Pravosvit
УКРРУСENG

Сегодня

Рабочий столНовостиКалендарь делЦентр уведомлений
  • Досье компании
  • Массовая проверка списка
  • Мои проверки
  • Исполнительные производства
  • Поиск решений
  • Практика ЕСПЧ
  • Аналитика дел
  • Аналитика судей
  • Судебная карта
  • Кодексы и законы
  • Поиск по законодательству
  • Разбор договора
  • Соответствие закону
  • Генерация документов
  • Мои документы

Инструменты

СпециалистыОбъекты под наблюдением

Сервис

ИзбранноеИстория запросовКалькуляторыТарифы и квотаКомандаНастройки
← Судебная практика

Ухвала по делу № 991/3899/25

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 04.09.2026
полный текст загружен из реестра и сохранён11 318 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
991/3899/25
Дата принятия
04.09.2026
Суд
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Судья
Фаловська Ірина Миколаївна
Форма судопроизводства
Цивільне
Тип акта
Ухвала
Категория дела
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Текст решения

УХВАЛА

04 вересня 2026 року

м. Київ

справа 991/3899/25

провадження 61-5432св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечваль Ян Вадимович, на рішення Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2026 року у складі колегії суддів Хамзіна Т. Р.,

Михайленко В. В., Мойсака С. М. та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2026 року у складі колегії суддів

Калугіної І. О., Панкулича В. І., Семенникова О. Ю.,

УСТАНОВИВ:

У травні 2025 року держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:

визнати необґрунтованими активами автомобілі марки BMW X6 DRIVE 30D M Sport/G6, номер кузова НОМЕР_1 , 2023 року випуску, та Toyota Camry Hybrid, номер кузова НОМЕР_2 , 2022 року випуску;

стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у дохід держави Україна

по вартості необґрунтованого активу у розмірі 2 014 500 грн з кожного;

стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у дохід держави Україна автомобіль марки Toyota Camry Hybrid, який належить їм на праві спільної сумісної власності.

Вищий антикорупційний суд рішенням від 09 січня 2026 року позов держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури задовольнив частково.

Визнав необґрунтованими активи: автомобілі марки BMW X6 DRIVE 30D M Sport/G6, номер кузова НОМЕР_1 , 2023 року випуску, та Toyota Camry Hybrid, номер кузова НОМЕР_2 , 2022 року випуску.

Стягнув з ОСОБА_2 у дохід держави Україна автомобіль марки Toyota Camry Hybrid, номер кузова НОМЕР_2 , 2022 року випуску.

Стягнув з ОСОБА_1 в дохід держави Україна вартість необґрунтованого активу - автомобіля марки BMW X6 DRIVE 30D M Sport/G6, номер кузова НОМЕР_1 , 2023 року випуску, у розмірі 4 029 000 грн.

Скасував арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду

від 05 травня 2025 року у справі 991/3899/25 на квартиру

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 290258680000) вартістю 1 857 925,68 грн, яка належить ОСОБА_3 на праві власності, та заборону переміщення транспортного засобу марки Hyundai Solaris, номер кузова НОМЕР_3 , 2016 року випуску, за межі території України.

Інші засоби забезпечення залишив без змін.

Не погодившись з рішенням Вищого антикорупційного суду від 09 січня

2026 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановою від 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення. Рішення Вищого антикорупційного суду від 09 січня 2026 року залишила без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечваль Я. В., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Нечваль Я. В., міститься клопотання про розгляд справи за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вказаного клопотання

з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення у справі Жук проти України , заява 45783/05, від 21 жовтня

2010 року).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.

ЄСПЛ неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення у справі Аксен проти Німеччини , заява 8273/78, від 08 грудня 1983 року).

Проте, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема, тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі Аксен проти Німеччини , заява 8273/78, від 08 грудня 1983 року).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що сторони у справі вже надали аргументи на підтвердження своїх вимог або заперечень, остання розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи.

Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю позивача/відповідача та/або його представника у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Підстав для розгляду справи в судовому засіданні за участю сторін немає, тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечваль Я. В., про розгляд справи за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника необхідно відмовити.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нечваль Ян Вадимович, про розгляд справи за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника відмовити.

Cправу за позовом держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх вартості в дохід держави призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗