Постанова по делу № 567/649/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа 567/649/16-а

провадження К/9901/6949/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області, Острозької міської ради Рівненської області, за участю третьої особи - Комунального закладу "Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради, про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Поліщук Т. М. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Євпак В. В., суддів: Капустинського М. М., Мацького Є. М.,

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області (далі - Виконком Острозької міської ради), Острозької міської ради Рівненської області (далі - Острозька міська рада), за участю третьої особи - Комунального закладу "Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради (далі - КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів"), про визнання протиправними дії Виконкому Острозької міської ради щодо відмови у виплаті середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи на виборній посаді в Острозькій міській раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету за шість місяців та стягнення коштів у сумі 43338,75 гривень.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з 15 квітня 2002 року по 12 листопада 2015 року його було обрано депутатом Острозької міської ради, та протягом всього часу обіймав посаду секретаря Острозької міської ради.

У зв'язку із закінченням строку повноважень у відповідності до пункту 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 12 листопада 2015 року позивача звільнено із займаної посади.

ОСОБА_1 стверджує, що до обрання його депутатом та секретарем Острозької міської ради він займав посаду вихователя в КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" для глухих дітей, з якої був звільнений у зв'язку з переходом на виборну посаду, згідно з пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Позивач вказує, що з метою отримання виплати середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи на виборній посаді в Острозькій міській раді внаслідок ненадання попереднього місця роботи, а саме посади вихователя в КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" для глухих дітей, з якої ОСОБА_1 звільнений у зв'язку з переходом на виборну посаду, позивач звернувся до Виконкому Острозької міської ради з відповідною заявою, однак отримав відмову у задоволенні такої вимоги.

Вважаючи дії відповідача такими, що суперечать вимогам частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", позивач звернувсь до суду з метою захисту своїх прав.

Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконкому Острозької міської ради, що полягають у відмові виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату, яку він одержував, працюючи на виборній посаді в Острозькій міській раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету за шість місяців, в зв'язку з неможливістю надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування відповідно до вимог частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Стягнуто з Острозької міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату у сумі 40478,75 гривень.

Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі Виконком Острозької міської ради, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити у позові.

В мотивування касаційної скарги вказує на безпідставність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про неможливість працевлаштування позивача за попереднім місцем роботи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, починаючи з січня 1991 року, обіймав посаду вихователя КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" для глухих дітей.

15 квітня 2002 року позивача було обрано депутатом Острозької міської ради, в якій ОСОБА_1 обіймав посаду секретаря Острозької міської ради.

У зв'язку з переходом на виборну посаду 15 квітня 2002 року у відповідності до пункту 5 статті 36 КЗпП України був звільнений з посади вихователя в Острозькій школі-інтернат для глухих дітей.

26 квітня 2006 року позивача повторно було обрано депутатом до Острозької міської ради та секретарем Острозької міської ради, про що свідчить відповідний запис 10 у його трудовій книжці.

02 листопаді 2010 року ОСОБА_1 обрано на третій термін депутатом Острозької міської ради на посаду секретаря Острозької міської ради, про що також свідчить відповідний запис 11 у його трудовій книжці.

У зв'язку із закінченням строку повноважень у відповідності до пункту 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 12 листопада 2015 року звільнено ОСОБА_1 із займаної посади.

Оскільки позивачу не була надана попередня робота, з якої був звільнений у зв'язку з переходом на виборну посаду, а саме посада вихователя у КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" для глухих дітей, ОСОБА_1 звернувся до відповідача про виплату середньої заробітної плати, яку він одержував, працюючи на виборній посаді в Острозькій міській раді.

Отримавши відмову у виплаті середньої заробітної плати, яка вмотивована листом за підписом директора КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" від 24 листопада 2015 року з проханням не брати до розгляду видану ними довідку 268 від 18 листопада 2015 року щодо неможливості працевлаштування ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним формулюванням підстав відмови, позивач повторно звернувся до Острозької міської ради із заявою від 22 грудня 2015 року про виплату йому середньої заробітної плати на період працевлаштування.

Листом Виконкому Острозької міської ради від 16 січня 2016 року 279/01-11-16 повідомлено позивача про відмову у такій виплаті з огляду на те, що на адресу відповідача надійшла відповідь від КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" за 10/06-09/16 від 14 січня 2016 року, в якому зазначено, що на даний час є можливість працевлаштування ОСОБА_1 на посаду вихователя.

07 червня 2016 року позивач повторно звернувся до Острозької міської ради із заявою про проведення виплату грошової компенсації в розмірі шести середніх заробітних плат секретаря ради.

Листом Виконкому Острозької міської ради вих-2789/01-11-16 від 23 червня 2016 року у виплаті середньої заробітної плати на період працевлаштування ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки на думку Виконкому Острозької міської ради у позивача була можливість працевлаштуватися на попередній посаді.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт можливості працевлаштування ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження, оскільки після звернення позивача за місцем попередньої роботи до КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів", йому було відмовлено у працевлаштуванні, тобто наданні йому попередньої роботи (посади) у зв'язку з тим, що за час роботи позивача в Острозькій міській раді на виборній посаді, у КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" відбулися скорочення двох посад вихователів за період з 2010-2015 років, а відтак не виконано вимоги статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Зазначена позиція була підтримана і Житомирським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Верховний Суд висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у поза робочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

За правилами статті 118 КЗпП України встановлено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01 січня 1991 року по 15 квітня 2002 року обіймав посаду вихователя КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" для глухих дітей.

В силу частини першої, другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету . У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.

Аналіз наведеної правових норм дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). В той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади.

Як вбачається з матеріалів справи позивач права на пенсійне забезпечення не набув, пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років йому не призначена, а тому позивач обґрунтовано звернувся за працевлаштуванням до директора КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів".

Станом на 17 листопада 2015 року в КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" відсутня можливість працевлаштування на посаду вихователя у зв'язку зі скороченням двох посад вихователів у період 2010-2015 років. Інша рівноцінна робота в КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів" станом на 17 листопада 2015 року відсутня, що підтверджується, зокрема, довідкою 268 від 18 листопада 2015 року, оригінал якої разом із заявою від 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 подано до відповідача для вирішення питання про збереження за ним середньої заробітної плати на період його працевлаштування передбачене частиною другою статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у зв'язку з неможливістю його працевлаштування за попереднім місцем роботи в КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів".

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що у період з 01 грудня 2015 року по 22 січня 2016 року позивач перебував на обліку як безробітний в Острозькому МРЦЗ, що також свідчить про відсутність можливості надати йому попередню роботу (посаду) у КЗ "Острозька СЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів".

Слід зазначити, що остаточну відповідь за 2789/01-11-16 позивачем отримано 23 червня 2016 року, а відтак суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.

За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності стягнення середньої заробітної плати, яку позивач одержував, працюючи на виборній посаді в Острозькій міській раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету за шість місяців, внаслідок неможливості надання попередньої роботи (посади), що узгоджується з приписами частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 11 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Н. А. Данилевич