Постанова по делу № 554/2028/16-ц

Постанова

Іменем України

16 травня 2018 року

м. Київ

справа 554/2028/16-ц

провадження 61-4021 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Лесько А. О., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_6,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Нова Пошта ,

третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Полтавській області,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави у складі судді Чуванової А. М. від 23 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області у складі суддів: Бондаревської С. М., Омельченко Л. М., Триголова В. М., від 24 листопада 2016 року.

Встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Пошта (далі - ТОВ Нова Пошта ), третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Полтавській області, про захист прав споживачів.

Позовні вимоги ОСОБА_6 мотивував тим, що ним у ТОВ Нова Пошта замовлено послугу з доставки вантажу з відділення у м. Чернівці до відділення у м. Рівне, що підтверджується експрес-накладною від 17 квітня 2015 року. 20 квітня 2015 року при отриманні відправлення виявлено пошкодження вантажу, що було наслідком неправильного його пакування. По факту пошкодження вантажу складено акт приймання-передачі товару. Для встановлення вартості проведення ремонтних робіт з відновлення працездатності принтеру до попереднього працездатного стану позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю фірми Малтітек (далі - ТОВ фірма Малтітек ), якою по факту заподіяних пошкоджень складено акт дефектації. Для отримання рахунку вартості запчастин, необхідних для відновлення принтеру до попереднього стану та визначених сервіс-центром ТОВ фірми Малтітек , позивач звернувся до авторизованого сервіс-центру державного підприємства Коніка Мінолта Україна . Відповідач розрахункову суму позивачу не перерахував.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вартість пошкоджених запчастин в сумі 1 895,02 грн, вартість заміни запчастин та відновлення працездатності принтеру - 500,00 грн. Крім того, враховуючи вину працівників відповідача у вигляді неналежного виконання своїх обов'язків, що призвело до пошкодження вантажу, грубе порушення Закону України Про захист прав споживачів , позивач просить стягнути завдану йому моральну шкоду в сумі 2000,00 грн, а всього: 4 395,02 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів, що встановлює вину перевізника чи розмір фактичної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2016 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, тому рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для його скасування немає.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_6 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_6 посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та зазначає, що судами неповно досліджено докази у справі.

Правом на подачу відзиву (заперечень) на касаційну скаргу учасники справи не скористалися.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 січня 2018 року зазначена справа передана на розгляд Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами установлено, що ОСОБА_7 згідно експрес-накладної від 17 квітня 2015 року 59000105624980 з відділення 1 ТОВ Нова Пошта в м. Чернівці відправив вантаж до відділення 1 у м. Рівне позивачу. Оголошена вартість вантажу вказана відправником у розмірі 4 440 грн. Повний опис відправлення визначив: ксерокс.

При складанні товарно-транспортної накладної від 17 квітня 2015 року 59000105624980 відправник, передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами Публічного договору (публічна оферта) про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на офіційному сайті http ://novaposhta.ua .

Вантаж доставлено за призначенням до відділення 1 м. Рівне, де 20 квітня 2015 року позивач оглянув його у приміщенні відділення у присутності представників перевізника та заявив, що вантаж пошкоджено. За даним фактом складено акт приймання-передачі вантажу, інформації про будь-які пошкодження упаковки вантажу сторонами до відповідного рядку акту внесено не було; стан вмісту відправлення: блок виходу паперу повністю розламаний.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно із частиною 3 статті 917 ЦК України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Нормами частини 4 статті 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, щоза наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що вантаж по вказаній накладній відправник передав для перевезення у запакованому стані без надання його представнику ТОВ Нова Пошта для перевірки на цілісність та комплектність, а тому вважали позов таким, що не підлягає задоволенню

Проте, зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанції є передчасним, оскільки судами не досліджено у якому саме стані передавався вантаж до відправлення, та ким здійснено пакування принтеру, зазначеного у накладній.

Отже, відповідно до положень статті 416 ЦПК України суду першої інстанції слід встановити ким саме здійснено пакування вантажу (принтера) 17 квітня 2015 року під час оформлення його для відправки у відділенні 1 ТОВ Нова Пошта в м. Чернівці.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції не дослідили зібрані у справі докази, не встановили у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення справи, не надали належної оцінки поданим сторонами доказам у їх сукупності та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову з підстав його недоведеності.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 та пунктом 4 частини першої Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України,

Постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 листопада 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А.О. Лесько

В.В. Пророк

І.М. Фаловська

С.П. Штелик