Постанова по делу № 907/433/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 907/433/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "4ЕММЕ"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 (колегія суддів: Зварич О. В. - головуючий, Міліціанов Р. В., Панова І. Ю.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршавська меблева фабрика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа"

про визнання права власності на нежиле приміщення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи, які передували постановленню оскаржуваної ухвали

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іршавська меблева фабрика" (далі - ТОВ "Іршавська меблева фабрика") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" (далі - ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа") про визнання права власності за набувальною давністю на нежиле приміщення - частину прохідної літ "М" загальною площею 35,20 м 2 , яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, м. Іршава, вул. Федорова, 20.

1.2. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24 позов ТОВ "Іршавська меблева фабрика" задоволено.

Визнано за ТОВ "Іршавська меблева фабрика" право власності на нежиле приміщення - частину прохідної літ "М" загальною площею 35.20 м 2 , яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, м. Іршава, вул. Федорова, 20, за набувальною давністю.

1.3. 16.02.2026 особа, яка не є учасником справи, - Товариство з обмеженою відповідальністю "4ЕММЕ" (далі - ТОВ "4ЕММЕ") звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24.

1.4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі 907/433/24 поновлено ТОВ "4ЕММЕ" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи, - ТОВ "4ЕММЕ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24.

2. Короткий зміст судового рішення

2.1. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі 907/433/24 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи, - ТОВ "4ЕММЕ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24.

2.2. Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "4ЕММЕ", виходив із того, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення місцевого господарського суду не зазначено та не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "4ЕММЕ". Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із висновком суду апеляційної інстанції, ТОВ "4ЕММЕ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі 907/433/24 та передати справу на розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "4ЕММЕ" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. На думку скаржника, оскаржувана ухвала Західного апеляційного господарського суду була винесена внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи, ненадання правової оцінки доказам, поданим ТОВ "4ЕММЕ", без урахування правових висновків Верховного Суду:

- викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі 911/2635/17, щодо процесуальних дій суду у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, але судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків.

- викладених у постанові від 20.09.2023 у справі 306/2120/21, щодо обов`язку суду надати правову кваліфікацію відносинам учасників справи, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, що є складовою класичного принципу "jura novit curia" ;

- викладених у постанові від 16.04.2025 у справі 917/759/23, відповідно до яких непроведення державної реєстрації передання частки у статутному капіталі товариства не є достатньою підставою для висновку щодо недоведеності факту набуття частки у статутному капіталі товариства;

- викладених у постанові від 08.06.2021 у справі 906/1336/19, щодо визначення моменту набуття майнових та немайнових прав новим власником частки у статутному капіталі юридичної особи згідно з вимогами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

ТОВ "4ЕММЕ" зазначає, що на час вирішення цього спору йому належала частка в статутному капіталі ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа". Відтак скаржник стверджує, що він, як учасник ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа", є співвласником спірного майна, а тому є учасником спірних правовідносин і має право на оскарження судового рішення.

3.3. ТОВ "Іршавська меблева фабрика" у відзиві на касаційну скаргу просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі 907/433/24 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "4ЕММЕ", яке не брало участі в розгляді справи, залишити без задоволення. На думку позивача, висновки апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "4ЕММЕ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у цій справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України є правильними та обґрунтованими.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. За змістом частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

4.4. Переглянувши оскаржуване судове рішення, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та відзиві, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

4.5. Колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.6. Згідно з положеннями частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.7. Відповідно до висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 у справі 904/6084/21, суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження насамперед має з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в такому випадку ця особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

4.8. Отже, в разі подання апеляційної скарги особою, яка не є учасником справи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції, перш за все, має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, і які конкретно. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2025 у справі 914/2161/23, від 06.02.2025 у справі 908/3468/13, від 22.08.2024 у справі 910/12559/20.

4.9. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.04.2025 у справі 910/12559/20, від 12.07.2024 у справі 910/5925/15-г, від 07.11.2024 у справі 910/5925/15-г, від 06.02.2025 у справі 908/3468/13.

4.10. Згідно з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.05.2020 у справі 904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою відповідно до статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

4.11. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи або в резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

4.12. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної (касаційної) скарги.

Наведене також відповідає правовій позиції, викладеній у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі 904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі 916/4093/21.

4.13. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

4.14. Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в іншому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися), апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.04.2025 у справі 910/12559/20, від 10.04.2025 у справі 914/2161/23, від 06.02.2025 у справі 908/3468/13, від 22.08.2024 у справі 910/12559/20.

4.15. З`ясовуючи питання про те, чи стосується рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24 безпосередньо прав, інтересів та (або) обов`язків ТОВ "4ЕММЕ", суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "4ЕММЕ" покликалося на вирішення судовим рішенням питання про його права та інтереси як співвласника спірного нежилого приміщення.

4.16. Як зазначив суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ "4ЕММЕ" посилалося на те, що на підставі договору дарування від 03.11.2022, укладеного між ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" та ТОВ "4ЕММЕ", йому належить 50 % статутного капіталу ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа". ТОВ "4ЕММЕ" також зазначало, що наведене підтверджується актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" від 03.11.2022, посвідченим приватним нотаріусом. Крім того, ТОВ "4ЕММЕ" стверджувало, що ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" та ТОВ "4ЕММЕ" не були залучені до розгляду цієї справи у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, а ТОВ "4ЕММЕ" взагалі не було залучено до участі у справі.

4.17. Перевіряючи доводи ТОВ "4ЕММЕ", суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції надсилав поштову кореспонденцію на юридичну адресу відповідача: вул. Карпатської Січі (вул. Федорова), 20, м. Іршава, Закарпатська обл., Хустський р-н, 90100, що підтверджується списками розсилки поштової кореспонденції та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які були повернуті до суду з відмітками поштового відділення Акціонерного товариства "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою". Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що у справі 907/433/24 наявне оголошення Господарського суду Закарпатської області від 04.07.24 про виклик ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" як відповідача в судове засідання на 10:00 год. 30.07.24 у справі 907/433/24.

Відтак, за висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції вчиняв належні дії, спрямовані на повідомлення відповідача про хід розгляду цієї справи.

4.18. Суд апеляційної інстанції також установив що до апеляційної скарги не долучено належним чином засвідченої копії договору дарування від 03.11.2022, на який покликається ТОВ "4ЕММЕ". Тобто, як зауважив суд, не додано правовстановлюючого документа, який є (за доводами скаржника) підставою для передачі йому 50 % вартості статутного капіталу ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа".

4.19. Як установив суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи 907/433/24 є копія інформаційної довідки 364925347 (дата формування: 07.02.2024) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, в якій відображено, що нежиле приміщення - частина прохідної літ. "М" площею 35,20 м 2 за адресою: м. Іршава, Закарпатська область, вул. Федорова, 20, належить ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" на праві колективної власності (частка власності 1/1).

Тому суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції залучив до участі у цій справі належного відповідача - ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа" як власника спірного нерухомого майна (частка власності 1/1). Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що в Державному реєстрі на момент подання позову у цій справі у 2024 році були відсутні відомості про наявність права власності чи іншого речового права на спірне нерухоме майно за ТОВ "4ЕММЕ". Відтак суд апеляційної інстанції виснував, що в силу прямої вказівки закону відсутні підстави вважати ТОВ "4ЕММЕ" станом на час ухвалення судового рішення від 17.09.2024 у справі 907/433/24 власником чи співвласником спірного нерухомого майна.

4.20. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи, - ТОВ "4ЕММЕ", суд апеляційної інстанції встановив, що ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення місцевого господарського суду не зазначено та не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "4ЕММЕ". Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4.21. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "4ЕММЕ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі 907/433/24.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ТОВ "4ЕММЕ" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. На думку скаржника, оскаржувана ухвала Західного апеляційного господарського суду була винесена внаслідок неповного з`ясування всіх обставин справи, ненадання правової оцінки доказам, поданим ТОВ "4ЕММЕ", без урахування правових висновків Верховного Суду:

- викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі 911/2635/17, щодо процесуальних дій суду у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, але судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків.

- викладених у постанові від 20.09.2023 у справі 306/2120/21, щодо обов`язку суду надати правову кваліфікацію відносинам учасників справи, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, що є складовою класичного принципу "jura novit curia" ;

- викладених у постанові від 16.04.2025 у справі 917/759/23, відповідно до яких непроведення державної реєстрації передання частки у статутному капіталі товариства не є достатньою підставою для висновку щодо недоведеності факту набуття частки у статутному капіталі товариства;

- викладених у постанові від 08.06.2021 у справі 906/1336/19, щодо визначення моменту набуття майнових та немайнових прав новим власником частки у статутному капіталі юридичної особи згідно з вимогами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

ТОВ "4ЕММЕ" зазначає, що на час вирішення цього спору йому належала частка в статутному капіталі ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа". Відтак скаржник стверджує, що він, як учасник ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа", є співвласником спірного майна, а тому є учасником спірних правовідносин і має право на оскарження судового рішення.

4.22. Розглянувши наведені доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 11.07.2018 у справі 911/2635/17 , на який покликається скаржник. Суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "4ЕММЕ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24, встановив, що оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника не стосується, а відтак закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "4ЕММЕ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24. Тобто суд виконав необхідні процесуальні дії для з`ясування того, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника.

4.23. Колегія суддів вважає безпідставними доводи про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.09.2023 у справі 306/2120/21 , щодо обов`язку суду надати правову кваліфікацію відносинам учасників справи, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У цьому випадку суд апеляційної інстанції застосував алгоритм дій, визначений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 у справі 904/6084/21. Зокрема, суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження з`ясовував, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, а після встановлення того, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "4ЕММЕ", оскільки встановив, що ця особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

4.24. Колегія суддів також зазначає, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини виникли між позивачем - особою, яка фактично володіла майном і просила суд визнати за нею право власності, та відповідачем - особою, за якою майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, щодо визнання права власності на спірне нежиле приміщення. При цьому набуття майнових прав новим власником частки у статутному капіталі юридичної особи не було предметом цього спору.

Тому безпідставним є посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.04.2025 у справі 917/759/23 та в постанові від 08.06.2021 у справі 906/1336/19, щодо моменту набуття майнових та немайнових прав новим власником частки у статутному капіталі юридичної особи, оскільки такі висновки є нерелевантними для застосування до спірних правовідносин.

4.25. Суд апеляційної інстанції встановив, що в Державному реєстрі речових прав на момент подання позову в цій справі у 2024 році були відсутні відомості про наявність права власності чи іншого речового права на спірне нерухоме майно за ТОВ "4ЕММЕ".

4.26. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

4.27. Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4.28. Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Подібні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі 48/340, від 12.03.2019 у справі 911/3594/17.

4.29. Оскільки апеляційний господарський суд установив, що ТОВ "4ЕММЕ" на час ухвалення судового рішення від 17.09.2024 у справі 907/433/24 не було власником чи співвласником спірного нерухомого майна, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24 не стосується прав та обов`язків ТОВ "4ЕММЕ", то дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "4ЕММЕ" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.09.2024 у справі 907/433/24 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак помилковими є доводи ТОВ "4ЕММЕ" про те, що воно, як учасник ТОВ "Спільне українсько-італійське підприємство "Алфа," є співвласником спірного майна, а тому є учасником спірних правовідносин і має право на оскарження судового рішення.

4.30. Таким чином, ТОВ "4ЕММЕ", звертаючись із касаційною скаргою, не довело неправильного застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

4.31. За результатами перегляду ухвали апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судом апеляційної інстанції із правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни ухвали, що оскаржується, Верховний Суд не встановив.

4.32. Отже, за встановлених у цій справі обставин колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного господарського суду постановлена з дотриманням норм процесуального права.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі ТОВ "4ЕММЕ", не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "4ЕММЕ" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі 907/433/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак