Постанова по делу № 320/20554/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року

м. Київ

справа 320/20554/23

адміністративне провадження К/990/45310/25

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради Яготинтепломережа до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 (суддя - Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 (головуючий суддя - Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі 320/20554/23.

встановив:

Комунальне підприємство теплових мереж Яготинської міської ради Яготинтепломережа (далі - КПТМ Яготинтепломережа ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) від 22.12.2022 0136750407 та 0136770407.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025, позов задоволено.

ГУ ДПС у Київській області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.01.2024 у справі 440/2547/22, в ідповідно до якої, контролюючий орган, в межах камеральної перевірки може донараховувати податкові зобов`язання, якщо відповідне заниження таких зобов`язань можливо встановити на підставі інформаційних баз даних контролюючого органу. Вказує, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.10.2021 у справі 600/2340/20-а, від 19.04.2022 у справі 816/687/16, від 16.01.2024 у справі 440/2547/22, від 14.03.2019 у справі 826/17858/16, від 03.06.2021 у справі 160/8446/18, від 08.11.2022 у справі 520/8958/18.

Також відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у взаємозв`язку із статтею 102 Податкового кодексу України.

У доводах касаційної скарги зазначає, що на порушення норм статті 102 Податкового кодексу України позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік від 11.07.2022 9301502066 з додатками (уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 9312457081); уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 9337063747); уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 9374100821), в яких відображено збитки за 2014-2016 роки на суму 7 720 824 грн., що призвело до завищення від`ємного об`єкта оподаткування за 2021 рік та заниження суми податку на прибуток за звітний період на 785 206 грн.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток КПТМ Яготинтепломережа (код ЄДРПОУ 24223294) від 27.10.2022 9434442824.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Київській області складено акт камеральної перевірки податкової звітності з інших питань з податку на прибуток підприємства за 2021 рік 13783/10-36-04-07 від 25.11.2022.

Відповідно до акта перевірки, за результатами аналізу податкової та фінансової звітності з податку на прибуток за 2021 рік за даними додатку Р1 від 27.10.2022 9434442823 до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток від 27.10.2022 9434442824 платником відображено в рядку за кодом 3.2.4 (сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) суму 8 057 751 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що на порушення норм статті 102 Податкового кодексу України, КПТМ Яготинтепломережа подало уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 11.07.2022 9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 9374100821), в яких відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 9434442824 завищено суму від`ємного об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення норм статті 102 Податкового кодексу України. Платником подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 11.07.2022 9301502066), в якій відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 9434442824 завищено суму від`ємного об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.

На підставі зазначеного вище акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області 22.12.2022 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

0136770407, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період - 2021 рік на суму 4 924 204 грн.;

0136750407, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, на суму 863 786,00 грн., в тому числі 785 260,00 грн. - основне зобов`язання та 78 526,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно відобразив показник від`ємного значення з податку на прибуток 2017 року у складі податкової декларації з податку на прибуток за наступний період, зменшивши фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження за правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).

Мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.

У постанові від 21.01.2021 у справі 813/2519/17 Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

У постанові від 19.04.2022 у справі 816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою Податкового кодексу України, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу суми грошових зобов`язань.

У постанові від 16.01.2024 у справі 440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.

Відповідно до положень пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3 статті 50 Податкового кодексу України).

Тобто платник самостійно виявивши помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. Крім того, платник також може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся.

Як встановлено судами, оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з інших питань з податку на прибуток підприємства за 2021 рік 13783/10-36-04-07 від 25.11.2022, складеного за результатами камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 27.10.2022 9434442824.

Згідно акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області при камеральній перевірці використано, серед іншого: уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 11.07.2022 9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік (від 11.07.2022 9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік (від 11.07.2022 9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік (від 11.07.2022 9374100821), тобто фактично перевірено дані податкової звітності за період з 2017 по 2021 роки.

КПТМ Яготинтепломережа 11.07.2022 подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік ( 9301502066), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2018 рік ( 9312457081), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2019 рік ( 9337063747), уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2020 рік ( 9374100821) (т. 1 а.с.53-116).

Зазначені уточнюючі декларації прийняті контролюючим органом без зауважень, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями 2 про їх прийняття.

ГУ ДПС у Київській області відображено в акті перевірки порушення норм статті 102 Податкового кодексу України, яке обґрунтовано тим, що платником подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік (від 11.07.2022 9301502066), в якій відображено збитки минулих періодів за 2014-2016 роки, в результаті чого в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2021 рік від 27.10.2022 9434442824 завищено суму від`ємного об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років на 7 720 827 грн. та занижено суму податку на прибуток на 785 260 грн.

Відповідачем також зауважено, що при поданні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2021 рік, в якій відображено збитки за 2014-2016 роки, перевищено термін 1095 днів, визначений Податковим кодексом України.

Судами встановлено, що позивач при складанні уточнюючих податкових декларацій від 11.07.2022 за періоди 2017, 2018, 2019, 2020 роки, відобразив від`ємне значення об`єкту оподаткування у податкових деклараціях в наступних податкових періодах, що виникли у відповідності з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України та на які зменшується фінансовий результат до оподаткування.

До уточнюючої податкової декларації подано додаток Р1 у складі декларації з податку на прибуток за 2017 рік з виправленням рядка 03 Р1 декларації за 2017 рік, при цьому відображено від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Судами також враховано надані у судовому засіданні суду першої інстанції наступні пояснення головного державного інспектора Бориспільського відділу податків і зборів юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області Кобзар С.А.:

Предметом камеральної перевірки була уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства від 27.10.2022, якою уточнено показники звітності за 2021 рік. В цій уточнюючій декларації з`явились показники про наявність збитків у 2021 році. В основній декларації за 2021 рік нараховано до сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 785 260,00 грн. В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств задеклароване від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі - 561 651,00 грн. В уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 уточнювали звітні показники, починаючи з 2017 року. Так, під час подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік від 11.07.2022 у додатку РІ в рядку 3.2.4. невірно перенесені збитки минулих періодів, а саме за 2016 рік (т.1 а.с.102). У Додатку РІ рядок 3.2.4 вказано 7 720 827 (сума збитків за 2016 рік), тоді як за 2016 в основній декларації рядок 4 об`єкт оподаткування мав показник - 2 634 807 грн. (т. 1 а.с. 117). В липні 2022 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018, де в додатку РІ рядок 3.2.4 задекларовано - 7 139 510 грн., тоді як в основній декларації за 2018 рік - 1 613 272 грн. В липні 2022 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2018, де в додатку РІ рядок 3.2.4 задекларовано - 7 139 510 грн., тоді як в основній декларації за 2017 рік - 1 235 186 грн. В липні 2022 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019, в якій в рядку 4 задекларовано -7 343 300 грн., а в додатку РІ рядок 3.2.4 задекларовано - 7 938 487 грн., тоді як за основною декларацією 2018 в рядку 4 було - 2 350 839 грн. В основній звітній декларації за 2020 в рядку 4 було вказано - 752 516 грн., в додатку РІ в рядку 3.2.4 - 701 409 грн. В уточнюючій декларації за 2020 рік від 11.07.2022 в додаток РІ в рядку 3.2.4 позивачем задекларовано -7 343 300 грн, а потрібно -1 755 652 грн., що вказано в додатку РІ в рядку 3.2.4 уточненої декларації за 2020 рік. В основній декларації за 2021 в рядку 6 вказано +785 260,00 грн. (збитків немає). 27.10.2022 подано уточнюючу податкову декларацію за 2021 рік в якій в рядку 4 зазначено - 561 651, а в додатку РІ в рядку 3.2.4 - 8 057 751 грн., а потрібно - 3 133 547 грн.

На останню уточнюючу податкову декларацію за 2021 рік від 27.10.2022 складено акт камеральної перевірки, за попередні уточнюючі декларації акти камеральних перевірок не складались, оскільки зменшення збитків не призводило до втрат державного бюджету. За 2020 рік платник податків подав основну звітну декларацію від 16.02.2021, в якій задекларував у рядку 4 -3 133 547 грн. і в той же день 16.02.2021 подав звітну нову декларацію за 2020 рік, в якій в рядку 4 вказано - 452 516 грн. Обидві були прийняті, але звітна нова декларація не була врахована, оскільки подана не на тому бланку, а саме не для того платника. Звітна нова декларація була подана не вірно, але вона прийнята податковим органом. За 2014 рік платник задекларував об`єкт оподаткування рядок 4 -1285 501 (т. 1 а.с. 176), за 2015 -3 800 519 (т. 1 а.с. 1784), за 2016 -2 634 807 (т. 1 а.с. 187), склавши ці суми збитків позивач і зазначив в уточненій податковій декларації за 2017 рік суму збитків 7 720 827 грн.

При поданні податкової декларації за 2014, 2015 і 2016 роки встановлено порушення, яке пов`язане із перенесенням збитків за попередні періоди в 2015 за 2014, в 2016 за 2015. Але акти камеральних перевірок не складалися, оскільки збитки не підтверджені, для цього повинна бути проведена документальна перевірка, але службову записку про необхідність проведення документальної перевірки для підтвердження збитків не писали і документальна перевірка проведена не була. В практиці податкового органу немає випадків, коли податковий орган вказує платнику на загублені збитки, хоча це також повинно бути предметом камеральної перевірки .

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, Верховний Суд не може не погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно відобразив показник від`ємного значення з податку на прибуток 2017 року у складі податкової декларації з податку на прибуток за наступний період, зменшивши фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.

Відтак, Верховний Суд не може не погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно відобразив показник від`ємного значення з податку на прибуток 2017 року у складі податкової декларації з податку на прибуток за наступний період, зменшивши фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судами обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Тобто, фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 у справі 320/20554/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова