Постанова по делу № 922/3421/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 922/3421/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

позивача - Романенко О.М.

відповідача - Ченцов О.Д.

третьої особи- 1 - не з`явився

третьої особи - 2 - не з`явився

третьої особи - 3 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 (у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Гетьман Р.А., Россолов В.В.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 (суддя Буракової А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод"

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) Акціонерне товариство "Українська залізниця"

2) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

3) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 3 033 695,20 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. 22.09.2025 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут", Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" (далі - Завод, Відповідач, Скаржник) та просило стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу 011УЗ від 01.01.2019 (далі - Договір) за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року у сумі 3 032 070,94 грн, 3% річних за період з 01.10.2023 по 16.10.2023 у сумі 107,32 грн та інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року у сумі 1 516,94 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Договору Завод є споживачем електричної енергії, яку постачає ПрАТ "Харківенергозбут", і станом на 01.07.2025 за Відповідачем утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року у сумі (разом з ПДВ 20%) 3 032 070,94 грн, нараховано 3% річних за період з 01.10.2024 по 16.10.2023 та інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року у сумі 1 516,94 грн, які споживачем не сплачено, а тому Позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2026, позов задоволено повністю.

2.2. Суди визнали вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" щодо стягнення заборгованості за спожиту Відповідачем електричну енергію обґрунтованими.

2.3. Завод з такими судовими рішеннями не погодився та скористався правом їх касаційного оскарження.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 29.06.2026 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У своїй касаційній скарзі Завод просить Суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ПрАТ "Харківенергозбут".

3.3. Підставами касаційного оскарження Відповідач визначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання заміни кредитора в зобов`занні за договором постачання електричної енергії на підставі коригування (виключення) обсягів спожитої електричної енергії в разі поновлення дії договору за судовим рішенням.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

3.5. Інші учасники справи правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалися.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції з її постачання згідно Закону України "Про ринок електричної енергії", з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 1268.

4.2. ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник електричної енергії за вільними цінами здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

4.3. Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

4.4. В такий спосіб, правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019, залишається Акціонерне товариство "Українська залізниця", яке з 01.01.2019 продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП від 08.11.2018 1395.

У відповідності до підпункту 3.2.6 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної ним комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Згідно підпункту 3.2.11. за наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на своєму вебсайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу, в якому вказано найменування та адресу вебсайта електропостачальника, ЕІС-код електропостачальника як суб`єкта ринку електричної енергії.

Згідно з підпунктом 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його, боку лише на вимогу споживача.

Відповідно до пунктів 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу. У свою чергу відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

4.5. За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ) обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

4.6. Як встановлено судами, між ПрАТ "Харківенергозбут" (постачальник) та АТ "Українська залізниця" (ОСР) було укладено Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії (у новій редакції публічного договору, затвердженого наказом філії "Енергозбут" АТ "Українська залізниця" від 11.10.2021 138).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії його умови є однаковими для всіх постачальників та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил.

Пунктом 2.1 Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії передбаченого, що ОСР забезпечує недискримінаційний доступ постачальника до мереж ОСР з метою реалізації постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків і функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР. Останній надає послуги з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. Реєстр ведеться ОСР в електронному вигляді. ОСР забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії.

4.7. За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ ККОЕЕ обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються Регулятором. Такий Договір укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах опублікованої ним комерційної пропозиції.

4.8. Підпунктом 3.2.1, 3.2.6 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах. Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

4.9. Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що, оскільки Відповідач подав до ПрАТ "Харківенергозбут" підписану заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу, то очевидно наявні і фактичне споживання ним електричної енергії, і підстави для оплати за спожиту електроенергію, а Договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 вважається укладеним на умовах Комерційної пропозиції Постачальника за вказаними у Додатку 1 Заявою-приєднанням до Договору об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ "Укрзалізниця" на умовах підписаної сторонами Комерційної пропозиції.

4.10. У подальшому 26.07.2021 сторонами було підписано Комерційну пропозицію 133 "Оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію". Таким чином 26.07.2021 Комерційна пропозиція, на умовах якої відбулося приєднання Споживача до умов Договору, була змінена на Комерційну пропозицію 133 Ф-Р, а саме оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (далі - Комерційна пропозиція 133 Ф-Р).

4.11. Суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень також послалися на обставини укладення сторонами зазначеного Договору, які були встановлені судовими рішеннями у справах 922/222/23, 922/2161/23 та 922/5438/23.

4.12. Згідно з пунктом 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Пунктом 5.5 встановлено, що розрахунковий період за цим договором відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (пункт 5.7 Договору).

4.13. Пунктом 5.10 Договору сторони обумовили, що споживач здійснює оплату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. Відповідно до пункту 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

4.14. При цьому згідно з умовою пункту 5 Комерційної пропозиції 133Ф-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до пункту 5.8 Договору якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

4.15. Пунктом 8 Комерційної пропозиції 133Ф-Р передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 комерційної пропозиції, Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

4.16. Згідно з даними, переданими АТ "Укрзалізниця", Відповідачу було проведено відповідні нарахування та за результатами розрахункового періоду сформовано і виставлено рахунки за спожиту електричну енергію, копії яких наявні у матеріалах справи.

4.17. На підставі вказаного пункту 8 Комерційної пропозиції Позивач нарахував Відповідачу за період з 01.10.2023 по 16.10.2023 (станом на 01.07.2025) 3% річних у розмірі 107,32 грн та інфляційні втрати за період за жовтень-листопад 2023 року у сумі 1 516,94 грн.

4.18. Судом першої інстанції також було встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі 922/2161/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та Верховного Суду від 23.01.2024, повідомлення ПрАТ "Харківенергозбут" від 15.09.2022 про припинення дії договору на поставку електроенергії 011УЗ від 01.01.2019 з Відповідачем (Заводом) визнано недійним з моменту підписання.

4.19. Крім того, НКРЕКП в листі від 08.03.2025, посилаючись на судові рішення у справі 922/2161/23 зазначила, що в діях ПрАТ "Харківенергозбут" при повідомленні Споживача про припинення дії Договору вбачаються ознаки порушення підпунктів 3.1.6 та 5.2.1 ПРРЕЕ, тому ПрАТ "Харківенергозбут" має привести свої дії у відповідність до ПРРЕЕ з урахуванням рішення суду, що набрало сили.

4.20. Лише з урахуванням рішень судів та НКРЕКП ПрАТ "Харківенергозбут" поновило дію Договору про постачання Заводу електричної енергії з 07.10.2022.

4.21. У подальшому ПрАТ "Харківенергозбут" листом від 11.07.2025 направило АТ "Укрзалізниця" (в особі філії "Енергозбут") скориговані у червні 2025 року реєстри споживачів постачальника ПрАТ "Харківенергозбут", яким забезпечено розподіл електричної енергії мережами Оператора системи розподілу АТ "Укрзалізниця" за звітний розрахунковий період жовтень 2022 - грудень 2023 року включно з урахуванням обсягів споживання Заводу.

4.22. 14.07.2025 АТ "Укрзалізниця" (оператор системи розподілу) в особі філії "Енергозбут" направило підписані зі свого боку уповноваженими особами ОСР скореговані реєстри споживачів постачальника ПрАТ "Харківенергозбут" за звітний розрахунковий період жовтень 2022 - грудень 2023 року включно з урахуванням обсягів споживання Заводу, які (реєстри) також були підписані з боку ПрАТ "Харківенергозбут". У подальшому згідно з Додатком 7 до Договору електропостачальника про надання АТ "Укрзалізниця" послуг з розподілу електричної енергії від 03.12.20218 було скореговано відповідні реєстри споживачів Постачальника ПрАТ "Харківенергозбут", яким забезпечено розподіл електричної енергії Оператора системи розподілу АТ "Укрзалізниця" за період жовтня 2022 року по грудень 2023 року, ОСР (АТ "Укрзалізниця") провело корегування (донарахування) Відповідачу обсягу, спожитого з ресурсу постачальника ПрАТ "Харківенергозбут" в цілому на 615 638 кВт*год.

4.23. Листом від 21.08.2025 АТ "Укрзалізниця" (оператор системи розподілу) в особі філії "Енергозбут" підтвердило зазначений обсяг споживання Відповідачем з ресурсу ПрАТ "Харківенергозбут", надавши Довідку щодо фактичних обсягів споживання електричної енергії по споживачу ТОВ "Зміївський машинобудівельний завод" за період споживання жовтень 2022 - грудень 2023 року.

4.24. З проведених ОСР (АТ "Укрзалізниця") коригувань та наданих даних вбачається, що Відповідачем спожито з ресурсу саме постачальника ПрАТ "Харківенергозбут" електричної енергії в обсязі 615 638 кВт*год.

4.25. На підставі отриманого від оператора системи розподілу (АТ "Укрзалізниця") обсягу електричної енергії постачальником ПрАТ "Харківенергозбут" у червні 2025 року за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року було проведено перерахунок вартості спожитої електричної енергії (донараховано) по споживачу (Заводу) по Договору у сумі 3 032 070,94 грн (з ПДВ).

4.26. Рахунок за електричну енергію по споживачу (Заводу) за результатами перерахунку проведеного у червні 2025 року, коригуючі акти приймання-передачі електричної енергії до актів приймання-передачі електричної енергії за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року було надіслано Відповідачу поштовим відправленням 11.07.2025 та зазначено строк оплати рахунку до 18.07.2025.

4.27. Ураховуючи викладене суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими доводи Позивача про те, що загальна сума заборгованості Відповідача за Договором становить 3 033 695,20 грн, з них: 3 032 070,94 грн - борг за спожиту електричну енергію за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року; 107,32 грн. - нарахування 3% річних за період з 01.10.2023 року по 16.10.2023 року; 1516,94 грн. - нарахування інфляційних витрат за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року.

Також судами встановлено, що у спірних відносинах розрахунки за спожиту електроенергію проводиться на підставі отриманого відповідно до наведених вимог обсягу електричної енергії саме від оператора системи розподілу - АТ "Укрзалізниця".

4.28. У подальшому 30.05.2025 Позивач та Відповідач уклали Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії споживачу 011УЗ від 01.01.2019, згідно пункту 1 якої сторони домовились достроково, з 01.06.2025 розірвати Договір та вважати 31.05.2025 останнім днем постачання електричної енергії Постачальником Споживачу. Сторони обумовили, що Договір припиняє свою дію в частині постачання електричної енергії Споживачу, а в частині проведення розрахунків діє до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

4.29. З огляду на наведені обставини, зокрема враховуючи наявну заборгованість, Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом у цій справі.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін та їх додаткові письмові пояснення, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. У цій справі 922/3421/25 спірним є питання встановлення наявності/відсутності підстав для стягнення з Заводу на користь саме ПрАТ "Харківенергозбут" заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу 011УЗ від 01.01.2019 за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року у зв`язку з, зокрема, припиненням електропостачання.

5.3. Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів статті 629 цього кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами, а стаття 509 регламентує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому статті 525, 526 Цивільного кодексу України унормовують, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статей 530, 611 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.4. Така норма міститься у статті 625 Цивільного кодексу України та була застосована судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень у цій справі, оскільки суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що Позивач належними та допустимими доказами підтвердив наявність у Відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором.

5.5. Верховний Суд з такими висновками не погоджується та вважає їх передчасними і такими, що не в повній мірі відповідають встановленим у справі обставинам з огляду на наступне.

5.6. Згідно з приписами статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

5.7. За пунктом 10.1.1 ККОЕЕ будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін. Відповідно до пункту 10.1.4 ККОЕЕ у разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку.

5.8. Так рішенням Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 у справі 922/2161/23, залишеним без змін постановами Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 та Верховного Суду від 23.01.2024, повідомлення ПрАТ "Харківенергозбут" від 15.09.2022 про припинення дії Договору поставки електроенергії 011УЗ від 01.01.2019 з Заводом визнано недійсним з моменту підписання.

5.9. Суди попередніх інстанцій врахували цю обставину, проте не надали належної оцінки наслідкам недійсності такого повідомлення.

5.10. Поза увагою судів залишився і той факт, що НКРЕКП також вказала на наявність в діях ПрАТ "Харківенергозбут" при повідомленні Споживача про припинення дії Договору порушень пунктів 3.1.6 та 5.2.1 ПРРЕЕ та на необхідність приведення своїх дії у відповідність до ПРРЕЕ з урахуванням рішення суду, що набрало сили.

5.11. В такий спосіб, рішеннями суду та рішенням НКРЕКП встановлено наявність порушень з боку Позивача, які знайшли своє вираження у безпідставному припиненні договірних відносин з Відповідачем.

5.12. Водночас, суди попередніх інстанцій у цій справі (з урахуванням зазначених обставин) застосували дещо формальний підхід, який фактично відновив дію Договору та надав Позивачу підстави для здійснення перерахунку без встановлення реального характеру відносин у період, коли тривало порушення, зокрема чи постачалася електроенергія саме Позивачем, в якому статусі, за який період тощо.

Як наслідок, судами не враховано пов`язаних із цим доводів Заводу про відсутність підстав для стягнення заборгованості за спірний період. Водночас такі доводи належним чином не відхилені та не спростовані. Суди обмежилися лише цитуванням заяв Заводу про відсутність будь-яких договірних та господарських відносин між вказаними суб`єктами.

Крім того, суди вказали про чинність Договору 011УЗ від 01.01.2019 з моменту його укладення (з огляду на судові рішення у справі 922/2161/23), проте проігнорували доведений матеріалами справи факт його (Договору) невиконання Позивачем упродовж значного періоду - з дня припинення в односторонньому порядку до дня усунення таких порушень на виконання рішення суду.

5.13. Вищенаведене призвело до порушення базового правового принципу: особа не може отримувати переваги від своєї недобросовісної чи незаконної поведінки, який, у свою чергу, спирається на принципи справедливості, добросовісності та заборони суперечливої поведінки.

5.14. Верховний Суд звертає увагу, що за умовами Договору споживача з ОСР про надання послуг з розподілу електричної енергії за наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулювання відповідно до ККО або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи. Оператором системи розподілу, який здійснює розподіл електричної енергії Відповідачу, є АТ "Укрзалізниця". При цьому ПрАТ "Харківенергозбут" здійснює діяльність з постачання електроенергії споживачам.

5.15. За такого нормативного регулювання спірних правовідносин для задоволення позову не достатньо самої лише відсутності доказів оплати Відповідачем рахунка вартості електричної енергії постачальнику останньої надії (ДПЗД "Укрінтеренерго"), зокрема і з урахуванням проведених Позивачем корегувань обсягу спожитої Заводом електричної енергії з його (ПрАТ "Харківенергозбут") ресурсу, проведених на платформах Датахаб та MMS.

5.16. Зважаючи на викладене Верховний Суд зазначає про передчасність висновків судів про відхилення доводів Заводу про те, що Позивачем заявлено до стягнення кошти, які підлягають сплаті ДПЗД "Укрінтеренерго".

5.17. При цьому відсутність відповідних заперечень з боку ДПЗД "Укрінтеренерго" не може свідчити про автоматичну відсутність будь-яких зобов`язань Відповідача сплатити за поставлену електроенергію, а має бути встановлена з урахуванням інших обставин справи.

5.18. Водночас Верховний Суд в силу імперативних приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права оцінити та врахувати такі докази.

5.19. У свою чергу, зважаючи на нез`ясування вказаних обставин, відсутні підстави для формування правового висновку, про відсутність якого зазначає Завод у касаційній скарзі.

5.20. У зв`язку з викладеним та з огляду на виявлені Верховним Судом порушення при ухваленні рішень у справі, касаційну скаргу Заводу необхідно задовольнити частково, судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

6.2. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.3. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому з урахуванням обмежень, визначених зазначеною статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений можливості самостійно усунути допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

6.5. Верховний Суд зазначає, що саме на суди першої та апеляційної інстанцій покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

6.6. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

6.7. Згідно із частиною третьою статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.8. Зважаючи на викладене Верховний Суд частково погоджується з відповідними доводами Заводу та приходить до висновку про необхідність скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

6.9. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази, встановити всі обставини, що входять до предмета доказування такого позову і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зміївський машинобудівний завод" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2025 у справі 922/3421/25 скасувати.

3. Справу 922/3421/25 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко