а саме: хоча він у силу ст. 89 КК України не судимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин та лікарських засобів.

На підставі наведених обставин у їх сукупності суд апеляційної інстанції, врахувавши мету покарання, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 без відбування покарання.

Із урахуванням зазначених даних, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретних обставин вчинення протиправних діянь, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_8 апеляційним судом ~покарання у~зазначеному виді й розмірі справедливим і таким, що відповідає вимогам ст.~65 КК України.

Водночас колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що вказані дані не свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання~ і відповідно не дають достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_8 положень~ ~~~~~~~~~~~~~ст. 75 КК України.

Стосовно клопотання захисника про застосування щодо ОСОБА_8 акту амністії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. е ст. 4. Закону України~ Про застосування амністії в Україні , ~амністія не може бути застосована до осіб,~ стосовно яких протягом останніх десяти~ років~ було

застосовано~ амністію~ або~ помилування,~ незалежно~ від~ зняття чи

погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_8 був засуджений вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2014 року за ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 321 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.~~~~~~~~~~~

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.05.2014 року ОСОБА_8 було звільнено на підставі п. г ~ ст. 1 Закону України Про амністію у 2014 році від призначеного покарання.~

У зв`язку з цим, ~колегія суддів приходить до висновку про відсутність ~правових підстав для застосування до ОСОБА_8 акту амністії.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень,~ не встановлено.

Керуючись ст. ст. 434 , 436, 441 КПК України та відповідно до п. 15 розділу~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ XI Перехідні положення КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ 2147-VIII) ,~ суд

у х в а л и в:

Вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2017 року ~щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ~- без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

~

~

ОСОБА_9 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3