Постанова по делу № 740/3221/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа 740/3221/25

провадження 61-3224св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позову та рішень судів

1. У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

2. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року, з врахуванням додаткової постанови цього ж суду від 26 лютого 2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення та додаткове рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.

4. Постановою Верховного Суду від 27 травня 2026 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року скасовано.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року та додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2025 року залишено в силі.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення у справі

5. У червні 2026 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, у змісті якої заявник просив вирішити питання про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та судового збору.

6. Перевіривши матеріали цивільної справи, доводи заяви про ухвалення додаткового рішення у справі колегія суддів дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

7. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

9. Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

10. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

11. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

13. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

14. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

15. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

16. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх Відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

17. Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

18. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються

в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

19. Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

20. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

21. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

23. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

24. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

25. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результати вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

26. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

27. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

28. У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі

925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

29. З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та в касаційній скарзі порушувала питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

30. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_2 надано: договір про надання правової допомоги від 28 липня 2025 року 28/07-25, додаткову угоду 1 від 28 липня 2025 року до договору 28/07-25, додаткову угоду 2 від 29 вересня 2025 року, прибутковий касовий ордер від 27 листопада 2025 року 045 на суму 8 400 грн, прибутковий касовий ордер від 14 березня 2026 року 017 на суму 8 400 грн, від 13 лютого 2026 року 012 на суму 2 500 грн.

31. Також надано розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 04 червня 2026 року, з якого вбачається:

Ознайомлення з апеляційною скаргою, надання консультацій, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 8 400 грн;

Участь у судовому засідання - 2 500 грн;

Ознайомлення з постановою апеляційного суду, надання консультацій, написання та подача касаційної скарги - 8 400 грн;

Винагорода додаткова гонорар успіху - 42 000 грн.

32. У червні 2026 року до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, у яких, зокрема, вказано, що подані представником відповідачки відзив на апеляційну скаргу та касаційна скарги є невеликими за обсягом, гонорар, визначений представником відповідачки, є неспівмірним із реальним обсягом наданої професійної правничої допомоги, оскільки не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат.

33. У змісті додаткової постанови від 08 вересня 2021 року у справі

206/6537/19 (провадження 61-5486св21) Верховний Суд дійшов висновку, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

34. При цьому колегія суддів враховує загальні засади цивільного судочинства, визначені пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України, зокрема, принципи справедливості, добросовісності та розумності.

35. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

36. Ураховуючи викладене, заперечення ОСОБА_1 щодо заявленого розміру понесених витрат на правову допомогу, а також те, що справа, яка переглядалась касаційним судом, не є складною, фактичний обсяг виконаної роботи адвокатом та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 становлять 19 000 грн.

37. Також з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 937,92 коп.

38. Колегією суддів враховано, що у заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідачки просила суд поновити пропущений строк для подачі доказів понесених судових витрат.

Обґрунтовуючи пропуск строку, заявниця посилається на те, що постанову касаційного суду від 27 травня 2026 року вона отримала 04 червня 2026 року через систему Електронний суд . Із заявою про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_2 звернулась 05 червня 2026 року.

39. Відповідно до частин першої, третьої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

40. Отже, згідно з положеннями статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденного строку заява про розподіл судових витрат, зроблена стороною до закінчення судових дебатів у справі, повинна залишатися судом без розгляду, якщо причини пропуску цього строку не є поважними.

41. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України процесуального строку.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк для подання заяви про прийняття додаткового рішення .

2. Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000 гривень.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання касаційної скарги у розмір 1 937,92 грн.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович