Постанова по делу № 456/2792/16-а

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

31.01.2018 м. Київ К/9901/6651/18 456/2792/16-а

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року у справі

за позовом ОСОБА_3

до комісії з питань захисту прав дитини виконкому Стрийської міської ради Львівської області

про визнання нечинними засідання, листа, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 липня 2017 року повернув касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 2 грудня 2016 року на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_3 17 серпня 2017 року звернулась до Верховного суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС України.

Ухвалою Верховного суду України від 18 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до комісії з питань захисту прав дитини виконкому Стрийської міської ради Львівської області про визнання нечинними засідання, листа, скасування рішення та зобовязання вчинити дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1 п. 1 та пп. 7 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в чинній редакції) матеріали заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження К/9901/6651/18, адміністративна справа 456/2792/16-а) для розгляду зазначеної заяви визначено наступну колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Данилевич Н.А., судді - Бевзенко В.М., Шарапа В.М.

У відповідності до пп. 1 п. 1 та пп. 7 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в чинній редакції) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Частиною 1 ст. 235 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) передбачалось, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мали право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року і передати справу на розгляду до суду касаційної інстанції.

Підставами для перегляду заявник вважає неоднакове застосування норм процесуального права, а саме статей 30, 31 КАС України в частині вирішення судом заяви про відвід судді. Заявниця посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі про повернення касаційної скарги суд вказав на неможливість вирішення питання щодо відводу судді на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Як на приклад неоднакового застосування норм процесуального права ОСОБА_3 посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року у справі К/800/11173/17, якою суд касаційної інстанції вирішив заявлений відвід, після чого ухвалою від 02 червня 2017 року відкрив касаційне провадження.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування колегія суддів дійшла висновку про таке.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року у даній адміністративній справі касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за її позовом залишено без руху та встановлено скаржниці строк до 07 липня 2017 року для усунення недоліків. Підставою залишення касаційної скарги без руху слугували обставини ненадання до суду документу про сплату судового збору або іншого належним чином оформленого документу, що підтверджує факт звільнення від його сплати, та копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Заявниця стверджує, що суд касаційної інстанції оскаржуваною ухвалою повернув її касаційну скаргу за наявності невирішеного відводу судді, та посилається на те, що після повернення її касаційної скарги недоліки, виявлені судом, нею усунуті.

За приписами ч. 3 ст. 30 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Стаття 31 КАС України регламентує порядок вирішення питання про відвід (самовідвід). Так, у разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.

Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суд критично ставиться до обґрунтувань поданої заяви, оскільки фактично заявник не погоджується з поверненням її касаційної скарги через неврахування судом заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору. До того ж суд зазначає, що питання про відвід судді ухвалою від 13 липня 2017 року не вирішувалось, адже суд касаційної інстанції зазначив лише про неможливість його вирішення на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Тобто повернення касаційної скарги ОСОБА_3 не пов'язане з невирішенням судом заявленого нею клопотання про відвід судді, а обумовлене невиконанням скаржником ухвали касаційного суду про залишення касаційної скарги без руху.

До того ж Суд зазначає, що з наведених заявником процесуальних документів Вищого адміністративного суду України не вбачається неоднакового застосування судом норм процесуального права щодо повернення касаційної скарги. Крім того, Суд зауважує, що перевірка питань щодо стадії, на якій вирішується заява про відвід судді, в рамках даної заяви не належить до компетенції Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 244 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Із зіставлення правозастосовних висновків процесуальної ухвали, про перегляд якої подано заяву, та ухвали, наданої для порівняння, вбачається, що вони не містять ознак неоднакового застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана заявницею ухвала Вищого адміністративного суду України не може вважатись такою, що перешкоджає провадженню у справі, оскільки заявниця після усунення недоліків не позбавлена можливості повторно звернутись з касаційною скаргою до суду.

На підставі викладеного, керуючись пп. 1 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), ст.ст. 235, 236, 237, 244 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), Суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа