← Судебная практика

Постанова по делу № 904/2142/23

Касаційний господарський суд Верховного Суду · 05.08.2026 · Верховный Суд
полный текст из нашей базы41 504 знаковвсе акты по делу →

Об акте

Дело №
904/2142/23
Дата принятия
05.08.2026
Суд
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Судья
Краснов Є.В.
Форма судопроизводства
Господарське
Тип акта
Постанова
Категория дела
Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Текст решения

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 904/2142/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. -головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 (колегія суддів: Іванов О. Г., Чередко А. Є., Парусніков Ю. Б.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 (суддя Дупляк С. А.) у справі

за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" про стягнення 6 015 059,96 грн,

за участю представників:

позивача - адвоката Лисенка С. Ю.,

відповідача - Ревти Д. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Дніпровська міська рада (далі - Міськрада) звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" (далі - ТОВ "Конкурітто") з позовом про стягнення 6 015 059,96 грн, набутих без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування в період із 31.08.2017 до 31.12.2022 земельною ділянкою площею 1,8168 га, розташованою за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., кадастровий номер 1210100000:03:231:0134, комунальної форми власності, яка належить на праві власності Міськраді.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди землі від 01.11.2007 фактично продовжує використовувати земельну ділянку, на якій розташоване належне йому на праві власності майно, без правовстановлюючих документів, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів, які підлягають стягненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. Згідно з рішенням Міськради від 19.09.2007 206/19 вирішено передати земельну ділянку площею 1,8168 га (кадастровий номер 1210100000:03:231:0112) в оренду строком на три роки відповідачу для проєктування та будівництва багатофункціонального комплексу громадського і житлового призначення на вул. Мандриківській у районі буд. 43, код цільового використання землі (Український класифікатор цільового використання землі) - 1.13.2.

4. 01.11.2007 позивач (орендодавець) та відповідач (орендар) уклали договір оренди землі (далі - договір оренди), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.11.2007 за 040710400688. Договір укладено на три роки до 20.11.2010 з розміром орендної плати на рівні 3% від її грошової оцінки (з урахуванням додаткового договору від 26.06.2008 до договору оренди земельної ділянки).

5. За умовами цього договору орендар за актом приймання-передачі від 01.11.2007 отримав в оренду земельну ділянку площею 1,8168 га, кадастровий номер 1210100000:03:231:0112, яка розташована за адресою: вул. Мандриківська у районі буд. 43 (Жовтневий район).

6. Із 01.06.2017 земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:231:0112 площею 1,8168 га перебуває в архівному шарі.

7. 21.06.2017 відповідачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із фактичним розміщенням будівель та споруд на вул. Набережна Перемоги, 38-Д (Соборний (Жовтневий) район), що підтверджується рішенням Міськради від 21.06.2017 165/22.

8. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на місці земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:231:0112 (яка була перенесена в архівний шар) на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої 28.06.2017 фізичною особою - підприємцем Пітько С. М., сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134, державну реєстрацію цієї земельної ділянки проведено 21.08.2017.

9. Площа зазначених земельних ділянок є тотожною 1,8168 га, місце розташування земельних ділянок є ідентичним: вул. Набережна Перемоги, 38-Д, м. Дніпро.

10. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.04.2023 відповідач є власником об`єктів будівництва: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1690243412101. Дата, час державної реєстрації: 09.11.2018 13:31:21. Об`єкт незавершеного будівництва, ІІІ черга, 1,2 % готовності. Літ. "А-1" - будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією, загальна площа - 106,9 кв. м; літ. "а-1" - прибудова; літ. "а" - ґанок; літ. "Б-1" - трансформаторна підстанція, загальна площа 73,3 кв. м; літ. "В" - убиральня (тимчасова); літ. "Г" - кіоск (тимчасовий); літ. "Ф-1" - корпус 18, загальна площа 23,7 кв. м; літ. "Ч" - корпус 23; літ. "ч" - тамбур; 1, 4, 13, 14, 20, 28 - огорожа; 2, 3, 9, 32 - ворота; за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. Документи, подані для державної реєстрації: дублікат додаткового договору до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: ВКТ 957020, реєстр 6570, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П.; дублікат договору оренди землі, серія та номер: ВКТ 957014, ВКТ 957015, реєстр 6569, виданий 07.10.2008 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П.

11. Витяг також містить інформацію про реєстрацію права власності до 01.01.2013, а саме, що відповідач із 16.11.2010 є власником незвершеного будівництва, III черга, з 1,2 % готовності. Реєстраційний номер майна 32080586. Розташований на земельній ділянці за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. Підстава виникнення права власності: ВКТ 957014, ВКТ 957015, реєстр 6569, 07.10.2008, дублікат договору оренди землі, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П.; ВКТ 957020, реєстр 6570, 07.10.2008, дублікат додаткового договору до оренди земельної ділянки, виданий приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П.

12. Крім того, відповідач є власником будівель та споруд загальною площею 180,2 кв. м, а саме: літ. "А-1" - будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією загальною площею 106,9 кв. м; літ. "а" - ґанок; літ. "а'" - козирок; літ. "Б-1" - трансформаторна підстанція загальною площею 73,3 кв. м; за адресою: вул. Набережна Перемоги, буд. 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 326996412101. Дата, час державної реєстрації: 26.03.2014 17:53:52. Державний реєстратор: Колесник І. М., Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська обл. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 12047413 від 31.03.2014 14:43:59, Колесник І. М., Дніпропетровське міське управління юстиції, Дніпропетровська обл. Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія та номер: САК 508359, інд. 19775395, видане 31.03.2014 Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

13. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 12.04.2023

НВ-9917880232023 земельна ділянка площею 1,8168 га розташована за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. (кадастровий номер 1210100000:03:231:0134), сформована як об`єкт цивільних прав 21.08.2017. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код ЦВПЗ 02.10). Форма власності - комунальна.

14. Інспекція з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснила обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. (кадастровий номер 1210100000:03:231:0134), за результатами якого складено акт від 11.04.2023 12/04/23-Т.

15. У цьому акті зазначено, що згідно з даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач є власником комплексу будівель та споруд із 09.11.2018 за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., а саме: об`єкта незавершеного будівництва, III черга, 1,2 % готовності. Літ. "А-1" - будівля розподільчого пункту з трансформаторною підстанцією, загальна площа 106,9 кв. м; літ. "а-1" - прибудова; літера "а" - ґанок; літ. "Б-1" - трансформаторна підстанція, загальна площа 73,3 кв. м; літ. "В" - убиральня (тимчасова); літ. "Г" - кіоск (тимчасовий); літ. "Ф-1" - корпус 18, загальна площа 23,7 кв. м; літ. "Ч" - корпус 23; літ "ч" - тамбур; 1, 4, 13, 14, 20, 28 - огорожі; 2, 3, 9, 32 - ворота. Під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці розташовано об`єкт незавершеного будівництва, споруди, мостіння. Доступ до земельної ділянки обмежений, на ділянці складуються металоконструкції та металеві вироби. Частина земельної ділянки засмічена побутовим та будівельним сміттям, частково поросла чагарниками. Частина земельної ділянки використовується як автостоянка для автомобілів. Між Міськрадою та ТОВ "Конкурітто" відсутні діючі цивільно-правові угоди на зазначену земельну ділянку. Згідно з інформацією з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 1210100000:03:231:0134.

16. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2023 12812/6/04-36-04-02-14 ТОВ "Конкурітто" з 2019 року по сьогодні згідно з наданими податковими деклараціями із плати за землю декларує орендну плату за землю за земельні ділянки площами 1,8168 га та 0,0102 га (кадастровий номер 1210100000:03:231:0112). На сьогодні кадастровий номер 1210100000:03:231:0134. Сума самостійно задекларованого податкового зобов`язання з орендної плати за землю на 2019 рік складає 349 507,72 грн (сума щомісячних нарахувань 29 125,64 грн, нарахування за грудень 29 125,68 грн), на 2020 рік - 320 382,08 грн (сума щомісячних нарахувань 29 125,64 грн, за березень пільга, нарахування за грудень 29 125,68 грн), на 2021 рік - 387 953,56 грн (сума щомісячних нарахувань 32 329,46 грн, нарахування за грудень 32 329,50 грн), на 2022 рік - 426 748,92 грн (сума щомісячних нарахувань 35 562,41 грн), на 2023 рік - 490 761,26 грн (сума щомісячних нарахувань 40 896,77 грн, нарахування за грудень 40 896,79 грн). Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 (1210100000:03:231:0112) на 2019- 2023 роки товариством до Головного управління ДПС не надавалися.

17. Міськрада звернулася до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Конкурітто" коштів у сумі 6 015 059,96 грн, набутих без достатньої правової підстави, як несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в період із 31.08.2017 до 31.12.2022.

18. Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач, відповідач за рахунок позивача внаслідок користування земельною ділянкою площею 1,8168 га, розташованою за адресою: вул. Набережна Перемоги, 38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 без достатньої правової підстави за період із 31.08.2017 до 31.12.2022 набув кошти на загальну суму (із розрахунку розміру річної орендної плати 7 499 650,09 грн та при задекларованих і сплачених відповідачем 1 484 592,28 грн): 443 135,71 + 1 314 996,21 + 965 488,49 + 885 031,12 + 1 134 408,56 + 1 271 999,84 = 6 015 059,96 грн, де 443 135,71 грн за період із 31.08.2017 до 31.12.2017; 1 314 996,21 грн за період із 01.01.2018 до 31.12.2018; 965 488,49 грн за період із 01.01.2019 до 31.12.2019; 885 031,12 грн за період із 01.01.2020 до 31.12.2020; 1 134 408,56 грн за період із 01.01.2021 до 31.12.2021; 1 271 999,87 грн за період із 01.01.2022 до 31.12.2022).

19. Сума самостійно задекларованого відповідачем податкового зобов`язання з орендної плати за землю у 2017 році (вересень - грудень 2017 року) складає 116 502,56 грн, у 2018 році (10 місяців) - 291 256,40 грн, у 2019 році (11 місяців) - 349 507,72 грн, у 2020 році (11 місяців) - 320 382,08 грн, у 2021 році (12 місяців) - 387 953,56 грн, у 2022 році (12 місяців) - 426 748,92 грн. При цьому відповідач до державної податкової інспекції витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 (1210100000:03:231:0112) за період із 2019 до 2022 року не надавав, в матеріалах справи ці витяги відсутні.

20. Позивач зазначає, що відповідач із 01.11.2007 до сьогодні користується земельною ділянкою площею 1,8168 га з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134, на якій із 16.11.2010 розташована належна йому на праві власності нерухомість, а у період із 31.08.2017 до 31.12.2022, не оформивши нового договору оренди та не сплачуючи орендних платежів, продовжив землекористування, внаслідок чого безпідставно зберіг кошти несплаченої Міськраді орендної плати на суму 6 015 059,96 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

21. Справа розглядалася судами неодноразово.

22. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 19.09.2023, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024, позов Міськради задовольнив частково. Стягнув із ТОВ "Конкурітто" на користь Міськради 5 607 298,85 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 84 109,48 грн. У решті позову відмовив.

23. 24.07.2024 Верховний Суд скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2023, а справу 904/2142/23 передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

24. За результатами нового розгляду Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення від 14.11.2024, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026, про часткове задоволення позову.

25. Задовольняючи позов, господарський суд виходив із такого:

- на земельній ділянці площею 1,8168 га, розташованій за адресою: вул. Набережна Перемоги,

38-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл. (кадастровий номер 1210100000:03:231:0134), розміщені об`єкти нерухомого майна, власником яких на момент формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав (станом на 21.08.2017) та на час ухвалення судового рішення у цій справі (станом на 14.11.2024) є відповідач;

- доказів існування чинного договору оренди спірної земельної ділянки до справи не долучено та про його укладання не повідомлено, тому обґрунтованим є висновок, що договір оренди спірної земельної ділянки між сторонами у спірний період (із 31.08.2017 до 31.12.2022) укладений не був;

- відповідач як власник нерухомого майна, яке розташовано на спірній земельній ділянці, не уклавши відповідних договорів оренди з її власником, тобто Міськрадою, та не здійснивши державної реєстрації такого права, фактично користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому заявлені позовні вимоги на підставі статей 1212- 1214 ЦК України є обґрунтованими;

- позивач належними доказами (висновок судової експертизи та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) довів розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 площею 1,8168 га у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роках;

- розрахунок сум орендної плати, яка не сплачена відповідачем за 2019, 2021 та 2022 роки, здійснений на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019, 2021 та 2022 роки. При цьому матеріалами справи також встановлено, що витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017, 2018 та 2020 роки не формувалися.

Короткий зміст касаційної скарги

26. 09.04.2026 ТОВ "Конкурітто" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

27. Скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену в пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норму права без урахування висновків Верховного Суду від 24.07.2024 у цій же справі 904/2142/23.

28. Обґрунтовуючи підставу касаційного провадження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статті 13, 80, 118, 119, 310 ГПК України, оскільки:

- не дослідили зібраних у справі доказів, а також не надали оцінки доводам відповідача стосовно відсутності належних доказів нормативної грошової оцінки земельної ділянки за спірний період, на що прямо вказував Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у цій справі (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України);

- суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: листів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.03.2023 29-4-0.10-1592/2-23, від 04.07.2023 29-4-0.10-3861/2-23, від 09.09.2024 29-4-0.38-4966/2-24, висновку експерта від 17.04.2023 17/03/2-23 та висновку експерта від 25.09.2024

22-08-01/2024 (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України);

- суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до розгляду новий доказ - висновок експерта від 25.09.2024 22-08-01/2024, поданий позивачем із порушенням порядку та строків подання доказів, встановлених частинами другою, четвертою, восьмою статті 80, статтями 118, 119 ГПК України, та відхилив обґрунтовані заперечення відповідача проти долучення цього доказу (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України);

29. Скаржник, посилаючись на підставу касаційного оскарження, визначену у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, наголошує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: щодо застосування частини п`ятої статті 310 ГПК України у взаємозв`язку з частинами другою, четвертою, восьмою статті 80, статей 118, 119 ГПК України в частині визначення меж допустимості подання учасником справи нових доказів.

30. Скаржник також зазначив, що суди попередніх інстанцій при дослідженні рішень Міськради застосували формалістичний підхід при визначенні річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками і штучно розмежували поняття "для будівництва" та "для обслуговування" в межах одного коду цільового призначення 02.10, застосувавши ставку 3 % замість 2,300 %.

31. Скаржник також звертає увагу на те, що при новому розгляді суди попередніх інстанцій ухилилися від встановлення й оцінки обставин щодо неодноразового звернення відповідача до позивача з метою продовження орендних відносин, що, на думку скаржника, вказує на недобросовісну поведінку позивача та суперечить принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і доктрині заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), яка підтверджена усталеною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.05.2021 у справі 461/9578/15-ц, від 18.04.2023 у справі 910/908/22, від 11.07.2024 у справі 910/7642/21). Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі 688/2908/16-ц зазначено, що може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки, коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою, безпідставно відмовляє у його затвердженні.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

32. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити цю скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Позивач вважає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до заперечення обставин, установлених судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження доказів, поданих сторонами у справі. Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, а спрямована на повторну оцінку доказів та встановлених судами фактичних обставин справи.

Позиція Верховного Суду

33. Спір у цій справі стосується порядку визначення розміру орендної плати за землі комунальної форми власності.

34. Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

35. Згідно з приписами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

36. Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

37. Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

38. За змістом частин першої, другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України)).

39. Частиною третьою статті 22 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

40. Згідно з частиною першою статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

41. Положеннями пункту 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

42. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

43. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

44. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 ПК України).

45. Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

46. Таким чином, з моменту початку застосування згідно з пунктом 271.2 статті 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права й обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

47. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі 914/2848/22.

48. Суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень залишили поза увагою, що лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.03.2023 29-4-0.10-1592/2-23 хоч і виданий компетентним органом, однак не є ні витягом із Державного земельного кадастру, ні довідкою із Державного земельного кадастру та не може підтверджувати відомості щодо нормативної грошової оцінки одного квадратного метра земель міста Дніпра з урахуванням категорії та цільового призначення спірної земельної ділянки. Проте суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача стосовно відсутності доказів встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка діяла у період із 31.08.2017 до 31.12.2020.

49. Крім того, суд касаційної інстанції також зауважив, що суди не дослідили змісту рішень Міськради від 27.12.2010 5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста" (зі змінами) та від 06.12.2017 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" (зі змінами), на які також є посилання у висновку експертизи, стосовно затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.

50. Як вже зазначалося, суди попередніх інстанцій установили, що між Міськрадою та ТОВ "Конкурітто" було укладено договір оренди земельної ділянки, строк якого припинився 20.11.2010 та не був продовжений. Відповідач із 01.11.2007 по сьогодні користується земельною ділянкою площею 1,8168 га з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134, на якій із 16.11.2010 розташована належна йому на праві власності нерухомість, а у період із 31.08.2017 до 31.12.2022, не оформивши нового договору оренди та не сплачуючи орендних платежів, продовжив землекористування, внаслідок чого безпідставно зберіг кошти несплаченої Міськраді орендної плати.

51. Суди також встановили, що розрахунок сум орендної плати, яка не сплачена відповідачем за 2019, 2021 та 2022 роки, здійснений на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2019, 2021 та 2022 роки. Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2017, 2018 та 2020 роки не формувалися.

52. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.11.2021 у справі 905/1680/20, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом .

53. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою й не зазнала змін у цей період (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі 905/1680/20, постанову Верховного Суду від 05.08.2022 у справі 922/2060/20).

54. Суди дійшли висновку, що позивач на підставі належних доказів, а саме висновку судової експертизи та витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (за 2019 рік - витяг від 28.10.2019 2410-6899, за 2021 рік - витяг від 05.11.2021 3613/0/197-21, за 2022 рік - витяг від 21.12.2022 НВ-9906371742022), довів розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 площею 1,8168 га у 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 роках, зокрема що нормативна грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 у 2017, 2018, 2019 та 2020 роках становить 2412,66 грн (протягом чотирьох років не змінювалася), у 2021 році - 2793,12 грн та у 2022 році - 3072,43 грн.

55. Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

56. Водночас, як вже було зазначено вище, витяг із нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

57. Отже, суди попередніх інстанцій, з урахуванням вказівок Верховного Суду, встановили, що оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2017, 2018, 2019 та 2020 роках була сталою і незмінною, є таким, що відповідає нормам закону, розрахунок позивача за цей період на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 28.10.2019 2410-6899.

58. Щодо доводів скаржника, які стосуються прийняття судом першої інстанції нового доказу, а саме висновку експерта від 25.09.2024 22-08-01/2024, колегія суддів зазначає таке.

59. Скасування судового рішення судом касаційної інстанції з направленням справи на новий розгляд свідчить про те, що під час попереднього розгляду судом не було забезпечено повного встановлення фактичних обставин справи або було допущено істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили правильне вирішення спору.

60. Відповідно до статей 86, 99 ГПК України під час нового розгляду суд першої інстанції повинен усунути недоліки, на які вказав суд касаційної інстанції, забезпечивши повне, всебічне, об`єктивне та безпосереднє дослідження всіх доказів у справі.

61. Згідно з частинами першою, другою статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

62. Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

63. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі наряду з іншими письмовими, речовими й електронними доказами, а оцінка його як доказу здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

64. Суд першої інстанції вірно зазначив, що загальне правило подання доказів одночасно з позовом не обмежує права учасників справи доповнити як позов, так й інші заяви по суті спору додатковими аргументами та доказами, навіть якщо вони існували на момент подачі позову або були отримані в процесі вирішення спору.

65. Разом із тим суд першої інстанції прийняв новий доказ - висновок експерта, при цьому не навів мотивів прийняття цього доказу.

66. За таких обставин колегія суддів часткового погоджується з доводами касаційної скарги в частині відсутності обґрунтування судами прийняття нового доказу, а тому вважає, що суди дійшли передчасного висновку про його врахування під час розгляду справи.

67. Між тим під час нового розгляду суди дійшли висновку, що позовні вимоги позивача підтверджуються не лише висновком експерта, а й наданими позивачем витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2410-6899 (сформований 28.10.2019), 3613/0/197-21 (сформований 04.11.2021), НВ-9906371742022 (сформований 21.12.2022), які містять усі необхідні дані для обчислення розміру орендної плати у заявленому позивачем періоді, а заперечення у цій частині відсутні.

68. Отже, врахування судами експертного висновку не призвело до ухвалення неправомірного рішення, оскільки останнє ґрунтується на належних та допустимих доказах з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо належного обґрунтування оцінки землі.

69. Відповідач, у свою чергу, не спростував встановлених судами обставин з відповідним контррозрахунком, а його аргументи зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій.

70. З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку в частині визначення меж допустимості подання учасником справи нових доказів.

71. При визначенні розміру орендної плати суди встановили, що для його обчислення за спірний період застосовано відсоток до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затверджений відповідно до вимог пункту 12.3 статті 12 ПК України рішеннями сесії Міськради VI скликання, а саме: рішенням Міськради від 27.12.2010 5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста" (зі змінами) встановлено, що річний розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становив 3 % для періоду із 01.01.2017 до 31.12.2017; рішенням Міськради від 06.12.2017 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" (зі змінами) встановлено, що річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками певного цільового призначення у відсотках до нормативної грошової оцінки становив 3 % для періоду із 01.01.2018 до 31.12.2022.

72. Міськрада рішенням від 21.12.2018 8/30 "Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста"" внесла зміни до рішення Міськради від 06.12.2017 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" та виклала додаток 1 у новій редакції.

73. Додатком 1 до рішення Міськради від 06.12.2017 13/27 (у редакції від 21.02.2018 8/30) передбачено, що річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками згідно з видом цільового призначення земель - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури - складає 2,300 %.

74. Втім відповідно до цього ж додатка 1 до рішення Міськради від 06.12.2017 13/27 (у редакції від 21.02.2018 8/30) розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури - (під об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури) як був до вказаних змін, так і залишився актуальним для застосування у спірному періоді на рівні 3 %.

75. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9917880232023, сформованим 12.04.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 площею 1,8168 га має вид цільового призначення - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

76. Крім того, суди встановили, що відповідач до відзиву долучив податкову звітність щодо спірної земельної ділянки та вказав ставку річної орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку застосовує при розрахунках до сплати.

77. Колегія суддів вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку про розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою, який становить 3 %. Водночас аргументи скаржника про штучне розмежування понять "для будівництва" та "для обслуговування" при визначенні річного розміру орендної плати за користування земельними ділянками зводяться до переоцінки, оскільки суди вже перевірили ці доводи та підтвердили відповідність розміру орендної плати на рівні 3 % до виду її цільового призначення.

78. Суди встановили, що згідно з розрахунком суми коштів, які зберіг у себе відповідач за рахунок позивача внаслідок користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, за період із 31.08.2017 до 31.12.2022 складає 7 499 650,09 грн, розмір орендної плати, задекларованої та сплаченої відповідачем, з урахуванням даних Державної податкової інспекції складає 1 892 351,24 грн, різниця між фактичним розміром належної до сплати орендної плати та фактично сплаченими коштами становить 5 607 298,85 грн.

79. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач набув без достатньої правової підстави внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:231:0134 у період із 31.08.2017 до 31.12.2022 грошові кошти у розмірі 5 607 298,85 грн.

80. У задоволенні решти позовних вимог суди відмовили, оскільки встановили, що не було враховано здійснених позивачем оплат за спірний період, а також через неточність наданого позивачем первісного розрахунку (арифметична розбіжність становить не 6 015 059,96 грн, а 6 015 057,81 грн, тобто наявна різниця - 2,15 грн).

81. Щодо аргументів касаційної скарги стосовно недобросовісної поведінки позивача, то суд апеляційної інстанції встановив, що всі клопотання відповідача були розглянуті. Зокрема, Міськрада надала відповідь від 24.01.2020 7/13-179, якою відповідача повідомлено, що розмір запитуваної земельної ділянки значно перевищує площу будівель і споруд під їх фактичне розміщення, а тому підготувати проєкт рішення міської ради стосовно затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачі земельної ділянки в оренду не вбачається можливим. Водночас відповідач не скористався правом звернутися з новою технічною документацією з усуненням зауважень Міськради, зменшивши площу земельної ділянки до розмірів фактичного розміщення будівель та споруд, або ж звернутися до суду з відповідним позовом, оскарживши бездіяльність Міськради. Таким чином, вказані аргументи скаржника не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

82. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

83. Згідно зі статтею 311 цього Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

84. За наведених обставин колегія суддів, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити оскаржувані судові рішення, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови, а в решті судові рішення залишити без змін.

Судові витрати

85. З огляду на висновок про зміну мотивувальної частини оскаржуваних рішення і постанови із залишенням без змін їх резолютивних частин відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкурітто" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2024 у справі 904/2142/23 в частині задоволених позовних вимог змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач

Источник — Единый государственный реестр судебных решений. Судебные решения открыты (ЗУ «О доступе к судебным решениям»), а сами акты являются официальными документами и не являются объектом авторского права. Мы не редактируем текст и не добавляем к нему оценок.

Сверить с реестром ↗