Ухвала по делу № 990/387/26

УХВАЛА

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа 990/387/26

адміністративне провадження П/990/387/26

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бучик А.Ю.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

07.09.2026 до Верховного Суду як суду першої інстанції через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія, відповідач), в якій вона просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 05.08.2026 105/зп-26 Про затвердження декодованих результатів практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду у частині затвердження результатів оцінювання практичного завдання учасника добору ОСОБА_1 (індивідуальний кодований номер роботи 0047102);

- зобов`язати ВККСУ повторно розглянути питання про результати складання кваліфікаційного іспиту (етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду) учасника добору ОСОБА_1 (індивідуальний кодований номер роботи 0047102) з урахуванням правових висновків суду.

Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначені статтею 266 КАС України.

Зокрема частиною першою цієї статті встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Проаналізувавши позовну заяву та додані до неї матеріали на предмет дотримання позивачкою вимог КАС України, Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 8 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлюється місячний строк.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачка звернулася до Верховного Суду з вимогами визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ від 05.08.2026 105/зп-26 про затвердження декодованих результатів практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду щодо неї.

Позовну заяву подано через підсистему Електронний суд 06.09.2026 о 23:36 (неділя), тобто після закінчення встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачка до позовної заяви не додала, причин пропуску такого строку не зазначила та доказів на підтвердження їх поважності не надала.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачці необхідно подати до Суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження рішення Комісії від 05.08.2026 105/зп-26 із зазначенням підстав для його поновлення та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Крім того, пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, позивачка у позовній заяві не зазначила повної адреси місця свого проживання чи перебування та поштовий індекс (вказано лише неповну адресу: Одеська область, Балта).

Слід також зазначити, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини третьої статті 2 КАС України, належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За правилами частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до приписів частин першої, четвертої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частинами першою, другою та четвертою статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За змістом же частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

У той же час пунктами 5, 8 частини п`ятої статті 160 КАС України установлено, що у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У даному ж випадку до позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування у ВККСУ:

- належним чином завіреної копії рішення ВККСУ від 05.08.2026 105/зп-26;

- усіх наявних документів та матеріалів, в яких зафіксовано результати індивідуального оцінювання практичного завдання позивачки членами екзаменаційної комісії, у тому числі індивідуальних оціночних листів, відомостей, записів, зауважень, коментарів, висновків, протоколів та інших документів або матеріалів, в яких відображено оцінки за окремими елементами практичного завдання;

- інформації та документів щодо оцінок, виставлених кожним членом екзаменаційної комісії за практичне завдання позивачки 0047102, у розрізі окремих елементів, передбачених відповідними методичними вказівками;

- документів та матеріалів, що підтверджують проведення або непроведення перевірки наявності суттєвих розбіжностей між оцінками членів екзаменаційної комісії щодо роботи 0047102, а також результати такої перевірки;

- копії Модельного судового рішення (еталону) з цивільної спеціалізації від 16.10.2025, яке використовувалося під час перевірки відповідних практичних завдань;

- копії Методичних роз`яснень для членів екзаменаційної комісії, які застосовувалися під час перевірки та оцінювання практичних завдань відповідної групи.

Проте, всупереч згаданих вимог процесуального закону, позивачка письмово не повідомила про об`єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить, а також не надала доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідних документів для подальшого подання їх безпосередньо до суду.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду:

- відомостей про повну адресу місця проживання чи перебування ОСОБА_1 , поштового індекса;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку щодо звернення із вимогами про оскарження рішення ВККСУ від 05.08.2026 105/зп-26 та доказів поважності причин його пропуску;

- всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі відсутності таких - доказів, які підтверджують здійснення усіх залежних від позивачки дій, спрямованих на отримання відповідних документів.

Роз`яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

А.Ю. Бучик,

Суддя Верховного Суду