Ухвала по делу № 152/645/26

1-кп/130/209/2026

152/645/26

У Х В А Л А

09.09.2026 р. м. Жмеринка

Колегія суддів Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Жмеринка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 348 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026020150000023 від 02.02.2026,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в :

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_6 подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, оскільки 12.09.2026 року спливає строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 відповідного запобіжного заходу і продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, яке в судовому засіданні підтримала.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, або застосувати запобіжний захід із заставою.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_8 підтримав захисника обвинуваченого.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до такого.

Колегією суддів встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 04.02.2026, продовжений ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 01.04.2026 та продовжений ухвалами Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.05.2026, від 25.05.2026 та від 15.07.2026 спливає 12.09.2026.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини Тейс проти Румунії , автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченим ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків/експертів, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що при обранні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою від 04.02.2026 були наступні ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання, що йому загрожує; незаконно впливати на свідків; може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Встановлено, що хоча і обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, має місце проживання, одружений, однак офіційно не працює, обвинувачується у вчиненні ним особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 348 КК України, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 15 років або довічне ув`язнення, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним в інкримінованому йому злочині, він може переховуватись від суду, судове слідство у справі не здійснене, а тому є ризики незаконного впливу на свідків, а також переховування від суду та продовження чи повторення протиправної поведінки.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 виправдане, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 і відсутність підстав для зміни запобіжного заходу та задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178,183,184, 314-316 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 348 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026020150000023 від 02.02.2026 у виді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів, а саме до 07 листопада 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча

Судді