Постанова по делу № 800/380/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2017 року м. Київ справа 800/380/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А.

суддів Донця О.Є.

Єрьоміна А.В.

Кравцова О.В.

Мороз В.Ф.

секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі: представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Карлаша Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и л а :

13 липня 2016 року ОСОБА_9 - представник ОСОБА_6 у Вищому адміністративному суді України, як у суді першої інстанції, пред'явив позов до ВККС України про визнання протиправним та скасування рішення.

Просив визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17 травня 2016 року 3440/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6.

Заявою від 19 вересня 2016 року позивачем доповнено позовні вимоги. Зокрема, до раніше заявлених позовних вимог заявлено й вимоги до Вищої ради юстиції про визнання протиправним та скасування рішення від 15 вересня 2016 року "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у зв'язку з порушенням присяги".

Проте, ухвалою колегії суддів від 25 жовтня 2016 року клопотання ОСОБА_6 про відкликання частини позовних вимог задоволено, позовну заяву ОСОБА_6 у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 15 вересня 2016 року "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Білгород-Дністровського Одеської області у зв'язку з порушенням присяги" залишено без розгляду.

В обґрунтування раніше заявлених позовних вимог представником позивача зазначено таке.

Указом Президента України від 20 лютого 2010 року 200/2010 ОСОБА_6 призначено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п'ять років.

У березні 2014 року заступник прокурора Одеської області Занфіров М.В. звернувся до ВККС України з повідомленням про недотримання, на його думку, суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. чинного законодавства при здійсненні судом під її головуванням правосуддя у дев'яти цивільних справах, зокрема, 495/1254/13, 1505/5632/2012, 1505/8У88/2012, 1505/9645/2012, 1505/9647/2012, 1505/9655/2012, ] 1505/10071/2012, 495/1205/13, 495/1310/13.

Із урахуванням викладених у повідомленні обставин заступник прокурора просив ВККС України притягнути суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням ВККС України від 24 листопада 2015 року 3440/дп-15 стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. відкрито дисциплінарну справу.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісія дійшла висновку, що у 2012-2013 роках суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. у дев'яти справах рішення ухвалені без дотримання вимог чинного законодавства, про що зазначалося у зверненні заступника прокурора Одеської області Занфірова М.В., і 17 травня 2016 року ухвалено рішення 3440/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді ОСОБА_6. з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.

В подальшому Вищою радою юстиції прийнято рішення від 15 вересня 2016 року "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Білгород-Дністровського Одеської області у зв'язку з порушенням присяги".

Вважає, що рішення від 17 травня 2016 року 3440/дп-15 Комісією прийнято без дотримання вимог чинного законодавства та воно підлягає скасуванню, оскільки підстави для прийняття такого рішення, встановлені чинним законодавством, відсутні.

Крім цього, Комісією не дотримано й строків притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.

Представник ВККС України Карлаш Д.О. заперечив проти задоволення позову, вказавши на те, що оскаржуване рішення, на його переконання, Комісією прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Як видно з матеріалів даної справи, ОСОБА_6 призначена на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області строком на п'ять років відповідно до Указу Президента України від 20 лютого 2010 року 200/2010.

Заступник прокурора Одеської області Занфіров М.В. у березні 2014 року направив на адресу ВККС України повідомлення про наявність випадків систематичного не виконання суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. вимог чинного законодавства при здійсненні правосуддя у дев'яти цивільних справах, а саме: 495/1254/13, 1505/5632/2012, 1505/8У88/2012, 1505/9645/2012, 1505/9647/2012, 1505/9655/2012, 1505/10071/2012, 495/1205/13 та 495/1310/13.

Зокрема, у повідомлені зазначено про те, що при розгляді вказаних справ судом під головуванням судді ОСОБА_6. не було вжито заходів щодо повного з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення цих справ, не правильно застосовані норми матеріального права. Крім того, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У зв'язку із цим упродовж 2013 року прокуратурою області в апеляційному порядку були оскаржені 10 судових рішень, ухвалених у 2012-2013 роках судом під головуванням судді ОСОБА_6.. З них дев'ять судових рішень були скасовані апеляційним судом Одеської області внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Також, 10 грудня 2013 року судом апеляційної інстанції за результатами перегляду в апеляційному порядку однієї справи апеляційним судом постановлено окрему ухвалу, яку направлено на адресу голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для належного реагування.

З урахуванням наведених обставин заступник прокурора Одеської області Занфіров М.В. просив Комісію притягнути суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. до дисциплінарної відповідальності.

Перевірку даних щодо наявності (відсутності) підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді ОСОБА_6. до дисциплінарної відповідальності було проведено членом Комісії ОСОБА_10, за результатами якої складено висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки.

Рішенням ВККС України від 24 листопада 2015 року 3440/дп-15 стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. було відкрито дисциплінарну справу і за результатами її розгляду Комісія дійшла висновку, що у 2012-2013 роках суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. у дев'яти справах рішення ухвалені без дотримання вимог чинного законодавства.

17 травня 2016 року Комісією прийнято рішення 3440/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді ОСОБА_6. з посади судді у зв'язку з порушенням присяги.

У подальшому Вищою радою юстиції ухвалено рішення від 15 вересня 2016 року "Про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Білгород-Дністровського Одеської області у зв'язку з порушенням присяги".

Рішення від 17 травня 2016 року 3440/дп-15 обґрунтоване тим, що суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. при здійсненні судочинства у дев'яти цивільних справах допускалися систематичні, умисні та грубі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного їх вирішення.

В решті вони й були скасовані в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та/або процесуального права.

Надаючи правову оцінку вказаному рішенню суб'єкта владних повноважень колегія суддів вказує на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності із вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд зобов'язаний перевіряти чи оскаржувані дії вчинені, а рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Законом України "Про Вищу раду юстиції", Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд".

28 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд", яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" заяви та скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюється відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у редакції, що діяла на момент подачі заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.

На час звернення заступника прокурора Одеської області (24 березня 2014 року) чинним був Закон України від 07 липня 2010 року 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (із змінами і доповненнями).

Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у разі порушення ним присяги. Водночас, статтею 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

У статті 105 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" конкретизовані особливості звільнення судді за порушення присяги.

Так, звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням ним присяги судді може бути лише за умов встановлення фактів, які свідчать про порушення суддею присяги, і які мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.

Крім того, звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".

На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ, а Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Частиною п'ятою статті 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що за наслідками дисциплінарного провадження Вища кваліфікаційна комісія суддів України може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.

В аналогічному порядку це питання врегульовано й у статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції", в якій, зокрема, визначено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб'єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою. Якщо у процесі розгляду питання про звільнення судді Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів - про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Аналіз вказаних законодавчих норм вказує на те, що звільнення судді за порушення присяги мало відбуватися лише за поданням Вищої ради юстиції. Тобто, до повноважень Вищої ради юстиції відноситься внесення подання після розгляду цього питання на її засіданні до Верховної Ради України або Президенту України.

При цьому, до повноважень ВККС України у випадку виявлення фактів порушення суддею присяги судді відноситься виключно лише надання висновку з направленням відповідної рекомендації до Вищої ради юстиції.

Разом з тим, вказаний висновок ВККС України не є обов'язковим для Вищої ради юстиції, оскільки згідно із статтею 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" на своєму засіданні Рада при розгляді справи проводить перевірку наявності чи відсутності порушення присяги суддею та приймає відповідне рішення.

З цього слідує, що надання Комісією висновку про порушення суддею присяги є підставою для розгляду вказаного питання Вищою радою юстиції та встановлення відповідних обставин щодо наявності чи відсутності порушення суддею присяги і прийняття у встановленому порядку відповідно до наданих повноважень рішення.

Згідно з оскаржуваним рішенням ВККС України вирішила направити рекомендацію до Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_6 з посади судді з підстав, передбачених пунктом п'ятим частини п'ятої статті 126 Конституції України, і це рішення для Вищої ради юстиції носить рекомендаційний характер, а отже, не тягне за собою обов'язку приймати відповідне рішення без перевірки та встановлення наявності порушення суддею присяги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 90 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ВККС України є постійно діючим органом у системі судоустрою України. Порядок роботи ВККС України визначається її регламентом, прийнятим більшістю від загального складу ВККС України.

У статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено склад ВККС України.

Зокрема, ВККС України діє у складі одинадцяти членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років.

До складу Комісії входять: шість суддів, які призначаються з'їздом суддів України; дві особи, які призначаються з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; одна особа, яка призначається Міністром юстиції України; одна особа, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; одна особа, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України.

Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить три роки з дня призначення. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження члена Комісії два строки підряд.

Відповідно до частини сьомої статті 93 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ВККС України вважається повноважною за умови призначення до її складу не менше восьми членів.

Рішення ВККС України згідно з частиною першою статті 97цього ж Закону приймається більшістю від її загального складу.

Встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі одинадцяти членів і на момент прийняття рішення від 17 травня 2016 року 3440/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. її склад був повноважним приймати рішення з наданих законом повноважень.

При розгляді даної справи судом не встановлені порушення ВККС України порядку та процедури прийняття рішення від 17 травня 2016 року 3440/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6.

Щодо строків здійснення ВККС України дисциплінарного провадження стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. колегія суддів вказує на таке.

У період з 27 лютого 2015 року до 28 березня 2015 року такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення судді з посади з підстав порушення присяги, не був імплементований у перелік дисциплінарних стягнень, тому строки провадження щодо звільнення судді за порушення присяги не були узгоджені зі строками для застосування дисциплінарного стягнення. У цей період відповідно до статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до суддів застосовувалося тільки дисциплінарне стягнення у виді догани. Інших видів дисциплінарних стягнень цей Закон у редакції, яка діяла на той час, не передбачав.

Узгодження строків дисциплінарного провадження щодо звільнення судді за порушення присяги відповідно до статті 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" у редакції, яка набула чинності 27 лютого 2015 року, зі строками для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення судді з посади з підстав порушення присяги відбулося з набранням чинності змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", який з 28 березня 2015 року запровадив строк давності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення присяги. Тобто законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги, як виду дисциплінарного стягнення, та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося одночасно і набрало чинності з 28 березня 2015 року.

Відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Строк накладання дисциплінарного стягнення, встановлений у частині четвертій статті 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону 2010 року, до звільнення за порушення присяги не застосовувався, і звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.

У постанові від 12 квітня 2016 року (справа П/800/485/15) Верховним Судом України викладено висновок щодо застосування строків давності притягнення до відповідальності за порушення присяги судді.

Зокрема, Верховний Суд України вказав на те, що після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" уповноважений орган має вирішувати питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, зокрема, вчинені до набрання цим Законом чинності, протягом строку, встановленого частиною четвертою статті 96 зазначеного Закону. Відповідно до цієї норми дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Отже, при розгляді дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_6. ВККС України правильно було застосовано положення частини четвертої статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". Відповідно до цієї правової норми строк застосування на час прийняття Комісією оскаржуваного рішення дисциплінарного стягнення до судді ОСОБА_6. у виді направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про її звільнення з посади судді за порушення присяги за дії, вчинені у період з 19 липня 2012 року по 15 березня 2013 року, не закінчився.

Також колегія суддів вказує на таке.

Дисциплінарна справа щодо ОСОБА_6 раніше тричі призначалася до розгляду і не була розглянута у зв'язку із неявкою судді з поважних причин. ОСОБА_6 неодноразово надавала ВККС України свої пояснення щодо обставин, наведених у повідомленні заступника прокурора Одеської області, що свідчить про те, що вона не втратила інтересу до результатів дисциплінарного провадження. Разом з цим вона не була позбавлена можливості мати інформацію про стан розгляду дисциплінарної справи.

У зв'язку із цим вказана справа 17 травня 2016 року Комісією була розглянута без участі останньої, але з оголошенням її пояснень, оскільки її неявка з поважних причин в засідання була повторною. Раніше, дисциплінарна справа була тричі призначена до розгляду, зокрема, 02 лютого, 05 та 28 квітня 2016 року, але її розгляд не відбувся у зв'язку із неявкою ОСОБА_6 з поважних причин.

Рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_6 узгоджується із положеннями частини десятої статті 86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою передбачено, що у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в обов'язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

Водночас, повідомлення ВККС України про призначення до розгляду справи було направлено ОСОБА_6 на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області листом від 28 квітня 2016 року, про що свідчить зворотне повідомлення.

Крім того, відповідна інформація про день, час і місце розгляду справи була розміщена й на офіційному веб-сайті Комісії.

Отже, рішення від 17 травня 2016 року 3440/дп-15 про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6. ВККС України прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

За таких обставин, позов ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні позову представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку заяву не буде подано.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2017 року.

Судді Горбатюк С.А.

Донець О.Є.

Єрьомін А.В.

Кравцов О.В.

Мороз В.Ф.