Постанова по делу № 902/112/24
Об акте
Нормы, на которые ссылается акт
По порядку первого упоминания в тексте: то, что в начале, обычно и есть предмет спора. Клик — статья из нашего корпуса.
Текст решения
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року м.Рівне Справа 902/112/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи)
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" (вх2659/26 від 03.06.2026) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24
за позовом Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради
до Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа"
про зобов`язання відповідача знести самочинне будівництво
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції .
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24.
1.2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24 відмовлено у задоволенні заяви представника Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" вих. б/н від 14.05.2026 (вх. канцелярії суду 01-30/4933/26 від 14.05.2026) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача на проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі 902/112/24.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції .
2.1. В силу приписів пункту 2 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на проведення експертизи.
2.2. Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
2.3. Факт проведення судової експертизи у справі 902/112/24, витрати на яку покладено ухвалою суду від 18.04.2024 на Приватне підприємство "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа", підтверджується наявним у матеріалах справи висновком експерта від 28.03.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи 2095/24-21.
2.4 Заявником заявлено про відшкодування відповідних витрат як і надано докази фактичного понесення витрат на судову експертизу в сумі 37864 грн (платіжна інструкція 323 від 08.10.2024) лише після ухвалення рішення у справі та за закінченням як апеляційного, так і касаційного провадження.
2.5. Потрібно розрізняти наслідки несвоєчасного подання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру. Так, неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Водночас неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 07.02.2024 у справі 904/1377/22, від 29.06.2022 у справі 161/5317/18, від 02.02.2024 у справі 910/9714/22).
2.6. Оскільки відповідачем, до закінчення судових дебатів у справі не заявлено про необхідність розподілу судових витрат на проведення судової експертизи, судом відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги .
3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" 03.06.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2659/26 від 03.06.2026), в якій просить: скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24 та прийняти нову постанову, якою подану заяву Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" задовільнити. Стягнути з Вінницької окружної прокуратури на користь ПП "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" 37 864грн. витрат на проведення експертизи. Здійснити розподіл понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
3.3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 у справі 902/112/24 відмовлено прокурору у задоволені позову. Вказане судове рішення було залишено без змін апеляційним та касаційним судом. Крім того, 27.01.2026 касаційним господарським судом була винесена постанова по справі, згідно якої було стягнуто з прокурора на користь відповідача понесені судові витрати в суді касаційної інстанції.
3.4. Так, в матеріалах справи (зареєстровано в суді 15.04.2025) знаходиться висновок Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.03.2025 2095/24-21 до якого додано акт здачі приймання висновку експерта 2095/24-21 замовником якого являється господарській суд Вінницької області, а платником відповідач на суму 37 864грн. також в матеріалах справи наявний рахунок експерта на проведення судової експертизи.
3.5. Під час ухвалення судового рішення питання щодо стягнення з прокурора на користь відповідача вказаних витрат на проведеної судової будівельно-технічної експертизи оплачених ПП Кадровий навчальний інформаційний центр Константа ) вирішено не було, тому відповідач звернувся із заявою до суду першої інстанції щодо ухвалення додаткового рішення. Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
3.6. Згідно частини 4. Статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
3.7. Під час ухвалення судового рішення судом не було вирішено питання щодо стягнення витрат на проведення судової експертизи (докази щодо яких вже містились в матеріалах справи під час ухвалення судового рішення , а саме, рахунок та акт-здачі прийняття послуг в яких була зазначена сума 37 864грн. тому подання додаткової заяви про намір стягнути вказану суму на що посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі необхідності не було, адже це питання мав вирішити суд при ухвалені основного рішення по справі.
3.8. Якщо відповідне питання під час ухвалення судового рішення вирішено не було підлягали застосуванню положення ст. 244 ГПК України якою регламентовано наступне: суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
3.9. Оскаржувана ухвала, якою відмовлено у задоволені заяви з тих підстав, що стороною відповідача до ухвалення основного рішення не була подана заява про намір стягнути такі витрати не відповідає вимогам щодо законного та і обґрунтованого судового рішення.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи .
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" (вх2659/26 від 03.06.2026) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24.
4.1.1. Роз`яснено сторонам, що, відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2 ст. 271 ГПК України, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 25.05.2026 у справі 902/112/24 відбудеться без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
4.2. Вінницька окружна прокуратура у відзиві просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на апеляційну скаргу. Відповідачем в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
4.3. Вінницька міська рада не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
4.4. Розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 25.05.2026 у справі 902/112/24 здійснюється без повідомлення учасників справи, з урахуванням частини 13 статті 8 та частини 10 статті 270 ГПК України
4.5. Відповідно до частини 2 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
4.6. Станом на 07.08.2026, до початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час їх розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції .
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги .
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" (вх2659/26 від 03.06.2026) на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву не неї, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 у справі 902/112/24 відмовлено у задоволенні позову Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" про зобов`язання відповідача знести самочинне будівництво.
7.3. Матеріалами справи підтверджується, що під час розгляду даного спору у суді першої інстанції призначалася судова експертиза.
7.4. Так, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.04.2024 призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі 902/112/24 (Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 вказана ухвала залишена без змін).
7.4.1. Згідно пункту 4 вказаної ухвали, витрати на проведення судової експертизи покладено на відповідача (Приватне підприємство "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа") зобов`язано його здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо)
7.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 у справі 902/112/24 апеляційну скаргу Заступника керівника Вінницької окружної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 - без змін.
7.6. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2026 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 у справі 902/112/24, відкрите з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
7.6.1. Касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури залишено без задоволення.
7.6.2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 у справі 902/112/24 залишено без змін.
7.7. В подальшому, 14.05.2026 представником Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" подано до господарського суду заяву вих. б/н від 14.05.2026 (вх 01-30/4933/26 від 14.05.2026) про ухвалення додаткового рішення.
7.7.1. У заяві відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі 902/112/24 , яким стягнути з прокурора на користь відповідача 37 864 грн витрат відповідача на проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі 902/112/24.
7.7.2. Заявник зазначає, що в матеріалах справи (зареєстровано в суді 15.04.2025р.) знаходиться висновок Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.03.2025 2095/24-21 до якого додано акт здачі приймання висновку експерта 2095/24-21 замовником якого являється господарській суд Вінницької області, а платником відповідач на суму 37 864грн. також в матеріалах справи наявний рахунок експерта на проведення судової експертизи.
7.7.3. Під час ухвалення судового рішення питання щодо стягнення з прокурора на користь відповідача вказаних витрат на проведеної судової будівельно-технічної експертизи оплачених ПП Кадровий навчальний інформаційний центр Константа ) вирішено не було, тому ПП "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа") звернувся із заявою до суду першої інстанції щодо ухвалення додаткового рішення.
7.8. За розгляду вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення, 25.05.2026 Господарським судом Вінницької області постановлено оскаржувану ухвалу (пункт 1.2..цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.-2.6. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта .
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на неї, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 25.05.2026 без змін, виходячи з наступного.
8.2. Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
8.3. Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
8.4. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи.
8.5. Як уже зазначалося, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
8.6. Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
8.7. Згідно з правилами частини 2 статті 42 ГПК України, учасники справи (серед іншого) зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
8.8. Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані сторонами у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.
8.9. Згідно частиною 8 статті 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
8.10. Згідно частини 1 статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат , суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог .
8.11. Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем Приватним підприємством "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" лише після ухвалення рішення у справі та вже його перегляду його в апеляційному та касаційному порядках, заявлено до суду першої інстанції про відшкодування відповідних витрат як і надано докази фактичного понесення витрат на судову експертизу в сумі 37864грн (платіжна інструкція 323 від 08.10.2024).
8.12. За результатами дослідженням матеріалів оскарження ухвали, що надійшли із суду першої інстанції та електронних матеріалів даної у справі, підтверджується, що відповідачем не подавалися до суду будь які заява/клопотання про необхідність розподілу витрат/стягнення понесених ним витрат на проведення експертизи.
8.13. Так, рішення по суті даного спору постановлено судом першої інстанції 21.08.2025.
8.14. В подальшому, здійснювався перегляд даного рішення в апеляційному порядку, за результатами перегляду якого постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 залишено без змін.
8.15. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2026, зокрема, Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 та рішення Господарського суду Вінницької області від 21.08.2025 у справі 902/112/24 залишено без змін.
8.16. Факт проведення судової експертизи у справі 902/112/24, витрати на яку ухвалою суду від 18.04.2024 покладено на Приватне підприємство "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" підтверджується матеріалами справи.
8.16.1. Висновок експерта від 28.03.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи 2095/24-21 у даній справі надійшов до суду 15.04.2025.
8.16.2. Згідно Акту здачі приймання висновку експерта 2095/24-21 замовником експертизи є Господарський суд Вінницької області, а платником - Відповідач.
8.16.3. Вартість проведеної експертизи становить 37 864грн.
8.17. Заява б/н від 14.05.2026 (вх 01-30/4933/26 від 14.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат відповідача на проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі 902/112/24 надійшла до суду 14.05.2026.
8.18. Відповідно до статті 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
8.19. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 ГПК України).
8.20. За змістом статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
8.21. Враховуючи положення процесуального законодавства учасники справи, які наділені певною процесуальною ініціативою, при зверненні до суду із відповідними заявами визначають свої вимоги (в межах яких і відбувається розгляд цих заяв судом) та несуть ризик настання або ненастання наслідків, пов`язаних з вчиненням відповідних процесуальних дій
8.22. За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення судових дебатів.
8.23. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Однак така заява має бути чітко сформульована та належно обґрунтована. Процесуальний закон не визначає конкретну процесуальну стадію на якій має бути зроблена заява, але встановлює граничний строк звернення із такою заявою - до закінчення судових дебатів (схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі 917/304/21).
8.24. Слід зазначити, що вказівка у частині 8 статті 129, частині 1 статті 221 ГПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
8.25. Разом з тим, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат понесених на проведення експертизи, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.
8.26. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
8.27. Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення й тоді, коли заява про розподіл витрат, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.
8.28. Як уже зазначалося, заява про ухвалення додаткового рішення, а також документи, які підтверджують понесені витрати на проведення експертизи яка була проведена під час розгляду справи по суті, та оплачена відповідачем 08.10.2024, подана останнім до суду після того, як суд першої інстанції ухвалив рішення по справі.
8.29. До цього відповідачем не було не заявлено (не подано) заяву до ухвалення рішення суду першої інстанції про необхідність розподілу витрат на проведення експертизи у справі в суді першої інстанції та подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення постанови, що виключає можливість суду першої інстанції надати їм оцінку та встановити розмір судових витрат, які поніс відповідач у зв`язку з розглядом справи.
8.30. Сам по собі факт подання доказів понесення судових витрат встановленого законом п`ятиденного строку не змінює обов`язку заявника вказати про необхідність розподілу таких витрат та про подання відповідних доказів до судових дебатів.
8.31. Саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.
8.32. Також, Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на те, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 161/5317/18 (провадження 61-3454св22), Верховного Суду від 20.04.2023 у справі 917/527/18).
8.33. Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на проведення судової експертизи, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
8.33.1. При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
8.34. Разом з тим, якщо сторона до закінчення судових дебатів заявляє про намір подати докази щодо розміру судових витрат, то така заява може бути подана і в усній формі, що підтверджується технічним записом судового засідання, тоді як неподання зазначеної заяви виключає здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
8.35. Наведені вище положення ГПК України та висновки Верховного Суду у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат та подати в даному випадку докази їх понесення (оплата вартості експертизи).
8.36. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.
8.37. Матеріали даної справи (матеріали оскарження ухвали, електронні матеріали справи) не містять заяви, яка стосується витрат щодо понесених витрат на проведення експертизи, яка б змістовно висловлювала намір відповідача отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат понесених на проведення експертизи.
8.38. Враховуючи наведене, заявником не дотримано наведених вимог ГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
8.39. Наведене дає підстави для висновку про те, що відповідачем порушено процесуальний порядок реалізації принципу відшкодування судових витрат сторони.
8.40. Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що вказівка у частині 8 статті 129, частині 1 статті 221 ГПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл судових витрат, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину.
8.41. Таким чином, враховуючи вище наведене, апеляційний суд з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем - не заявлено до закінчення судових дебатів про необхідність розподілу судових витрат на проведення судової експертизи, відповідно у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі 902112/24 слід відмовити.
8.42. господарськими судами не встановлено законних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" про ухвалення додаткового рішення.
8.43. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.44. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.45. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.46. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.47. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.48. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.49. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
8.50. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у задоволенні вказаної заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
8.51. Відтак апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" (вх2659/26 від 03.06.2026) слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.05.2026 у справі 902/112/24 - без змін.
8.51.1. Скаржник не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.51.2. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені оскаржуваного додаткового рішення та не можуть бути підставою для її скасування або зміни.
8.52. В даному випадку, Господарським судом Вінницької області встановлено, що відповідачем не дотримано наведених вимог ГПК України, які надають право стороні на відшкодування судових витрат - пропущено один з обов`язкових етапів практичної реалізації принципу відшкодування витрат та не подано суду відповідної заяви про відшкодування витрат пов`язаних з розглядом справи, ані в усній формі до судових дебатів, ані у письмовій формі, яке це встановлено частиною 8 статті 129, та статтею 221 ГПК України.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного додаткового рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кадровий навчальний інформаційний центр "Константа" від 03.06.26р. залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25 травня 2026 року у справі 902/112/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Матеріали оскарження ухвали від 25.05.2026 у справі 902/112/24 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повна постанова складена "10" серпня 2026 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.