Постанова по делу № 452/412/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа 452/412/15-а

адміністративне провадження К/9901/17988/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Шипуліної Т.М. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. розглянув у порядку письмового провадження справу справі 452/412/15-а за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.05.2015 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.05.2015 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про порушення митних правил від 23.01.2015 2639/20909/14. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 скасовано, залишено в силі постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.05.2015 про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі 452/412/15-а за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві позивач просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі 452/412/15-а.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.10.2016 відкрито провадження за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі 452/412/15-а за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Хохуляк В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. від 22.02.2018 заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі 452/412/15-а за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови прийнято до провадження.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд перевірив матеріали справи, наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 19.10.2011 позивач ввіз на митну територію України транспортний засіб марки Fiat Tipo , номерний знак НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2 в режимі транзит по смузі руху спрощеного контролю зелений коридор пункту пропуску Шегині митного переходу Мостиська Львівської митниці ДФС.

Станом на 04.12.2014 вказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивезено.

Заступником начальника Львівської митниці ДФС 23.01.2015 прийнято постанову в справі про порушення митних правил 2639/20909/14, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено штраф у розмірі 8500,00грн.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції позивач посилається на неоднаковість застосування у подібних правовідносинах частини третьої статті 470 Митного кодексу України.

На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 позивач подав копію ухвал Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі 608/21/15 (К/800/381/16) та від 16.06.2016 у справі 448/648/15 (К/800/51327/15), в яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, не може кваліфікуватися як триваюче.

У справі, про перегляд рішення в якій заявлено вимогу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку щодо дотримання відповідачем строку накладення адміністративного стягнення з огляду на те, що вчинене правопорушення є триваючим.

Вирішуючи питання про усунення неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, на які посилається заявник, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодекс України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб.

Відповідно до частини першої статті 470 Митного кодекс України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що перелік триваючих правопорушень, визначений у статті 467 Митного кодексу України не є вичерпним.

Митний кодекс України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Судами встановлено, що перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 04.12.2014. При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що позивачем не заперечується.

Таким чином, порушення позивачем свого обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом встановленого законом строку є триваючим.

Судом відхиляються доводи позивача про те, що Митним кодексом України визначено строк виконання обов'язку щодо вивезення транспортного засобу і тому такий обов'язок є темпорально обмеженим - завершується зі спливом строків, визначених статтею 95 Митного кодексу України.

Так, встановлений законом обов'язок щодо вивезення транспортного засобу вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.

За таких обставин, висновок судів першої та касаційної інстанцій про правомірність постанови про порушення митних правил від 23.01.2015 2639/20909/14 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Враховуючи викладене, заява позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 2136-VIII), суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 у справі 452/412/15-а відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

............................

...........................

...........................

Т.М.Шипуліна,

Л.І.Бившева,

В.В.Хохуляк,

Судді Верховного Суду