Постанова по делу № 699/479/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Київ

справа 699/479/19

провадження 51-1 479 км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),

виправданого ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 січня 2026 року стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого,

який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 10 квітня 2025 року ОСОБА_8 виправдано за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК)на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_8 обвинувачувався.

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 21 січня 2026 року вирок місцевого суду залишив без змін.

Згідно з вироком орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_8 у заволодінні коштами Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім М-Трейд , ЄДРПОУ: 35855812, юридична адреса Тернопільська область Гусятинський район с. Васильківці вул. Незалежності, 68А, шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах за наведених нижче обставин.

Так, 29 травня 2012 року між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Торговий Дім М-Трейд , ТОВ Торговий Дім Агрі-Трейд , ТОВ Мірум Менеджмент , ТОВ Мрія Лізинг ТОВ Мрія Центр укладено договір 06.1-20/26 про надання фінансування, відповідно до умов якого банк надає кошти загальною сумою 19900000 дол США, з можливістю отримувати в доларах США, євро та гривні із терміном фінансування до 28 травня 2015 року, а кожне з товариств приймає і зобов`язується належним чином використати та повернути банку надані частки в межах загальної суми, а також сплатити відповідну плату за користування такими частками та виконати інші зобов`язання, як це вказано у договорі, при цьому кожне з товариств має право на отримання часток в межах загальної суми фінансування.

Кошти надаються з метою фінансування обігових коштів товариств шляхом відкриття акредитивів та надання гарантій, контргарантій, резервних акредитивів з метою оплати за товар (сільськогосподарську техніку, обладнання, насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші товари сільськогосподарського призначення, а також паливно- мастильні матеріали), що закуповується за договорами, що укладені між товариствами та бенефіціарами.

26 березня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю АгроРось , ЄДРПОУ: 21374294, юридична адреса Черкаська область м. Корсунь-Шевченківський вул. Шевченка, 39, в особі заступника директора ОСОБА_8 , та ТОВ Торговий Дім М-Трейд , в особі директора ОСОБА_9 , укладено договір поставки 14/70, за умовами якого ТОВ АгроРось зобов`язується передати у власність ТОВ Торговий Дім М-Трейд засоби захисту рослин виробництва компанії Сингента на загальну суму 26412526,85 грн.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки, гривнева ціна товару та її еквівалент в доларах США, порядок та строки оплати ціни товару, інші умови погоджені сторонами визначені в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.4 договору визначено, що 100% від загальної вартості всього товару, що складає 26412526,85 грн сплачується у формі безвідкличного документарного акредитива з відстрочкою платежу до 10 грудня 2014 року.

Також умовами договору передбачено, що акредитив виконується ПАТ Укрсоцбанк шляхом оплати вартості поставленого товару на умовах відстроченого платежу після представлення ТОВ АгроРось до банку пакету документів, серед яких рахунок-фактура, видаткова накладна, акт звірки взаєморозрахунків та зразок підпису уповноваженої особи.

16 квітня 2014 року у відповідності до договору 14/70 від 26 березня 2014 року ТОВ Торговий Дім М-Трейд подало заяву про відкриття акредитиву 2 від 15 квітня 2014 року до договору про надання фінансування 06.1-20/26 від 29 травня 2012 року, за умовами якої ТОВ АгроРось виступило бенефіціаром та отримало можливість отримати кошти у ПАТ Укрсоцбанк у якості оплати за поставлений товар за договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року при представленні визначеного пакету документів.

Поставка ТОВ АгроРось засобів захисту рослин по договору 14/70 від 26 березня 2014 року була здійснена відповідно до накладної РН-0342534 від 31 березня 2014 року на суму 10601216,15 грн та накладної РН-0343046 від 17 квітня 2014 року на суму 11150887,38 грн, про що було складено відповідні податкові накладні та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за 908 від 31 березня 2014 року на суму 10601216,15 грн та 609 17 квітня 2014 року на суму 11150887,38 грн.

30 жовтня 2014 року між ТОВ СП Трейд та ТОВ Торговий Дім М-Трейд укладено договір відступлення права вимоги 30/10/2014 АР-СИНГ, за умовами якого ТОВ Торговий Дім М-Трейд набуло права вимоги сплати прямого боргу ТОВ АгроРось у сумі 22085059,30 грн, який утворився відповідно до укладеного договору поставки 10/09-2014 АР від 10 вересня 2014 року, укладений між ТОВ СП Трейд та ТОВ АгроРось .

Договір відступлення права вимоги 30/10/2014 АР-СИНГ 30 жовтня 2014 року укладений з відома заступника директора ТОВ АгроРось ОСОБА_8 30 жовтня 2014 року між ТОВ АгроРось , в особі заступника директора ОСОБА_8 , та ТОВ Торговий Дім М-Трейд , в особі директора ОСОБА_10 , укладено угоду 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог за умовами якої ТОВ Торговий Дім М-Трейд та ТОВ АгроРось маючи одне до одного зустрічні однорідні вимоги у сумі 22085059,30 грн за договором відступлення права вимоги 30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року та 22085059,30 грн за договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року прийшли до взаємної згоди на підставі ст. 601 Цивільного Кодексу України про залік таких зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 2.2 договору визначено, що з моменту підписання сторонами цієї угоди кожна з них вважається такою, що належним чином виконала свої зобов`язання за договором відступлення права вимоги 30/10/2014 АР-СИНГ від 30 жовтня 2014 року та договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року.

В цей час, у ОСОБА_8 , який призначений на посаду заступника директора ТОВ АгроРось наказом 2 від 02 січня 2014 року, виник злочинний намір направлений на заволодіння коштами ТОВ Торговий Дім М-Трейд шляхом обману. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 достовірно знаючи, що заборгованість за договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року погашена шляхом укладення угоди 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30 жовтня 2014 року з ТОВ Торговий Дім М-Трейд , шляхом обману, а саме подачі 25 листопада 2014 року до ПАТ Укрсоцбанк пакету документів для отримання коштів у якості оплати за договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року на підставі відкритого ТОВ Торговий Дім М-Трейд акредитиву 09LCOUTG042014UAH від 16 квітня 2014 року в сумі 26412526,85 грн серед яких рахунок - фактура від 28 березня 2014 року СФ-013240 на суму 26412526,85 грн, видаткова накладна від 31 березня 2014 року РН-0342534 на суму 26412526,85 грн, Акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31 березня 2014 року на суму 26412526,85 грн, Акт звірки взаємних розрахунків за договором поставки 1470 від 26 березня 2014 року, датований 25 листопада 2014 року, в якому вказана видаткова накладна від 31 березня 2014 року РН-0342534 на суму 26412526,85 грн, в яких містяться неправдиві відомості про факт поставки засобів захисту рослин на суму 26412526,85 грн та приховування факту погашення заборгованості ТОВ Торговий Дім М-Трейд за договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року, заволодів коштами у сумі 26412526,85 грн, які уповноважені особи ПАТ Укрсоцбанк , що не були обізнані у злочинному намірі ОСОБА_8 та яким не було відомо про факт погашення заборгованості ТОВ Торговий Дім М-Трейд за договором поставки 14/70 від 26 березня 2014 року, на підставі поданих документів, здійснили перерахування зазначеної суми коштів на розрахунковий рахунок ТОВ АгроРось .

Таким чином, шляхом обману ОСОБА_8 заволодів коштами ТОВ Торговий Дім М-Трейд , що були виділені ПАТ Укрсоцбанк у сумі 26412526,85 грн, що у 43 370 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великими розмірами.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано в ході досудового розслідування як вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, ? заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах.

Вимоги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала Черкаського апеляційного суду від 21 січня 2026 року підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з невмотивованим відхилення доводів прокурора та ненаданням належної оцінки доказам.

Вказує, що з ухвали апеляційного суду незрозуміло, чому провадження закрито і що саме не доведено.

Крім того, на думку сторони обвинувачення, суд не забезпечив повноти судового розгляду, оскільки без належних мотивів відмовив стороні захисту в дослідженні письмових доказів та допиті свідків, не надав необхідної оцінки протиріччям у показаннях

ОСОБА_8 на тому, що висновок про цивільно-правові відносини в ухвалі апеляційного суду не обґрунтовано.

Стверджує, що апеляційний суд безпідставно відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду для підготовки до судових дебатів.

Просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_11 частково підтримав подану скаргу та просив скасувати рішення апеляційного суду.

Захисник та виправданий просили залишити рішення апеляційного суду без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, наведені в касаційній скарзі , дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

На будь-яких інших підставах, зокрема через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржуваного або оскаржуваних судових рішень, а виходить з обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів наголошує, що дослідження фактичних обставин кримінального провадження та оцінка доказів є предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.

Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог, установлених у ст. 94 цього Кодексу, де мають бути наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписами ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду під час оцінки доказів необхідно керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом.

У достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, а означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

За правилами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційній скарзі, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив, постановляючи ухвалу, а також положення закону, яким він керувався.

У частині 2 цієї статті вказано, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Згідно зі ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.

За статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У статті 92 КПК зазначено, що обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам статей 370, 419 КПК, в тому числі бути законною, обґрунтованою та мотивованою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції в основу виправдального вироку поклав аналіз фактичних даних, які містяться в: показаннях ОСОБА_8 , показаннях свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; витягу з кримінального провадження 12015210000000237 від 23, 25 червня та 12 листопада 2015 року; заяві (повідомлення) ТОВ Торговий Дім М-Трейд про кримінальне правопорушення; протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 21, 23 та 24 липня 2015 року, 07 і 08 листопада 2016 року, 04 лютого 2019 року; протоколів отримання зразків підписів для експертизи від 22, 23 та 24 липня 2015 року; протоколу отримання зразків печатки ТОВ АгроРось для експертизи від 23 липня 2015 року; оригіналі документів із зразками відтиску печатки ТОВ АгроРось , підписами бухгалтера ОСОБА_17 , заступника директора ОСОБА_8 та директора ОСОБА_16 ; протоколу отримання зразків підписів для експертизи від 02 та 29 липня 2015 року; відомостей про наявні земельні ділянки; податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства ТОВ АгроРось за податковий період 2014 року; податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ АгроРось за податковий період 2014 року; актів взаємних розрахунків; актах звірки розрахунків; розрахункових рахунки, які перебувають на обліку ТОВ АгроРось ; акта Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АгроРось ; висновків судових почеркознавчих експертиз від 18 серпня 2015 року 1.1-344/15; від 20 серпня 2015 року 1.1-345/15; від 03 вересня 2015 року 1.1-346/15; від 07 вересня 2015 року 1.1-347/15; від 08 вересня 2015 року 1.1-348/15; від 16 вересня 2015 року 1.1-343/15; висновків судово-технічної експертизи документів від 18 вересня 2015 року 1.1-342/15; від 23 грудня 2016 року 1.1-387/16; від 06 листопада 2015 року 1.1-418/15; від 25 грудня 2015 року 579/15-22; акта здачі-приймання висновку судово-економічної експертизи 579/15-22; висновку експерта 02/17; висновку почеркознавчої експертизи від 16 липня 2018 року 1.1-296/18; висновку експертів 813/972-974/18/22 та в інших доказів у справі.

За висновком місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, під час судового розгляду не спростовано показань ОСОБА_8 про те, що він шахрайських дій не вчиняв, нікого не обманював, ніякими коштами, в тому числі майном у вигляді акредитива на 26 000 000 грн від ПАТ Укрсоцбанк , шляхом обману не заволодівав, збитків ТОВ Торговий Дім М-Трейд не спричиняв.

Також ОСОБА_8 зазначив, що договір поставки не пам`ятає, оскільки багато споживачів послуг, участі у переговорах особисто не приймав, а лише підписував. Крім того, послався, що у підготовці документів для укладення цього договорів участі теж не брав, інформацію йому надавали юристи ТОВ "АгроРось", пакет документів проходив завжди юридичний відділ і він не має доступу до перегляду й фінансових документів, так як цим теж займається економічний і фінансовий відділи товариства. Питанням оформлення і виплати акредитиву займалися працівники ТОВ Торговий Дім М-Трейд і без їх згоди, розпорядження та підтвердження саме ТОВ Торговий Дім М-Трейд , що умови договору з постачання засобів захисту рослин на суму 26 412 526,85 грн виконані, ПАТ Укрсоцбанк не видав би акредитив.

Водночас суд взяв до уваги, що орган досудового розслідування допустив неповноту досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки не спростував доводів ОСОБА_8 та не встановив дійсних обставин щодо походження і виготовлення видаткових накладних на суму 10 601 216,15 грн та 11 150 887,38 грн, однак це було покладено в основу обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК, без будь-якого процесуального рішення стосовно законності видаткової накладної до договору поставки від 26 березня 2014 року 14/70 на загальну суму 26 412 526,85 грн, що узгоджується із її наявністю відповідно до змісту рахунку-фактури від 28 березня 2014 року СФ-013240, акта приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31 березня 2014 року, і яка входила до пакета документів для отримання акредитива та перевірено ПАТ Укрсоцбанк . Слідчих дій щодо належності накладних за підписами, походження, часу виготовлення, проставлення штампів не проведено. Також під час слідчих дій у вигляді тимчасового доступу до речей та документів, виконаних на підставі ухвал слідчого судді від 11 січня, 02 грудня 2015 року, 05 жовтня 2016 року, не зібрано в повному обсязі документів бухгалтерського обліку ТОВ Торговий Дім М-Трейд , ТОВ СП Трейд і ТОВ АгроРось для підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману, що в свою чергу вплинуло на результати судових експертиз у справі.

Суд першої інстанції, проаналізувавши зміст заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення за ст. 190 КК директора ТОВ Торговий Дім М-Трейд ОСОБА_18 до Управління МВС України в Тернопільській області від 22 червня 2015 року, встановив, що, дійсно, 26 березня 2014 року ТОВ Торговий Дім М-Трейд в особі директора ОСОБА_9 уклало договір поставки 14/70, за умовами якого ТОВ АгроРось зобов`язало передати йому у власність ТзОВ Торговий Дім М-Трейд засоби захисту рослин виробництва компанії Сингента на загальну суму 26 412 526,85 грн з використанням оплати у формі безвідкличного документарного акредитива з відстрочкою платежу до 10 грудня 2014 року, і що саме директор ТзОВ Торговий Дім М-Трейд ОСОБА_9 15 квітня 2014 року звернувся до ПАТ Укрсоцбанк із заявою про відкриття акредитива на користь ТОВ АгроРось за договором поставки від 26 березня 2014 року 14/70, за результатами розгляду якої 16 квітня 2014 року шляхом електронного документообігу банк повідомив ТОВ Торговий Дім М-Трейд про відкриття на користь ТОВ АгроРось документарного безвідкличного непідтвердженого непокритого акредитива з відстроченим платежем, відповідно суд першої інстанції взяв до уваги, що першочергові дії щодо проведення розрахунку у формі акредитиву розпочало саме ТОВ Торговий Дім М-Трейд , а не заступник директора ТОВ АгроРось ОСОБА_8 , про що необґрунтовано стверджується у висунутому обвинуваченні.

Оцінивши в як доказ, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2014 року між ТОВ Торговий Дім М-Трейд і ТОВ АгроРось , доданий до вказаної заяви ОСОБА_18 , суд першої істанці визнав його дані неналежними та недопустимими доказами, оскільки загальну суму заборгованості, визначену станом на 01 жовтня 2014 року у розмірі 45 700 711,90 грн, без інформації про її складові, проведеним коригуванням цін до суми 898 767,04 грн збільшено розмір заборгованості до 46 598 478,94 грн, що не стосується змісту додаткових угод в межах кримінального провадження та обумовлюється дією інших договорів чи господарських відносин. Такі дані для взаємозвірки є неповними. Крім цього, не достатньо інформації про кредит у розмірі 26 412 526,85 грн для висновку, чи стосується його зміст висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, з урахуванням даних у видаткових накладних РН-0342534 від 31 березня 2014 року на суму 10 601216,15 грн та накладної РН-0343046 від 17 квітня 2014 року на суму 11 150887,38 грн, на загальнону суму 22 085 059,30 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що мають місце господарсько-правові стосунки повязані з виконанням умов договору поставки від 26 березня 2014 року 14/70.

Апеляційний суд зауважив, що приймаючи рішення, суд першої інстанції також обґрунтовано взяв до уваги обставини, встановлені судовим рішенням у вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 серпня 2022 року, яке набрало законної сили, а саме те, що станом на 25 листопада 2014 року, згідно з даними бухгалтерського обліку, за ТОВ Торговий Дім М-Трейд рахувалася кредиторська заборгованість перед ТОВ АгроРось за поставлені засоби захисту рослин, відповідно до договору поставки від 26 березня 2014 року 14/70 в сумі 26 412 526,85 грн, і директор ОСОБА_10 правомірно прийняв рішення про підписання листа від 05 грудня 2014 року 141202_Т1, у якому останній надав згоду на прийняття ПАТ Укрсоцбанк документів від ТОВ АгроРось для подальшого перерахування акредитива та прийшов до висновку, що органом досудового розслідування не отримано основного доказу, від якого є похідними інші докази для прийняття рішення про винуватість, а саме не встановлено місця перебування оригіналу повідомлення про переказ платежу ПАТ Укрсоцбанк на користь ТОВ АгроРось у формі безвідкличного документарного акредитива, який був виготовлений ТОВ Торговий Дім М-Трейд в особі директора ОСОБА_10 і наявність якого засвідчила свідок ОСОБА_14 , а зібрано лише листування вже після такого звернення.

Як вказав суд апеляційної інстанції, в цьому випадку сторона обвинувачення також не довела, що ОСОБА_8 мав прямий умисел і корисливий мотив на заволодіння чужим майном шляхом обману, що є складовою об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, та констатував, що між ОСОБА_8 і ТОВ Торговий Дім М-Трейд склалися господарсько-правові відносини, які не є кримінально-правовими, о скільки не може бути визнано заволодінням шляхом обману виконання у встановлений строк укладеного договору поставки в частині отримання грошей за товар, при цьому який як був виконаний, так і оплачений у формі безвідкличного акредитива з відстрочкою платежу, і в разі встановлення за таких обставин відсутності ознак шахрайства ці відносини можуть свідчити лише про характер правовідносин, що виникли між сторонами такої угоди. Вказане підтверджує також і відсутність доказів з боку сторони обвинувачення щодо наявності у діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК.

Крім того, на неконкретність пред`явленого обвинувачення вказує те, що у ньому не розкрито, яким чином ОСОБА_8 зловживав довірою потерпілого та у якій формі шляхом обману потерпілого заволодів чужим майном в особливо великих розмірах під час виконання дій з отримання акредитива, тобто не сформульовано об`єктивної сторони інкримінованого злочину, не відображено ознак прямого умислу.

Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, зазначив, що суд першої інстанції належним чином перевірив наявні у справі докази на відповідність вимогам закону з точки зору належності та допустимості й обґрунтовано дійшов висновку про визнання невинуватим і виправдання ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачувався.

Перевіривши касаційну скаргу, Суд установив, що доводи в ній про невмотивованість рішення апеляційного суду є необґрунтованими, оскільки сторона обвинувачення, посилаючись на неправильну оцінку доказів, не конкретизує, у чому це виразилося, яких доказів це стосується, адже відповідно до судових рішень суди дали оцінку запропонованим сторонами доказам.

Посилаючись на суперечності у показаннях ОСОБА_8 , прокурор також не уточнює, в чому вони проявилися, щодо яких обставин, чому є істотними та як суперечливі показання вплинули на законність судових рішень.

Без достатнього обґрунтування скаржник посилається про відсутність цивільно-правових відносин, оскільки до відносин, що склалися між учасниками договору поставки від 26 березня 2014 року 14/70, не можна застосовувати норми визначені КК, тільки через те, що в результаті домовленостей виник спір щодо порядку і форми проведення розрахунку за акредитивом, що має свої особливості відповідно до чинного законодавства.

Верховний Суд акцентує, що висновки судів попередніх інстанцій у касаційній скарзі не спростовано.

Як вбачається із судових рішень, ОСОБА_8 в межах повноважень суду визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, та виправданий на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачувався.

За приписами статей 404, 405 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, у тому числі за необхідності шляхом дослідження доказів.

Виходячи з такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження доказів (п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23 КПК), апеляційний суд не вправі давати доказам іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, безпосередньо не досліджено під час апеляційного перегляду кримінального провадження.

Отже, у контексті ст. 404 КПК апеляційний суд не зобов`язаний досліджувати всю сукупність доказів із дотриманням засади безпосередності, якщо він по-новому (інакше) не тлумачить доказів, оцінених у суді першої інстанції. У разі коли суд першої інстанції дослідив усі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, то апеляційному суду немає потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дотримався вимог статей 370, 419 КПК і належним чином обґрунтував свій висновок про недоведення вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення , в якому обвинувачувався, а в касаційній скарзі прокурора не наведено переконливих доводів на спростування висновків апеляційного суду.

Апеляційний суд 21 січня 2026 року відмовив у задоволенні клопотання прокурора щодо оголошення перерви для підготовки до судових дебатів, при цьому зазначив, що прокурор ОСОБА_6 є керівником групи прокурорів у цьому провадженні з 2015 року, брав декілька років участь у розгляді справи та дослідженні доказів у суді першої інстанції, подавав апеляційну скаргу, ознайомлений з усіма доказами, одже володіє усіма необхідними даними. Також апеляційний суд враховує необхідність дотримання розумних строків по розгляду справи і акцентує, що у суді апеляційної інстанції вона перебуває з червня 2025 року та неодноразово відкладалась, в тому числі по ініціативі прокурора.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для скасування судового рішення з огляду на таке.

Положеннями ст. 439 КПК визначено, що після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що суди першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи мають дотримуватися вимог статей 409, 416, 420 та 421 КПК.

З назви та змісту ст. 421 КПК вбачається, що погіршення становища особи можливе виключно за умови, якщо із цих підстав подали скаргу прокурор, потерпілий чи його представник, а відповідно до ст. 416 КПК таке погіршення може мати місце тільки, якщо вирок було скасовано з цих підстав (або також із цих підстав).

Варто наголосити, що засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи в кримінальному провадженні.

Системний аналіз указаних вище норм кримінального процесуального законодавства дозволяє зробити висновок, що вони мають однаковою мірою застосовуватися як під час нового розгляду після скасування вироку за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, так і під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку.

При цьому колегія суддів зважає на те, що прокурор у поданій касаційній скарзі підставою скасування ухвали суду апеляційної інстанції, за якою залишено виправдальний вирок без змін, вважає лише істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, проте не вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а отже, апеляційний суд навіть у разі скасування ухваленого рішення буде позбавлений процесуальної можливості застосувати закон про кримінальну відповідальність, який погіршить становище виправданого.

Вказане узгоджується зі сталою судовою практикою викладеною в постановах об`єднаної палати від 23 вересня 2019 року (справа 728/2724/16-к) та 14 вересня 2020 року (справа 740/3597/17).

Інші доводи прокурора стосуються фактичних обставин, оцінки достовірності доказів та повноти судового розгляду, що не є предметом перевірки Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції не знаходить підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 січня 2026 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргупрокурора ОСОБА_6 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3