Ухвала по делу № 120/9335/25

УХВАЛА

10 вересня 2026 року

м. Київ

справа 120/9335/25

адміністративне провадження К/990/31503/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Блажівська Н. Є., Олендер І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі 120/9335/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Позивач звернулась до суду із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення 0152132405 позивачці донараховано військовий збір у сумі 30735,74 грн ( в тому числі 24588,59 за основним зобов`язанням, 6147,15 за штрафними санкціями), 0152102405 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 368828,78 грн (в тому числі 295063,03 за основним зобов`язанням, 73765,75 за штрафними санкціями), 0152152405 штраф в сумі 8000,00 грн за ненадання відповіді на запит податкового органу, 0152122405 штраф в сумі 680 грн за неподання платником податкової декларації про майновий стан і доходи.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року, залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому п. 1, 3 ч. 4 ст. 328 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Такі доводи підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.

Крім цього, ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано клопотання про поновлення строку та документ про сплату судового збору.

У заяві про поновлення строку скаржник зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2026 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 21 травня 2026 року, вперше подано касаційну скаргу 08 червня 2026 року, проте ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2026 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, а повторно скаржником подано касаційну скаргу до суду 02 липня 2026 року.

Згідно ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 333 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши доводи якої та матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку.

Судом установлено, що касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам, встановленим ст. 330 КАС України.

Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, відмови у відкритті касаційного провадження або інших умов, що унеможливлюють відкриття касаційного провадження, не виявлено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Поновити строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі 120/9335/25.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі 120/9335/25.

Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи 120/9335/25.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді Н. Є. Блажівська

І. Я. Олендер