Ухвала по делу № 185/1657/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Київ

справа 185/1657/23

провадження 51-3219 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 6 ст. 152 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі та за ч. 6 ст. 153 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі частин 1, 2 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення однакових за видом і розміром покарань, які визначені у максимальних межах санкцій статей (частин статей), остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення невідбутої частини менш суворого покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2013 року довічним позбавленням волі за цим вироком, остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення в період часу з 15 серпня 2022 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму в розмірі 500 000 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєними злочинами.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , у якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить оскаржені судові рішення скасувати, а кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити.

Мотиви Суду

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,

суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2, частин 5, 6 цієї статті.

Відповідно до ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, а також копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального

та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни

чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.

Однак всупереч вищевказаному захисник ОСОБА_4 у касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України для скасування оскаржених судових рішень, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням статей 412, 413 КПК України не наводить.

Крім цього, зазначає про суворість призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання, проте не обґрунтовує у чому полягає його явна несправедливість як це передбачено ст. 414 КПК України.

Натомість скаржник, посилається на неповноту судового розгляду та заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Позиція захисника є суперечливою з огляду на те, що він акцентує увагу на незаконності судових рішень з підстави істотного порушення кримінального процесуального закону, і разом з тим, убачає за можливе закрити кримінальне провадження після їх скасування.

Поза увагою скаржника залишилось те, що касаційний суд позбавлений можливості самостійно досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено судами попередніх інстанцій, про що він по суті просить у касаційній скарзі, формулюючи свої вимоги про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Також захисник вказує на оскарження ним вироку суду першої інстанції, проте не зазначає у чому саме полягає його незаконність чи необґрунтованість з огляду на положення статей 412 - 414 КПК України.

На виконання вимог ч. 5 ст. 427 КПК України захисник ОСОБА_4 додав до касаційної скарги копію вироку суду першої інстанції, отриману з Єдиного державного реєстру судових рішень, яка є деперсоніфікованою, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати особи учасників кримінального провадження.

Крім цього, захиснику слід звернути увагу, що з урахуванням вимог, викладених у ч. 6 ст. 427 КПК України, копії судових рішень, як доданих до касаційної скарги додатків, він має долучити у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України , колегія суддів вважає

за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

З цих підстав Суд постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2026 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_3