Ухвала по делу № 350/544/24

Справа 350/544/24

Номер провадження 1-кп/350/38/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду кримінального провадження 12022090000000216, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 240 КК України, клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України -

установив:

У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження 12022090000000216, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 240 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, строком на 60 діб.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 240 КК України.

У ході досудового розслідування ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 181 680 грн. Визначена судом сума застави була внесена 19 березня 2024 року.

У подальшому під час судового розгляду на обвинуваченого ОСОБА_5 покладалися обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, строк дії яких неодноразово продовжувався ухвалами Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.

Прокурор вказав, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час не завершений, усі докази сторони обвинувачення судом не досліджені, не допитані всі свідки у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України.

Зокрема, на переконання прокурора, продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_5 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи характер пред`явленого йому обвинувачення та тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим.

Також прокурор послався на ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд триває та не всі свідки сторони обвинувачення допитані безпосередньо судом.

Крім того, прокурор вказав на наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, посилаючись на характер та обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення.

З огляду на наведене прокурор вважає, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього процесуальних обов`язків, не відпали та продовжують існувати, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого просив покласти на нього строком на 60 діб обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування щодо обставин вчинення кримінального правопорушення зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора та покладення на нього зазначених процесуальних обов`язків не заперечив.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, що вирішується, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється чи обвинувачується.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, що характеризують особу.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід та зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною сьомою статті 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Таким чином, процесуальні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, мають самостійно визначений законом строк дії. Після закінчення встановленого судом строку вони припиняють свою дію в силу закону.

Згідно з частиною одинадцятою статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Отже, застава як запобіжний захід діє до її припинення у встановленому законом порядку незалежно від закінчення строку дії додатково покладених на особу процесуальних обов`язків.

Судом встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 181 680 грн, а 19 березня 2024 року визначена судом сума застави була внесена.

Ухвалами Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2024 року, 11 червня 2024 року, 06 серпня 2024 року та 19 вересня 2024 року строк дії покладених на ОСОБА_5 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків продовжувався.

На час вирішення цього клопотання строк дії раніше покладених на обвинуваченого обов`язків закінчився, у зв`язку з чим вони припинили свою дію відповідно до частини сьомої статті 194 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 240 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Суд враховує, що сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення та суворість можливого покарання не можуть бути єдиною та достатньою підставою для висновку про існування ризику переховування обвинуваченого від суду.

Водночас тяжкість можливого покарання є обставиною, яка підлягає врахуванню судом у сукупності з іншими відомостями про обвинуваченого, характером інкримінованого йому кримінального правопорушення та конкретними обставинами кримінального провадження.

Судовий розгляд цього кримінального провадження на даний час не завершений. Дослідження доказів триває, не всі свідки у кримінальному провадженні допитані безпосередньо судом.

З огляду на характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення у разі визнання ОСОБА_5 винуватим покарання, пов`язаного з позбавленням волі, суд погоджується з доводами прокурора про те, що ризик переховування обвинуваченого від суду на цій стадії судового провадження повністю не відпав.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження триває, а не всі свідки сторони обвинувачення допитані безпосередньо судом.

Відповідно до засади безпосередності дослідження показань, речей і документів суд повинен безпосередньо дослідити докази, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Тому до моменту безпосереднього допиту відповідних свідків судом зберігається можливість здійснення на них впливу з метою зміни ними показань, відмови від їх надання або спотворення відомостей про обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, на час розгляду клопотання не втратив своєї актуальності.

Оцінюючи доводи прокурора щодо ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, суд враховує характер інкримінованого йому діяння, обставини кримінального провадження, а також дані, на які посилається сторона обвинувачення.

Водночас зазначений ризик оцінюється судом не ізольовано, а в сукупності з іншими встановленими обставинами, стадією судового розгляду та необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до завершення розгляду кримінального провадження.

Суд також бере до уваги, що протягом періоду застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави та дії раніше покладених на нього процесуальних обов`язків відомостей про істотне порушення ним таких обов`язків суду не надано.

Разом з тим належна процесуальна поведінка обвинуваченого у період дії відповідних обмежень сама по собі не свідчить про припинення ризиків, для запобігання яким вони були встановлені, та не виключає необхідності застосування передбачених законом засобів забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого надалі.

При цьому прокурор не порушує питання про зміну застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш суворий або про збільшення розміру застави, а просить покласти на обвинуваченого передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, спрямовані на забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Суд враховує характер запропонованих прокурором обов`язків та вважає, що вони безпосередньо пов`язані з установленими ризиками і спрямовані на їх мінімізацію.

Суд також враховує, що ОСОБА_5 проти задоволення заявленого прокурором клопотання та покладення на нього зазначених обов`язків не заперечив.

Таким чином, оцінивши наведені прокурором обставини в їх сукупності, характер та тяжкість пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, стадію судового розгляду кримінального провадження, необхідність подальшого дослідження доказів та допиту свідків, поведінку обвинуваченого, а також характер і ступінь ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України, суд приходить до висновку, що на даний час існує необхідність у покладенні на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

За наявності застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави та встановленої необхідності забезпечення його належної процесуальної поведінки, на обвинуваченого слід покласти відповідні обов`язки на строк, який відповідно до частини сьомої статті 194 КПК України не може перевищувати двох місяців.

Керуючись статтями 176-178, 182, 194, 196, 331 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, - задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання;

утримуватися від спілкування щодо обставин вчинення кримінального правопорушення зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків визначити до 06 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід, а також можуть настати інші наслідки, передбачені КПК України.

Контроль за виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків покласти на прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя