Pravosvit
УКРРУСENG

Сегодня

Рабочий столНовостиКалендарь делЦентр уведомлений
  • Досье компании
  • Массовая проверка списка
  • Мои проверки
  • Исполнительные производства
  • Поиск решений
  • Практика ЕСПЧ
  • Аналитика дел
  • Аналитика судей
  • Судебная карта
  • Кодексы и законы
  • Поиск по законодательству
  • Разбор договора
  • Соответствие закону
  • Генерация документов
  • Мои документы

Инструменты

СпециалистыОбъекты под наблюдением

Сервис

ИзбранноеИстория запросовКалькуляторыТарифы и квотаКомандаНастройки
← Судебная практика

Ухвала по делу № 185/1657/23

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · 03.09.2026
полный текст загружен из реестра и сохранён8 188 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
185/1657/23
Дата принятия
03.09.2026
Суд
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Судья
Білик Наталія Володимирівна
Форма судопроизводства
Кримінальне
Тип акта
Ухвала
Категория дела
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

Текст решения

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Київ

справа 185/1657/23

провадження 51-3219 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 .

Суть питання та встановлені судом обставини

Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 6 ст. 152 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі та за ч. 6 ст. 153 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі частин 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення однакових за видом і розміром покарань, які визначені у максимальних межах санкцій статей (частин статей), остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення невідбутої частини менш суворого покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2013 року довічним позбавленням волі за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення в період часу з 15 серпня 2022 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму в розмірі 500 000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєними злочинами.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій він не погоджується з ухваленими щодо нього судовими рішеннями та порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку.

Мотиви Суду

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,

суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 3 - 5 ч. 2 та ч. 5 зазначеної статті.

Відповідно до ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються судове рішення, що оскаржується, обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального

та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни

чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна

із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.

Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення. Крім того, коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається.

Однак всупереч вищевказаному засуджений ОСОБА_4 зазначених вимог процесуального закону не дотримався.

Зокрема, засуджений у касаційній скарзі не вказує, які саме судові рішення він оскаржує, жодних ідентифікаційних даних цих рішень скарга не містить . Наведене перешкоджає суду касаційної інстанції визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку.

Крім того, засуджений не зазначає у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржених ним судових рішень та не наводить у скарзі конкретних порушень закону, допущених судами, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для їх скасування чи зміни.

Натомість обґрунтування касаційної скарги зводиться до того, що засуджений заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, а лише виходить із фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Не містить касаційна скарга і вимог, які б узгоджувалися з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги.

Цією статтею передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Також всупереч ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги не додано копій судових рішень, які оскаржуються.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України , колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗