Постанова по делу № 916/3725/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Київ

Справа 916/3725/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Власова Ю. Л. - головуючого, Бенедисюка І.М., Булгакової І. В.,

за участю секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 22 квітня 2026 року (колегія суддів: Лічман Л. В., Богатир К. В.,

Павленко Н. А.)

у справі 916/3725/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо"

до: Комунального закладу "Опорний заклад освіти "Слобідський ліцей" Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Інтергруп"

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень і повідомлення, визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо" (далі - ТОВ "Облпаливо", позивач, скаржник) звернулося 10 вересня 2025 року до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 07 листопада 2025 року) до: Комунального закладу "Опорний заклад освіти "Слобідський ліцей" Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області (далі - Ліцей, відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком Інтергруп" (далі - ТОВ "Інком Інтергруп", відповідач 2) про:

1) визнання протиправними дій та скасування рішення Ліцею, оформлених протоколом від 29 серпня 2025 року, щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ "Облпаливо" за процедурою закупівлі за предметом "Вугілля кам`яне марки Г(Г2) (13-100), код ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо", оголошеної за ідентифікатором UA-2025-08-26-012358-a (далі також - процедура закупівлі, предмет закупівлі - вугілля кам`яне);

2) визнання протиправним та скасування рішення Ліцею щодо визнання переможцем за процедурою закупівлі та укладання договору про закупівлю за предметом "Вугілля кам`яне" з ТОВ "Інком Інтергруп";

3) визнання протиправним та скасування повідомлення Ліцею про намір укласти договір про закупівлю за предметом "Вугілля кам`яне";

4) визнання недійсним договору від 05 вересня 2025 року 116 (далі - договір 116), укладеного між Ліцеєм та ТОВ "Інком Інтергруп";

5) застосування наслідків недійсності договору 116 шляхом зобов`язання Ліцею повернути ТОВ "Інком Інтергруп" отримане вугілля кам`яне у кількості 30,50 т та стягнення з ТОВ "Інком Інтергруп" на користь Ліцею отриманих коштів у сумі 430 050 грн.

2. Позов обґрунтований неправомірністю дій Ліцею, який, порушивши процедуру проведення закупівлі, безпідставно відхилив найбільш економічно вигідну пропозицію, запропоновану ТОВ "Облпаливо"; котрий, на думку позивача, мав стати переможцем закупівлі та стороною укладеного із замовником договору закупівлі. Тому рішення про відхилення пропозиції

ТОВ "Облпаливо", як і всі наступні рішення, ухвалені в межах процедури проведення закупівлі, підлягають скасуванню, а договір 116, укладений відповідачами за результатом процедури закупівлі, має бути визнаний недійсним.

3. В аспекті вимоги про застосування наслідків недійсності договору

116, позивач з посиланням на положення статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтував її тим, що визнання недійсним рішення про визначення переможця відкритих торгів або результатів проведених торгів, яке вже реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, як і визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю, який у цій справі є виконаним, не призведе до поновлення прав ТОВ "Облпаливо" на укладення з Ліцеєм договору про закупівлю, необхідність в укладенні якого наразі відсутня. Водночас наслідком недійсності правочину має бути застосування в обов`язковому порядку двосторонньої реституції, незалежно від добросовісності сторін правочину, тобто взаємне повернення сторонами одержаного за договором є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Короткий зміст судових рішень

4. Господарський суд Одеської області рішенням від 24 грудня 2025 року у справі 916/3725/25 (суддя Волков Р. В.) позов задовольнив частково:

1) скасував рішення Ліцею, оформлене протоколом від 29 серпня 2025 року, щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ "Облпаливо" за процедурою закупівлі; 2) визнав протиправним та скасував повідомлення Ліцею про намір укласти договір про закупівлю за предметом "Вугілля кам`яне"; 3) визнав недійсним договір 116, укладений між відповідачами;

4) зобов`язав Ліцей повернути ТОВ "Інком Інтергруп" отримане вугілля кам`яне у кількості 30,50 т і стягнув з ТОВ "Інком Інтергруп" на користь Ліцею отримані кошти у сумі 430 050 грн. У задоволенні решти позову відмовив.

5. В аспекті висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення Ліцею, оформленого протоколом від 29 серпня 2025 року, щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ "Облпаливо" за процедурою закупівлі, а також про визнання протиправним та скасування повідомлення Ліцею про намір укласти договір про закупівлю за предметом "Вугілля кам`яне", рішення місцевого суду обгрунтовано тим, що:

- занадто формалізований підхід Ліцею до банківської гарантії (зміст якої не вплинув на її суть як засіб забезпечення виконання договору про закупівлю), долученої ТОВ "Облпаливо" до пакета документів власної пропозиції, поданого позивачем як учасником зазначеної процедури закупівлі, свідчить про недотримання Ліцеєм як замовником закупівлі принципу пропорційності. Цей принцип вимагає балансу між цілями закупівлі та вимогами до учасників, забезпечуючи обґрунтовані обмеження, співмірні з метою, які є найменш обтяжливими. Він є ключовим елементом закупівельного процесу, сприяє його ефективності, запобігає дискримінації та забезпечує баланс інтересів не лише замовника та учасника, а й сприяє публічному інтересу платників податків, за кошти яких фактично здійснюються закупівлі. Наслідком зазначеного стало відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції

ТОВ "Облпаливо" у вказаній процедурі закупівлі, що позбавило її визначеної законом мети придбання товару на найкращих умовах (місцевий бюджет Слобідської громади Подільського району Одеської області був вимушений витратити кошти на придбання вугілля у сумі 430 050 грн, що на 163 236 грн більше, ніж запропонувало ТОВ "Облпаливо");

- всупереч приписам частини шістнадцятої статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" ТОВ "Облпаливо" як учасник з найбільш економічно вигідною пропозицією позбавлений замовником права вчасно відреагувати на обставини, які стали підставою для відхилення його пропозиції.

6. Стосовно висновків щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору 116 та застосування наслідків його недійсності, місцевий суд вказав на те, що:

- встановлені судом обставини доведення позивачем належними та допустимими доказами порушення Ліцеєм приписів Закону України "Про публічні закупівлі" щодо прав ТОВ "Облпаливо" як учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією свідчать про наявність підстав для визнання договору 116 недійсним;

- оскільки зазначений договір є виконаним, вимоги про застосування наслідків його недійсності підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Ліцею повернути ТОВ "Інком Інтергруп" отримане вугілля кам`яне у кількості 30,50 т і стягнення з ТОВ "Інком Інтергруп" на користь Ліцею отриманих коштів у сумі 430 050 грн;

- доводи Ліцею про неможливість застосування реституції за обставин використання закупленого вугілля замовником з урахуванням положень частини першої статті 216 ЦК України, свідчить про наявність обов`язку Ліцею відшкодувати вартість поставленого товару за цінами, існуючими на момент відшкодування.

7. Узагальнення місцевого суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Ліцею щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ "Облпаливо" за процедурою закупівлі за предметом "Вугілля кам`яне" мотивоване неможливістю поновлення порушених прав позивача у зазначений спосіб;

- визнання протиправним та скасування рішення Ліцею щодо визнання переможцем за процедурою закупівлі та укладання договору з ТОВ "Інком Інтергруп" мотивоване відсутністю в матеріалах справи цього рішення та недоведення позивачем факту його ухвалення Ліцеєм.

8. За результатом апеляційного перегляду цієї справи Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22 квітня 2026 року рішення місцевого суду скасував, ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив повністю.

9. Постанова апеляційного господарського суду мотивована неврахуванням місцевим судом при ухваленні рішення того, що:

- вимоги позивача про визнання протиправними дій замовника та скасування його рішення щодо відхилення пропозиції переможця відбору, визнання протиправними та скасування рішення замовника щодо визнання переможцем та укладання договору, визнання протиправними та скасування повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - не є ефективними способами захисту, адже відповідні рішення / повідомлення вичерпали свою дію фактом їх виконання (укладенням договору). Враховуючи те що оскаржуваним рішенням місцевий суд відмовив у задоволенні названих позовних вимог не з огляду на те, що такі дії та рішення вичерпалися фактом їх виконання (укладенням договору), суд апеляційної інстанції виснував про наявність підстав для застосування положень частини четвертої

статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі -

ГПК України) та скасував оскаржуване рішення стосовно відмови у задоволенні названих позовних вимог, ухваливши аналогічне рішення, однак з інших правових підстав та мотивів;

- вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору, який повністю виконаний (шляхом поставки товару і проведення розрахунків за нього) та застосування наслідків його недійсності у вигляді двосторонньої реституції, не узгоджується з критерієм ефективності обраного позивачем способу захисту його порушеного права, оскільки вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі спроможність отримання нею відповідного відшкодування. Натомість позивач ані в позові, ані в заявах у справі не зазначив жодного належного обґрунтування, які його конкретні права та в який спосіб можуть бути відновлені в судовому порядку шляхом визнання договору недійсним та застосування двосторонньої реституції. Повне виконання договору і встановлені судами обставини того, що закупівля носила разовий характер (з метою опалення приміщень протягом зимового періоду), свідчить, що повторна закупівля товару не може бути здійснена. Відповідно, в разі задоволення позову у Ліцею не виникне обов`язку укласти договір про закупівлю з ТОВ "Облпаливо", тому вказані позовні вимоги з урахуванням обставин цієї конкретної справи не здатні забезпечити належного та ефективного захисту інтересів позивача, будучи фактично направленими на встановлення юридичного факту укладання правочину між відповідачами за наслідками незаконної процедури. Натомість вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в суді, оскільки до його повноважень не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Встановлення судом такого факту може відбуватися лише під час розгляду іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватися такі обставини, наприклад, у спорі про відшкодування позивачу збитків, завданих діями замовника закупівлі щодо безпідставного відхилення пропозиції позивача, однак така вимога в межах цієї справи не заявлена.

10. Зазначене хибно залишилося поза увагою місцевого суду, який не визначив правових наслідків виконання договору про закупівлю, не дослідив обраних позивачем способів захисту через призму їх ефективності, не врахував, що визнання недійсним договору та повернення його сторін у первісний стан не призведуть до обов`язку Ліцею укласти відповідний договір з позивачем, повторно провести процедуру закупівлі або компенсувати позивачеві збитки, пов`язані з відхиленням його пропозиції, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції скасував оскаржуване рішення місцевого суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. ТОВ "Облпаливо" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду у цій справі скасувати повністю, а рішення місцевого суду залишити в силі.

12. Касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення її недоліків) позивач подав з підстави, передбаченої пунктом 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 ЦК України та статті 4 ГПК України у подібних правовідносинах в контексті права учасника запиту цінової пропозиції на судовий захист, у разі коли оскарження дій замовника у процедурі запиту ціни пропозицій до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) не передбачено, а суд у позові відмовив з посиланням на неефективність способу захисту порушеного права.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 05 травня 2026 року для розгляду касаційної скарги ТОВ "Облпаливо" у справі 916/3725/25 визначена колегія суддів у складі: Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.

14. Верховний Суд ухвалою від 09 червня 2026 року відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 абзацу 1 частини другої

статті 287 ГПК України.

15. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27 липня 2026 року

32.2-01/1255 призначене проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи 916/3725/25 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т. М.

16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 липня 2026 року справа 916/3725/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю. Л. - головуючого, Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.

17. Від ТОВ "Облпаливо" 29 липня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 916/3725/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи 916/3559/25 з підстав, передбачених пунктом 7 частини статті 228 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України.

18. Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання ТОВ "Облпаливо", з огляду на те що скаржник не надав суду доказів прийняття Великою Палатою Верховного Суду до розгляду справи 916/3559/25. Також колегія суддів Верховного Суду встановила, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Великої Палати Верховного Суду про прийняття до розгляду справи 916/3559/25 відсутня.

19. Крім того, від ТОВ "Облпаливо" 29 липня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про передачу справи 916/3725/25 на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, як такої що містить виключну правову проблему у питанні стосовно застосування статей 15,

16 ЦК України у подібних правовідносинах, яка полягає у відсутності ефективного способу захисту порушеного права учасника публічної закупівлі, пропозицію якого протиправно відхилено замовником. Тому з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та наявної необхідності уточнення висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі 924/1288/21, про те що визнання недійсної закупівлі не є ефективним способом захисту на відміну від оскарження договору, укладеного за результатами такої закупівлі, суди відмовляють у задоволенні позову учасника закупівлі, посилаючись на неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності ніяк не впливає на права та інтереси позивача, а без визнання недійсної закупівлі не відновлюється становище, яке існувало до порушення права позивача.

20. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

21. Така правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

22. Про виключність правової проблеми з погляду якісного критерію можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що суди припустилися явної й грубої помилки у застосуванні норм процесуального та матеріального права, у т. ч. свавільного розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

23. Крім цього, справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

24. Верховний Суд зазначає, що застосування таких критеріїв є сталим і послідовним, викладеним Верховним Судом і Великою Палатою Верховного Суду у низці судових рішень, зокрема: від 10 липня 2019 року у справі

431/5643/16-ц, від 28 квітня 2020 року у справі 357/13182/18,

від 23 червня 2020 року у справі 910/8130/17, від 09 липня 2020 року у справі 610/1065/18, від 15 вересня 2020 року у справі 910/32643/15,

від 13 жовтня 2020 року у справі 640/17296/19, від 23 жовтня 2020 року у справі 906/677/19, від 14 квітня 2021 року у справі 757/50105/19,

від 22 квітня 2021 року у справі 640/6432/19, від 28 квітня 2021 року у справі 916/1977/20, від 18 травня 2021 року у справі 758/733/18, адже виключна правова проблема, необхідність для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є оціночними поняттями.

25. В силу положень статті 302 ГПК України саме собою посилання позивача на те, що справа містить виключну правову проблему, не може бути підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, адже питання стосовно застосування статей 15, 16 ЦК України у подібних правовідносинах у контексті відсутності ефективного способу захисту порушеного права учасника публічної закупівлі, пропозицію якого протиправно відхилено замовником, у контексті спірних правовідносин належить до компетенції Верховного Суду і необхідність формування такого висновку в межах цієї справи скаржник не підтвердив, оскільки не довів кількісного (наведено лише дві справи) та якісного критеріїв існування виключної правової проблеми.

26. Отже, заявлене позивачем клопотання не містить обґрунтованої належної аргументації наявності підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, які визначені частиною п`ятою

статті 302 ГПК України.

27. З огляду на зазначене за доводами викладеного клопотання відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому в задоволенні клопотання ТОВ "Облпаливо" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

28. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. Нормами частини другої статті 300 ГПК України встановлені межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

30. В електронній системі публічних закупівель "Рrоzоrrо" 26 серпня

2025 року Ліцей оприлюднив оголошення про проведення закупівлі за ідентифікатором UA-2025-08-26-012358-a, визначивши предметом закупівлі "Вугілля кам`яне марки Г(Г2) (13-100)" у кількості 30,5 т з очікуваною вартістю 442 250 грн.

31. Згідно з тендерною документацією ціна була 100 % критерієм вибору переможця та містила вимогу про забезпечення виконання договору закупівлі банківською гарантією, яка має відповідати вимогам розділу 11 проєкту договору та нормам статті 1076 ЦК України й посилатися на нормативні акти законодавства, у відповідності з якими її видано (пункт 11.3. проекту договору про закупівлю).

32. ТОВ "Інком Інтергруп" 27 серпня 2025 року надіслало Ліцею тендерну пропозицію учасника закупівлі із сумою 430 050 грн та іншими документами, необхідними для участі у процедурі закупівлі.

33. ТОВ "Облпаливо" 28 серпня 2025 року надіслало Ліцею пропозицію учасника закупівлі із сумою 266 814 грн. Пропозиція містила також видані Акціонерним товариством "КристалБанк" документи: довідку про наявність грошового покриття, виписку з особових рахунків ТОВ "Облпаливо" та банківську гарантію Г/2025/3249-01, за змістом якої "ця Гарантія регулюється законодавством України".

34. За результатом оцінки пропозицій учасників електронною системою закупівель пропозиція ТОВ "Облпаливо" визначена найбільш економічно вигідною, а його - переможцем відбору.

35. Протоколом від 29 серпня 2025 року 49 уповноважена особа Ліцею оформила рішення, яким відхилила пропозицію ТОВ "Облпаливо" на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 14 вересня 2020 року 822 (далі - Порядок 822), оскільки переможець відбору вважається таким, що не підписав договору у строк, визначений абзацом 1 пункту 66 Порядку 822. Відповідне рішення Ліцею мотивоване тим, що банківська гарантія, подана ТОВ "Облпаливо", не відповідає вимогам розділу 11 проєкту договору "Забезпечення виконання договору" та не містить посилання на конкретні нормативні акти законодавства, згідно з якими вона видана, а тому відсутнє виконання всіх вимог покупця, що унеможливлює укладання з ТОВ "Облпаливо" договору про закупівлю.

36. Уповноважений орган Ліцею розмістив 04 вересня 2025 року повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з

ТОВ "Інком Інтергруп".

37. Ліцей (покупець) та ТОВ "Інком Інтергруп" (постачальник-переможець відбору) 05 вересня 2025 року уклали договір 116, згідно з яким постачальник зобов`язується до 01 жовтня 2025 року у порядку і на умовах, передбачених цим договором, поставити і передати покупцю товар - вугілля кам`яне марки Г(Г2) (13-100), а покупець прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов цього договору та специфікації; ціна договору 430 050 грн.

38. Зазначений товар ТОВ "Інком Інтергруп" поставило 30 вересня

2025 року (що підтверджується товарно-транспортною накладною

від 30 вересня 2025 року 30/09/25-01 та видатковою накладною

від 02 жовтня 2025 року 29), а Ліцей сплатив на користь постачальника кошти у сумі 430 050 грн (що підтверджується платіжною інструкцією

від 02 жовтня 2025 року 318).

39. Дії Ліцею під час проведення процедури проведення закупівлі, оформлені протоколом, яким відхилена пропозиція ТОВ "Облпаливо" з причин невиконання умов процедури закупівлі, наслідком чого стало прийняття пропозиції ТОВ "Інком Інтергруп", яка є менш вигідною, та укладання з останнім договору про закупівлю, на думку позивача, порушує його права та законні інтереси як переможця торгів та учасника закупівлі з найбільш вигідною для замовника пропозицією та свідчить про наявність підстав для задоволення позову про визнання дій замовника протиправними, визнання протиправними та скасування рішень і повідомлення про відхилення пропозиції позивача, визнання недійсним договору, укладеного відповідачами, та застосування наслідків його недійсності шляхом зобов`язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 отримане вугілля кам`яне у кількості 30,50 т та стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 отриманих коштів у сумі 430 050 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

40. ТОВ "Облпаливо" вважає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення цієї справи неправильно застосував норми матеріального права (статті 15,

16 ЦК України) та порушив норму процесуального права

(статтю 4 ГПК України), позбавивши позивача можливості судового захисту, яка є невід`ємною та гарантованою статтею 55 Конституції України та статтями 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), оскільки склалася ситуація, в якій пропозиція учасника закупівлі, що є найбільш вигідною для замовника, незаконно відхилена, а позивач позбавлений можливості захистити свої права учасника торгів, зважаючи що оскарження дій замовника у процедурі запиту ціни пропозицій до АМК не передбачено, а суд апеляційної інстанції у позові відмовив з посиланням на неефективність способу захисту порушеного права без вказівки, в який спосіб таке право має бути захищено.

Доводи інших учасників справи

41. Інші учасники своїм правом на подання відзивів не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

42. Дослідивши доводи ТОВ "Облпаливо" в межах вимог касаційної скарги позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в обсязі встановлених ним фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

43. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).

44. У статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

45. Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

46. Суб`єктивні цивільні права та інтереси особи захищаються в порядку, передбаченому законом, за допомогою застосування, зокрема, способів захисту.

47. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

48. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 07 травня 2024 року у справі 910/11383/23,

від 11 червня 2024 року у справі 914/3293/20, від 27 серпня 2024 року у справі 924/128/21, від 03 вересня 2024 року у справі 907/358/20,

від 12 листопада 2024 року у справі 911/3292/23, від 11 лютого 2025 року у справі 922/985/24).

49. Право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом та узагальнено викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня

2021 року у справі 903/1030/19.

50. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

51. У правовій оцінці належності обраного зацікавленою особою способу захисту судам належить зважати і на його ефективність з погляду статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

52. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України"

від 05 квітня 2005 року).

53. Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;

3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

54. Ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, відповідати встановленим обставинам.

55. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та / або є неефективним для захисту порушеного права позивача в цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені (схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі

916/1415/19 та постановах Верховного Суду: від 06 лютого 2024 року у справі 916/1431/23, від 07 травня 2024 року у справі 910/11383/23,

від 11 лютого 2025 року у справі 922/985/24.

56. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина друга статті 16 ЦК України).

57. Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

58. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі 910/12525/20 сформувала правову позицію про те, що торги є правочином і якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

59. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2023 року у справі 924/1288/21 сформувала такий правовий висновок:

"137. Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.

138. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору)".

60. Схожий висновок послідовно підтримувався Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 23 серпня 2023 року у справі 903/745/22,

від 28 вересня 2023 року у справі 912/1562/22, від 11 жовтня 2023 року у справі 911/2629/21, від 11 червня 2024 року у справі 918/565/22,

від 12 червня 2024 року у справі 906/633/21.

61. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством / договором, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин (такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі 916/1415/19 та у постановах Верховного Суду: від 14 серпня 2018 року у справі 910/1972/17, від 23 травня 2019 року у справі 920/301/18, від 25 червня 2019 року у справі 922/1500/18, від 31 жовтня 2019 року у справі 916/1134/18,

від 24 грудня 2019 року у справі 902/377/19, від 02 квітня 2020 року у справі 910/7160/19, від 01 липня 2021 року у справі 910/7029/20).

62. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі 916/1415/19,

від 02 лютого 2021 року у справі 925/642/19, від 06 квітня 2021 року у справі 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі 200/606/18,

від 02 листопада 2021 року у справі 925/1351/19, від 23 листопада 2021 року у справі 359/3373/16-ц, від 25 січня 2022 року у справі 143/591/20).

63. Предметом розгляду спору у цій справі є вимоги ТОВ "Облпаливо", зокрема, про визнання протиправними дій замовника та скасування його рішення щодо відхилення пропозиції переможця відбору, визнання протиправними та скасування рішення замовника щодо визнання переможцем та укладання договору, визнання протиправними та скасування повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, через те що конкурсна пропозиція позивача не пройшла кваліфікації, оскільки зміст поданої банківської гарантії не відповідає конкурсній документації, визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину.

64. Як встановив суд апеляційної інстанції, конкурс на закупівлю Ліцеєм вугілля з метою опалення його приміщень протягом зимового періоду завершується оформленням договору. Отже, з огляду на те що процедура проведення конкурсу завершується укладанням відповідного договору, вимоги ТОВ "Облпаливо" про визнання протиправними дій замовника та скасування його рішення щодо відхилення пропозиції переможця відбору, визнання протиправними та скасування рішення замовника щодо визнання переможцем та укладання договору, визнання протиправними та скасування повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - не є ефективними способами захисту права позивача, адже вони вичерпали свою дію укладенням відповідного договору, тому не призведуть до поновлення прав позивача на участь в конкурсі, що свідчить про неефективність обраного способу захисту.

65. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у вказаній частині, оскільки він відповідає зазначеним висновкам Великої Палати Верховного Суду у справі 924/1288/21 щодо неефективності позовних вимог про визнання процедури закупівлі недійсною (дій, пов`язаних з проведенням процедури закупівлі).

66. Водночас апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, вважав, що вимоги позову про визнання недійсним договору закупівлі 116 та застосування наслідків його недійсності не підлягають задоволенню, оскільки доводи позивача не містять жодного належного обґрунтування, які його конкретні права та в який спосіб можуть бути захищені або відновлені в судовому порядку шляхом задоволення цих вимог, тому що фактичне виконання договору і встановлені судами обставини того, що закупівля носила разовий характер (з метою опалення приміщень протягом зимового періоду), свідчить, що повторна закупівля товару не може бути здійснена. Тобто задоволення позову в означеній частині не зобов`яже Ліцей укласти договір про закупівлю з

ТОВ "Облпаливо" (що також вбачається власне з мотивів позову і не заперечується позивачем). Відповідно, з урахуванням обставин цієї конкретної справи вказані позовні вимоги не здатні забезпечити належного та ефективного захисту інтересів позивача. За таких обставин ефективним способом захисту прав позивача могла би бути вимога про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, яку міг отримати позивач у випадку прийняття його пропозиції як переможця відбору, однак така вимога в межах цієї справи не заявлена.

67. Проте Верховний Суд вважає передчасними зазначені висновки апеляційного суду, оскільки останній не врахував, що спірний договір був укладений відповідачами 05 вересня 2025 року, позивач звернувся до суду з позовом 10 вересня 2025 року, до виконання цього договору, отже, обраний ним спосіб захисту в частині визнання спірного договору недійсним відповідав висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформованим у справі 924/1288/21. ДО того ж поставка товару за спірним договором здійснена ТОВ "Інком Інтергруп" 30 вересня 2025 року, а його оплату Ліцей здійснив лише 02 жовтня 2025 року, після цього позивач доповнив позов вимогою (заява від 07 листопада 2025 року) про застосування реституції, що свідчить про те, що позивач вчиняв дії на захист свого порушеного права внаслідок відхилення його тендерної пропозиції та укладення спірного договору.

68. Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції, акцентувавши увагу на неефективності способу захисту порушеного права ТОВ "Облпаливо", не дослідив та не врахував зазначених обставин, а також не надав їм належної правової оцінки в контексті того, чи є спосіб захисту порушеного права позивача ефективним на момент звернення його з позовом про оскарження договору закупівлі, який є невиконаним його сторонами.

69. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у

статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв`язку зазначених обставин, а їх відсутність не дає змоги розглянути спір відповідно до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.

70. Оскільки надання оцінки зазначеним обставинам не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 ГПК України, справу 916/3725/25 в частині вимог про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності необхідно передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду. Верховний Суд також звертає увагу на те, що під час нового розгляду справи суд апеляційної інстанції має надати оцінку вказаним обставинам та доводам позивача щодо належності та ефективності способу захисту його порушеного права.

71. Разом з тим доводи відзиву на касаційну скаргу не спростовують обставин недослідження судом апеляційної інстанції зазначених обставин і не можуть бути підставою для залишення без змін оскарженої постанови.

72. Водночас колегія суддів зазначає про помилковість доводів скаржника в частині оскарження постанови апеляційного господарського суду щодо скасування рішення місцевого суду стосовно задоволення позовних вимог про скасування рішення Ліцею, оформленого протоколом

від 29 серпня 2025 року, щодо відхилення пропозиції переможця відбору

ТОВ "Облпаливо" за процедурою закупівлі, а також про визнання протиправним та скасування повідомлення Ліцею про намір укласти договір про закупівлю за предметом "вугілля кам`яне", з урахуванням зазначених мотивів цієї постанови.

73. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу ТОВ "Облпаливо" слід задовольнити частково, оскаржувану постанову апеляційної суду скасувати в частині позовних вимог про визнання договору недійсним, застосування наслідків його недійсності та передати справу у зазначеній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

74. Оскільки Суд направляє цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи й така зміна вплине на правові висновки у справі, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питання, заявленого скаржником, яке відображене у пункті 12 цієї постанови.

75. Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надана вичерпна відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

77. За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

78. Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

79. За таких обставин Суд вважає за необхідне касаційну скаргу

ТОВ "Облпаливо" задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у справі скасувати в частині розгляду позовних вимог про визнання договору недійсним та застосування наслідків його недійсності, а справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

80. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на викладені мотиви цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи й заперечення учасників справи, дати їм належну правову оцінку, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

81. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна паливна компанія "Облпаливо" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 22 квітня 2026 року у справі 916/3725/25 скасувати в частині позовних вимог про визнання договору не дійсним та застосування наслідків недійсності правочину. В іншій частині залишити без змін.

3. Справу 916/3725/25 у зазначеній частині передати на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

4. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Л. Власов

Судді І. М. Бенедисюк

І. В. Булгакова