Постанова по делу № 686/24958/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

м. Київ

справа 686/24958/16-ц

провадження 61-9538св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Хмельницька районна державна адміністрація, Хмельницька міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька районна державна адміністрація, Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,

позивач за об`єднаним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідачі за об`єднаним позовом: ОСОБА_2 , Хмельницька районна державна адміністрація,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватна фірма П. В. М. ,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року у складі колегії суддів П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької районної державної адміністрації, Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсними розпоряджень, скасування державного акта на право власності на землю, визнання безпідставною відмови від погодження меж земельної ділянки, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька районна державна адміністрація, Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватна фірма П. В. М. , про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з позовом, зазначала, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 07 квітня 1997 року їй належить на праві власності земельна ділянка площею 0,10 га, яка розташована на території Хмельницької міської ради, з цільовим використанням для будівництва та обслуговування житлового будинку. Межові знаки по периметру ділянки у вигляді паркану встановлено в 1997 році. Зазначала, що на цій земельній ділянці вона побудувала будинок, де проживає з сім`єю з 2008 року.

За її заявою ТОВ Бюро судових будземекспертиз виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з визначенням координат поворотних точок об`єкта Державного земельного кадастру.

Проте згідно рішення державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області позивачу було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв`язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини та повідомлено, що земельна ділянка, яку передбачається зареєструвати, перетинається з ділянкою з іншим кадастровим номером, рекомендовано уточнити координати поворотних точок меж земельних ділянок, їх місце розташування та повторно подати документи на державну реєстрацію.

На підставі адвокатських запитів стало відомо, що ОСОБА_2 оформив в квітні 2005 року приватизацію земельної ділянки, до якої включено по точках координат та даних державної кадастрової карти України частину земельної ділянки позивача, хоча фактично дана земельна ділянка згідно межових знаків у вигляді паркану по площі 0,10 га за конфігурацією відповідає земельній ділянці, відображеній у правовстановлюючому документі - державному акті про право власності на землю позивача. Вказано, що відповідач ОСОБА_2 відмовляється підписати в технічній документації акт погодження меж, так як площа його земельної ділянки складає менше 0,10 га по фактичних межових знаках, які встановлені з 1997 року.

У зв`язку з цим, позивач просила суд визнати недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації 180/05-р від 11 квітня 2005 року в частині надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в житловому масиві ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації 315/05-р від 11 квітня 2005 року про внесення змін до пункту 1 розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації 180/05-р від 15 березня 2005 року; скасувати державний акт на право приватної власності на землю, кадастровий номер 68250082200:05:004:0432, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,10 га на АДРЕСА_2 , житловий масив ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в даний час: АДРЕСА_2 ; визнати безпідставною відмову від погодження меж суміжної ділянки ОСОБА_2 в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , не погоджуючись із поданим ОСОБА_1 позовом, у січні 2017 року звернувся в суд із зустрічним позовом, у якому вказав, що первісний позов ОСОБА_1 є незаконним та безпідставним. Зустрічний позов обґрунтовував тим, що позивач у первісному позові не зазначила, яким чином він порушує належне їй право на земельну ділянку, що знаходиться на АДРЕСА_3 . Вказує на те, що згадану земельну ділянку йому було передано у власність рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради за 907 від 25 квітня 1996 року та визначено місце її розташування на АДРЕСА_2 .

У зустрічному позові ОСОБА_2 просив винести рішення про усунення перешкод в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 68250082200:05:004:0438, витребувавши з незаконного володіння ОСОБА_1 частину вказаної земельної ділянки площею 0,0087 га шляхом знесення спорудженого позивачем паркану.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із ще одним позовом до ОСОБА_2 , Хмельницької районної державної адміністрації, управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватна фірма П. В. М. , про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, вказувала, що ОСОБА_2 неправомірно набув право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована на території Грузевицької сільської ради у житловому масиві Обрій , а саме - це право було набуто на підставі розпорядження органу, який на час прийняття такого рішення не був наділений відповідними повноваженнями розпоряджатись цією земельною ділянкою. На її думку, виконавчий комітет Хмельницької міської ради, приймаючи рішення від 27 березня 1997 року про передачу їй, ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га, яка розташована на території Хмельницької міської ради на АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та видаючи державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, діяв в межах своєї компетенції відповідно до вимог статей 10, 17 ЗК України (1992 року), в той час, як передача земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 відбулася не Хмельницької міською радою, а Хмельницькою районною державною адміністрацією.

Тому, при прийнятті розпоряджень Хмельницької районної державної адміністрації від 15 березня 2005 року, від 11 квітня 2005 року про затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у власність, зміну адреси та видачу державного акта на спірну земельну ділянку спочатку потрібно було вилучити у встановленому законом порядку її у користувача, тобто у Хмельницької міської ради, а потім вирішувати питання про надання її іншим особам. У зв`язку із наведеним оскаржувані розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації видані з перевищенням повноважень, визначених статтею 17 ЗК України, так як місцева адміністрація не мала права розпоряджатися цією землею.

За таких обставин, вважає, що розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 15 березня 2005 року про затвердження проекту землеустрою, передачу у власність та видачу державного акта та розпорядження від 11 квітня 2005 року про зміну адреси земельної ділянки, що стосується ОСОБА_2 слід визнати незаконними та скасувати, оскільки Хмельницька районна державна адміністрація не мала права розпоряджатися цією землею.

Окрім того, ОСОБА_2 , скориставшись відсутністю заборони та знаючи про наявність спору в суді з 2016 року, незаконно до вирішення спору звернувся до державного реєстратора та 21 жовтня 2019 року оформив реєстрацію права власності на земельну ділянку та вніс зміни в поворотні точки кутів координат спірної земельної ділянки.

Вважала, що внаслідок допущеної помилки при виготовленні технічної документації із землеустрою відбулася накладка земельної ділянки ОСОБА_2 на належну їй земельну ділянку. Координати поворотних точок, визначені інженером-землевпорядником, не відповідають дійсності, а сама земельна ділянка значно не вписується у фактичну конфігурацію земельної ділянки, якою користується в даний час ОСОБА_2 , а також вона не є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_4 та виходить за червону лінію із сторони АДРЕСА_1 на проїжджу частину дороги.

З врахуванням уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації 180/05-р від 15 березня 2005 року про затвердження проекту відведення земельної ділянки, передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в житловому масиві ІНФОРМАЦІЯ_1 за межами Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації 315/05-р від 11 квітня 2005 року про внесення змін до пункту 1 розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації 180/05-р від 15 березня 2005 року про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки замість адреси АДРЕСА_1 вважати АДРЕСА_2 (в даний час адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 ); визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯБ 114300, виданий Хмельницькою районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 , кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, на земельну ділянку площею 0,10 га на АДРЕСА_2 , житловий масив ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в даний час адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 ; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_2 , житловий масив ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в даний час адреса земельної ділянки: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , номер запису про право власності 33833717 від 21 жовтня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1945095268250 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 20 грудня 2018 року, яке залишив без змін Хмельницький апеляційний суд постановою від 16 травня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнив. Усунув перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,10 га (кадастровий номер 68250082200:05:004:0438), витребувавши з незаконного володіння ОСОБА_1 частину вказаної земельної ділянки площею 0,0087 га шляхом знесення спорудженого паркану, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640,00 грн; скасував заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 23 грудня 2016 року, та зняв арешт із земельної ділянки (кадастровий номер 68250082200:05:004:0438) площею 0,10 га, що знаходиться на АДРЕСА_2 , житловий масив ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району, належної на праві власності ОСОБА_2 .

Рішення мотивоване тим, що непідписання акту погодження меж земельних ділянок не порушує прав на отримання земельних ділянок у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на приватизацію земельної ділянки позивачем, в тому числі і прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування. Висновком експерта підтверджено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 .

Верховний Суд постановою від 14 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 грудня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суди першої інстанції та апеляційної інстанції не дослідили докази в повному обсязі, не перевірили пояснення сторін, тобто не виконали своїх обов`язків, визначених законом, щодо повного, всебічного й об`єктивного встановлення обставин справи, а тому дійшли передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 26 лютого 2020 року об`єднав в одне провадження справу 686/24958/16-ц та справу 686/23326/19, присвоїв цивільній справі з об`єднаними позовними вимогами обліково-статистичний 686/24958/16-ц.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 11 серпня 2020 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучив Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 29 січня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог до відповідача управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області закрив.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 29 січня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької районної державної адміністрації, Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсними розпоряджень, скасування державного акта, визнання безпідставною відмови від погодження меж відмовив. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватна фірма П. В. М. , про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовив. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Хмельницька районна державна адміністрація, Хмельницька міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовив.

Скасував заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 23 грудня 2016 року та зняв арешт із земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, площею 0,10 га, що знаходиться на АДРЕСА_2 , житловий масив ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району, належної на праві власності ОСОБА_2 .

Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 01 травня 2024 року прийняв відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги в частині оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 закрив.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишив без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав щодо володіння та користування належною їй земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 18 липня 2024 року відкрив касаційне провадження у зазначеній справі та витребував її із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

27 серпня 2024 року справу передано колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Верховний Суд ухвалою від 09 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року у цій справі відмовив.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як підставу для касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі 350/67/15, від 20 березня 2019 року у справі 514/1571/14-ц, від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), також суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник вказує, що Хмельницька районна державна адміністрація при прийнятті розпорядження про надання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку належним чином не здійснила перевірку поданої технічної документації, що призвело до порушення прав позивача.

Хмельницька районна державна адміністрація не мала повноважень розпоряджатися земельною ділянкою.

ОСОБА_2 незаконно оформив реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_1 відбулося у зв`язку з тим, що земельна ділянка виступає на дорогу по всій ширині, як і в інших сусідів по вулиці.

ОСОБА_1 не оскаржує ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 01 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

Відзив на касаційну скаргу

У серпні 2024 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 25 квітня 1996 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради рішенням 907 ОСОБА_2 виділив земельну ділянку площею 1000 кв. м на АДРЕСА_2 та дозволив будівництво житлового будинку (т. 1 а. с. 43).

У листопаді 1996 року ОСОБА_2 видано архітектурно-планувальне завдання НОМЕР_1 на будівництво житлового будинку за вказаною адресою (т. 1 а. с. 42-зв.).

10 грудня 1996 року управління архітектури та містобудування склало план відведення земельної ділянки в АДРЕСА_2 для її передачі під забудову в користування ОСОБА_2 на підставі рішення Хмельницького міськвиконкому від 25 квітня 1996 року 907, який затвердив зам. головного архітектора м. Хмельницького 10 грудня 1996 року. Відповідно до вказаного плану земельні ділянки на АДРЕСА_4 мали розміри 52,1 м на 19,2 м(т. 1 а. с. 41).

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради рішенням від 25 квітня 1996 року 907 виділив ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1000 кв. м на АДРЕСА_3 та дозволив будівництво індивідуального житлового будинку. При цьому, зобов`язав забудовників отримати в управлінні архітектури та містобудування паспорт забудови, зареєструвати отриману земельну ділянку в земельному відділі міськвиконкому та податковій інспекції по м. Хмельницькому. Неосвоєні протягом двох років земельні ділянки вилучаються із землекористування громадян(т. 4 а. с. 98).

27 березня 1997 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради рішенням 1493 ОСОБА_6 надав у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га на території Хмельницької міської ради на АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку та видав державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ 027914 від 07 квітня 1997 року (т. 1 а. с. 11).

Згідно вказаного державного акта на право приватної власності на землю, зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_6 становили 19,2 м на 52,1 м, а відповідно до опису суміжних меж землекористування в точках від Г до А розташоване землеволодіння ОСОБА_2 .

04 квітня 2002 року ОСОБА_5 змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 (т. 1 а. с. 10).

В 2005 році ліцензована землевпорядна організація - приватна фірма П. В. М. розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні ОСОБА_2 , та передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в житловому АДРЕСА_2 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (т. 1 а. с. 32).

15 березня 2005 року Хмельницька районна державна адміністрації розпорядженням 180/05-р ОСОБА_2 затвердила проект землеустрою та передала земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району у власність (т. 1 а. с. 43-зв.).

11 квітня 2005 року Хмельницька районна державна адміністрація розпорядженням 315/05-р внесла зміни до вказаного розпорядження в частині адреси земельної ділянки - АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 44).

03 червня 2005 року Хмельницька районна державна адміністрація розпорядженням ОСОБА_2 видала державний акт серії ЯБ 114300, який зареєстрований в Книзі записів державних актів за 010574300004, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка розташована на території Грузевицької сільської ради у житловому масиві Обрій . Згідно національної кадастрової системи означеній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 68250821200:05:004:0438 (т. 1 а. с. 75).

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю, зовнішні межі земельної ділянки ОСОБА_2 становили 19,2 м на 52,1 м, а відповідно до опису суміжних меж землекористування в точках від А до Б розташоване землеволодіння ОСОБА_5

01 липня 2005 року земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі, відкрито Поземельну книгу, згідно кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, її зовнішні межі становили 19,2 м на 52,08 м (т. 1 а. с. 92-98).

21 липня 2016 року для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці ОСОБА_1 звернулась з заявою до ТОВ Бюро судових будземекспертиз про виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з визначенням координат поворотних точок об`єкта Державного земельного кадастру. У вересні 2016 року ТОВ Бюро судових будземекспертиз виготовило вказану технічну документацію (т. 1 а. с. 13-27).

01 жовтня 2016 року згідно з рішенням державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області PB-6800148622016 ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру в зв`язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Рекомендовано: земельна ділянка яку передбачається зареєструвати перетинається з ділянкою, кадастровий номер 68250821200:05:004:0438, площа співпадає на 8,9641 %. Уточнити координати поворотних точок меж земельних ділянок, їх місце розташування та повторно подати на державну реєстрацію (т. 1 а. с. 12).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01 грудня 2018 року НВ 6807354642018 щодо земельної ділянки ОСОБА_2 кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, та додатку до нього, межі земельної ділянки становлять 18,65 м на 52,75 м (т. 1 а. с. 177-179).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18 жовтня 2019 року НВ 0003925472019 щодо земельної ділянки ОСОБА_2 , кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, та додатку до нього, межі його земельної ділянки становлять 18,65 м х 53,38 м, 19,06 м х 52,75 м (т. 2 а. с. 165-167).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 листопада 2019 року 1900982427 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24 жовтня 2019 року індексний номер 49339453 та державного акта на право власності на земельну ділянку від 03 червня 2005 року ЯБ 114300 право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 6825082200:05:004:0438, площею 0,1 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1945095268250) (т. 2 а. с. 142).

Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно у вказаному реєстрі 11 жовтня 2012 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 150,7 кв. м, житловою площею 82,8 кв. м, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 11 жовтня 2012 року реєстраційний номер 37862339.

Відповідно до листа голови правління ЖБК Обрій ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_7 , в 2005 році ОСОБА_2 звернувся з проханням виготовити технічну документацію на приватизацію земельної ділянки на АДРЕСА_2 . Так як розбивку ЖБК 1996 році виконав УКБ Хмельницької міської ради і з 1998 року по 2004 рік приватизація земель не проводилась в зв`язку з юридичною невизначеністю, право на приватизацію земельних ділянок довго передавалось від Хмельницької міської ради до Хмельницького району і на ділянки на АДРЕСА_5 межові знаки на той час були відсутні. Інженер- землевпорядник ОСОБА_8 в присутності голови правління ЖБК Обрій ОСОБА_9 провів повторну розбивку ділянок на АДРЕСА_5 , використовуючи реперну точку на перехресті АДРЕСА_6 відповідно до генерального плану. Дані ділянки відповідали генеральному плану забудови і землі в натурі вистачало на всі вказані ділянки, розмірами 19,2 м на 52,1 м, крім ділянки 48 (кутова). В листопаді 2018 року ОСОБА_2 повторно звернувся з проханням уточнити координати поворотних точок, так як були виявлені неточності згідно висновку судової експертизи. Було проведено обміри ділянок на АДРЕСА_5 , розроблено схему фактичного місця розташування вказаних земельних ділянок, з якої видно, що земельна ділянка на АДРЕСА_3 зміщена в сторону ділянки на АДРЕСА_2 на 2 метри, внаслідок чого відповідно генерального плану забудови ЖБК Обрій і Земельного кадастру України були внесені зміни до координат поворотних точок земельної ділянки на АДРЕСА_2 (т. 2 а. с. 160).

Верховна Рада України постановою від 04 квітня 1997 року 180/97-ВР вилучила і надала в постійне користування землі акціонерного сільськогосподарського підприємства Гречани Хмельницького району Хмельницької області (95,0 га земель, в тому числі 87,0 га ріллі) під індивідуальне житлове будівництво акціонерному товариству Хмельницькголовпостач (30,0 га ріллі) та Хмельницькій міській раді (65,0 га земель, в тому числі 57,0 га ріллі) (т. 4 а. с. 81, 82).

Верховна Рада України постановою від 12 травня 2011 року 3349/VI змінила межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області, збільшивши територію міста на 681,0 га земель, у тому числі за рахунок 130,0 га земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34,0 га земель - Давидковецької сільської ради, 474,0 га земель - Копистинської сільської ради, 10,0 га земель Олешинської сільської ради, 6,0 га земель - Розсошанської сільської ради та 27,0 га земель - Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району, та затвердила територію міста Хмельницький загальною площею 9305,0 га і територію Хмельницького району загальною площею 122011,98 га (т. 4 а. с. 83, 84).

Відповідно до листа управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 16 листопада 2018 року 1977/03-14 земельна ділянка ОСОБА_2 , площею 0,10 га (державний акт на право власності на земельну ділянку від 03 червня 2005 року, серія ЯБ 114300) та житловий будинок, загальною площею 150,7 кв. м, знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Житловий масив ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Грузевицької сільської ради ввійшов в межі м. Хмельницького згідно постанови Верховної Ради України Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області від 12 травня 2011 року 3349/VI (т. 4 а. с. 85).

Згідно з висновком судового експерта Марченкова Г. Г. від 12 травня 2021 року 41/20:

1. Фактичне розміщення меж земельної ділянки площею 0,10 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться в АДРЕСА_7 , якою фактично користується ОСОБА_2 , не відповідає розміщенню меж земельної ділянки згідно даних, зазначених у обмінному файлі в електронному вигляді (CD-R диск) на земельну ділянку із кадастровим номером 6825082200:05:004:0438 (т. 4 a. c. 159). Невідповідність по площі становить 0,0032 га (менше).

2. Фактичне розміщення меж земельної ділянки площею 0,10 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться в АДРЕСА_7 , якою фактично користується ОСОБА_6 , не відповідає розміщенню меж земельної ділянки згідно даних, зазначених у копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (замовник ОСОБА_1 ), виготовленої ТОВ Бюро судових будземекспертиз 2016 року (т. 1 а. с. 13-27). Невідповідність по площі становить 0,0032 га (більше).

3. За фактично облаштованими межами - земельна ділянка площею 0,1017 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться в АДРЕСА_7 , якою фактично користується ОСОБА_6 , розміщення земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія XM 010762 від 07 квітня 1997 року (адреса земельної ділянки на даний час: АДРЕСА_3 ) не накладається на земельну ділянку фактичною площею 0,0968 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться в АДРЕСА_7 , якою фактично користується ОСОБА_2 , розміщення земельної ділянки згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ 114300 від 08 червня 2005 року (кадастровий номер 68250082200:05:004:0438).

За даними, зазначеними у копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (замовник ОСОБА_1 ), виготовленої ТОВ Бюро судових будземекспертиз 2016 року (т. 1 а. с. 13-27) та даних, зазначених у обмінному файлі в електронному вигляді (CD-R диск) на земельну ділянку, кадастровий номер 6825082200:05:004:0438 (т. 4 а. с. 159) суміжні межі зазначених земельних ділянок накладаються одна на одну. Площа накладання становить - 0,0053 га.

Можлива причина накладання - технічні помилки під час формування та винесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки (т. 4 а. с. 165-186).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 13 червня 2023 року 1904/21-26 надана на дослідження копія проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність громадянину України ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку в житловому масиві АДРЕСА_2 на території Грузевицької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, яка вшита в матеріали цивільної справи 686/24958/16-ц, розроблена приватною фірмою П. В. М. в 2005 році та її затвердження не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Невідповідність розробленої документації із землеустрою наведено у дослідницькій частині висновку (т. 5 а. с. 28-37).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У цій справі виник спір щодо спільної межі між власниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_1 , якій земельна ділянка була передана у користування у 1996 році, а у власність у 1997 році (без визначення координат поворотних точок меж земельної ділянки), та ОСОБА_2 , якому земельна ділянка була передана у користування у 1996 році, а у власність у 2005 році (з визначенням координат поворотних точок).

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України (частини перша, друга статті 373 ЦК України).

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник земельної ділянки або землекористувач, відповідно до частини другої статті 152 ЗК України (у редакції 2001 року), може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Частинами першою і другою статті 1 ЗК України (у редакції 1990 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Конституцією України та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Проект відведення земельної ділянки подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель (стаття 19 ЗК України у редакції 1990 року).

Статтею 22 ЗК України (у редакції 1990 року) встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно з пунктом 7 розділу Х Перехідні положення ЗК України (у редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частини перша, друга статті 78 ЗК України у редакції 2001 року).

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України (у редакції 2001 року).

Згідно із частиною першою статті 79-1 ЗК України (у редакції 2001 року) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території (частина друга статті 79-1 ЗК України у редакції 2001 року).

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 79-1 ЗК України (у редакції 2001 року) сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частинах дев`ятій, десятій, дванадцятій статті 79-1 ЗК України (у редакції 2001 року) визначено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до статті 107 ЗК України (у редакції 2001 року) основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

За змістом статті 198 ЗК України (у редакції 2001 року) погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно з положеннями статті 55 Закону України Про землеустрій (у редакції на час виготовлення технічної документації на замовлення ОСОБА_1 ) встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками на час виникнення спору визначався Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року 376, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за 391/17686 (далі - Інструкція 376).

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення зазначених робіт, про що зазначається у акті приймання-передавання межових знаків на зберігання.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що стадія погодження меж земельної ділянки під час виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа, акта погодження меж, потрібно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може бути підставою для відмови в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах 350/67/15 (провадження 14-652цс18) та 514/1571/14 (провадження 14-552цс18), від 12 лютого 2020 року у справі 545/1149/17 (провадження 14-730цс19).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Суд установив, що фактичне користування сторін земельними ділянками не відповідає даним технічної документації, розробленої ТОВ Бюро судових будземекспертиз у 2016 році на замовлення ОСОБА_1 та даних зазначених у обмінному файлі в електронному вигляді (CD-R диск) на земельну ділянку з кадастровим номером 6825082200:05:004:0438.

У фактичному користуванні ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, площею 0,1017 га, тобто більшої площі, ніж у правовстановлюючому документі. Фактичне розміщення меж земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,10 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та знаходиться в м. Хмельницькому в житловому масиві Обрій , не відповідає розміщенню меж земельної ділянки згідно даних, зазначених у копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), виготовленої ТОВ Бюро судових будземекспертиз у 2016 році.

В свою чергу, у фактичному користуванні ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 0,968 га, що менше ніж у правовстановлюючому документі. Згідно висновку експерта фактичне розміщення меж земельної ділянки площею 0,10 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться в АДРЕСА_7 , якою фактично користується ОСОБА_2 , не відповідає розміщенню меж земельної ділянки згідно даних, зазначених у обмінному файлі в електронному вигляді (CD-R диск) на земельну ділянку з кадастровим номером 6825082200:05:004:0438.

Отже, ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що після виділення їй у користування земельної ділянки, було встановлено землевпорядною організацією межі належної їй земельної ділянки в натурі (на місцевості), у відповідності до чинного на той час законодавства.

Крім того, ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав щодо володіння та користування належною їй земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 , саме відповідачем ОСОБА_2 .

Доводи касаційної скарги про те, що рішення про передачу у власність відповідача земельної ділянки приймалось некомпетентним органом Верховний Суд відхиляє, оскільки первісне виділення земельних ділянок обом сторонам спору відбулося за рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 25 квітня 1996 року 907. Суди першої та апеляційної інстанцій не вдалися в оцінку законності рішення органу виконавчої влади про приватизацію земельної ділянки в частині розмежування компетенції між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, оскільки позивач не довела, що таке рішення стосувалося безпосередньо її прав чи інтересів.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 373/2054/16-ц (провадження 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Пономарьов проти України та ін.) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та апеляційної інстанції.

Викладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне судове рішення лише з формальних підстав (частина друга статті 410 ЦПК України).

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 травня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров