Постанова по делу № П/800/65/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В.,

при секретарі судового засідання Шатило Р.П.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_5,

відповідача - Гунченко О.А., -

розглянувши справу за позовом ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

15 лютого 2017 року ОСОБА_7 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовною заявою до ВККС про: визнання незаконним та скасування рішення ВККС від 10 лютого 2017 року 46/вс-17; зобов'язання ВККС повторно розглянути питання щодо його допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

До позовної заяви позивач додав клопотання про забезпечення позову шляхом: зупинення проведення ВККС кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, призначеного рішенням ВККС від 7 листопада 2016 року 145/зп-16, до набрання судовим рішенням у справі законної сили; заборони ВККС проводити кваліфікаційне оцінювання, анонімне письмове тестування, виконання практичного завдання, співбесіди, тестування особистих морально-психологічних якостей, тестування загальних здібностей, визначення рейтингу та визначення результатів конкурсу на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, призначеного рішенням ВККС від 7 листопада 2016 року 145/зп-16, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 лютого 2017 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що позивач не обґрунтував підстави, за наявності яких відповідно до статті 117 КАС суд може вжити заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_7 звернувся до Верховного Суду України із заявою про його перегляд з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України та навів доводи на її обґрунтування.

Представник ВККС вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, просила відмовити у задоволенні заяви про його перегляд.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 117 КАС встановлено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За змістом частин третьої та четвертої статті 117 КАС подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Як установив суд та вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2017 року ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони ВККС проводити конкурс на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки на 16 лютого 2017 року призначено проведення першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидатів у зазначеному конкурсі, у зв'язку із чим просить захистити його порушені права.

Проте предметом оскарження у цій справі є рішення ВККС від 10 лютого 2017 року 46/вс-17, яким було відмовлено ОСОБА_7 у допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що спосіб, визначений позивачем для забезпечення позову, не може бути визнаний прийнятним, оскільки не відповідає вимогам процесуального закону та призведе до фактичного зупинення дії рішення, яке не є предметом оскарження.

Отже, наведені у заяві ОСОБА_7 доводи не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2017 року є незаконною.

За таких обставин, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , частиною шостою статті 171-1, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяви ОСОБА_7 відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.Б. Прокопенко

Судді: О.Ф. Волков

М.І. Гриців

О.В. Кривенда